Типи істинних експериментальних планів
(експериментальні плани подані за символікою Д. Кемпбелла у книжці «Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях, М. Прогресс. 1980. С. 140-150)
Істинні експериментальні плани характеризуються наявністю експериментальної та контрольної групи, де вибірка еквівалентних груп була сформована за допомогою методу рондомізації. В істинних експериментальних планах при завершенні експерименту відбувається тестування і порівнюються результати групи, яка отримала експериментальний вплив (Х1), з контрольною групою, де цей вплив був відсутній (Х0).
Для двох рондомізованих груп із тестуванням після експериментального впливу має такий вигляд:
Таблиця 3.3
1. Експериментальна група |
R X О1 |
2. Контрольна група |
R Х О2 |
R – рондомізація, Х – експериментальний вплив, О1 - тестування після експерименту першої групи, О2 - тестування після експерименту другої контрольної групи. Автор цього плану - відомий біолог і статистик Р. А. Фішер (Fisher R.A., 1935).
Рівність експериментальної і контрольної групи є необхідною умовою застосування такого плану. Найважливішим критерієм цього плану є рондомізація або випадковий підхід до формування груп. Відмінність між суб’єктами , їх неоднорідність є основним фактором, що негативно впливає на психологічний експеримент. Істинний експериментальний план за Д. Кемпбеллом включає попереднє й підсумкове тестування.
Таким чином, експериментальний фактор або НП (незалежна перемінна) виступає синонімом Х-впливу. В експериментальних схемах (планах) це має наступний вигляд: Х – НП без указівки рівнів; х` і х`` - два рівні НП (якщо перемінна має дихотомічний вигляд); х1, х2...хn - рівнів експериментального фактора. R – рондомізація, або вибірковий порядок пред’явлення експериментальних проб (або рівнів НП) у послідовності або випадкова стратегія утворення груп (випадкова вибірка). О – вимірювання, спостереження психологічного показника або залежної перемінної.
У випадку попереднього тестування вводяться індекси, наприклад, О' Х O'' або числа відповідно номерам вибірок - O1, O2,…і т.д.
План для двох рондомізованих груп із попереднім і підсумковим тестуванням має такий вигляд:
Таблиця 3.4
1. Експериментальна група |
R
|
2. Контрольна група |
R
|
X
Застосування плану “тест – експериментальний вплив – ретест” дозволяє контролювати вплив сторонніх перемінних, які можуть порушити внутрішню валідність істинного експерименту.
План попереднього і підсумкового тестування на одній групі має широке застосування. Він враховує величину зміни залежної перемінної між першим та другим виміром. Тут має місце контроль ЗП на рівні “до” і “після” впливу. Схематично це можна зобразити так:
О' Х О''
Достовірність висновків при такому плані не завжди висока. При плані О' Х О'' не враховується “фон” експериментального дослідження. Сама по собі процедура дослідження, процедура виміру перемінних виступає можливим стимулом для зміни поведінки або оцінок.