1.3.2. Умови платежу

Умови платежу визначають порядок і строки оплати вартості товару, який зазначений у зовнішньоторговельному контракті. Вони установлюються індивідуально. Вибір умов платежу зале­жить від сили партнерів на ринку. При обговоренні сторонами умов платежу дуже важливим є погодження таких питань:

• коли належить робити платіж (наприклад, до, у момент чи лише після поставки товару);

• у який спосіб має бути здійснено платіж (форма розрахунків);

• де він повинен бути здійснений.

Аналіз міжнародної торгівлі свідчить, що найбільшого поши­рення набули два основні способи торговельних розрахунків: на умовах негайного платежу й оплати в розстрочку. Крім того, час­то виділяють дві додаткові платіжні умови — комбінований пла­тіж і кредит з опціоном негайного платежу. Виділяти два останні у самостійні умови недоцільно, оскільки вони є лише похідними від основних платіжних умов.

Традиційно залежно від домовленостей контрагентів, а також специфіки товарів, що продаються, імпортер здійснює негайний платіж за однією з таких умов:

а) після отримання підтвердження про закінчення відванта­ження товару в порту відправлення;

14

б) при врученні імпортеру комплекту товарних документів з наданням для оплати кількох пільгових днів і годин;

в) при прийманні товару імпортером у порту призначення. Практика проведення міжнародних розрахунків свідчить, що

за умови негайної оплати товару імпортеру та його банку нада­ється 3—5 пільгових днів для ознайомлення з товаророзпорядчи-ми документами і здійснення платежу, якщо інші умови не зазна­чені в контракті та платіжних інструкціях експортера. При цьому максимальний строк перевірки документів у банку — сім днів. У міжнародній практиці досить часто затримується негайний платіж на кілька днів з різних причин: територіальна віддаленість контрагентів та їхніх банків, необхідність здійснення платежів через треті банки, затримання оплати з вини імпортера. Проте, з банківського погляду, негайним вважається платіж, на здійснен­ня якого витрачено часу не більше, ніж необхідно для опрацю­вання контрагентами та їхніми банками платіжних документів.

Міжнародні розрахунки переплітаються з обміном валют і наданням кредитів зовнішньоторговельними партнерами одне одному. У цьому проявляється зв'язок міжнародних валютно-кредитних і розрахункових операцій. У світовій торгівлі широ­ко використовується комерційний кредит, який реалізується через надання продавцем покупцю відстрочки платежу за по­ставлений товар.

Розстрочка платежу передбачає взаємозв'язок торговельної та кредитної угод. Закінчення торговельної операції збігається з по­чатком кредитної угоди, яка, у свою чергу, буде завершена пога­шенням підприємством-боржником заборгованості за позичкою. Особливість розстрочки платежу в тому, що угода позики не є головною метою. Вона лише супроводжує угоду з купівлі-про-дажу товару.

Покупці з ряду причин вдаються до відстрочення платежу ча­стіше, ніж до отримання банківського кредиту для негайної опла­ти товару. Це пояснюється тим, що банківський кредит часто є дуже дорогим і не завжди доступним. Дійти до взаємної домов­леності з партнерами завжди легше, особливо у разі тривалого і плідного співробітництва. Прагнення покупця платити у розстроч­ку обумовлено його бажанням негайно отримати право власності на матеріальні цінності, на їх використання у виробництві або для перепродажу, тоді як платіж для погашення заборгованості він може здійснити пізніше.

Ефективність виконання зовнішньоторговельних контрактів залежить від правильного вибору форми розрахунків. Під фор-

15

мою розрахунків у зовнішній торгівлі розуміють способи оформ­лення, передання й оплати товаророзпорядчих і платіжних доку­ментів, які використовуються в міжнародній комерційній і бан­ківській практиці. Основними формами розрахунків, які викорис­товуються в міжнародній торгівлі, є документарний акредитив та документарне інкасо, банківський переказ, платіж на відкритий рахунок та авансові платежі. Детально всі форми міжнародних розрахунків будуть розглянуті в третьому та п'ятому розділах.

Важливим моментом при обговоренні умов платежу є вибір країни, де буде здійснюватись платіж. Адже значний вплив на міжнародні розрахунки має валютне та зовнішньоторговельне ре­гулювання. Якщо в цих сферах є значні обмеження, то швидке та ефективне проведення розрахунків майже неможливе. Крім цьо­го, негативний вплив на швидкість проведення міжнародних роз­рахунків має платіжна система та розрахункова дисципліна, які, наприклад у багатьох країнах СНД, перебувають на низькому рі­вні. Так, у Росії, Україні та в інших країнах дуже часто спостері­гається ситуація, коли комерційні банки навіть при отриманні вчасно платіжних документів, зараховують кошти на рахунок своїх клієнтів зі значними затримками, що негативно впливає на розвиток відносин між торговельними партнерами.