16.3. Поняття валютного ризику та його види

Сучасний світовий валютний ринок, будучи найбільшим сег­ментом світового фінансового ринку, характеризується такими особливостями:

1. Надзвичайно великий обсяг операцій. За цим параметром сві­ товий валютний ринок не має собі рівних. Як показало останнє спільне обстеження центральних банків G-10 (такі обстеження про­ водяться раз на три роки), середньодобовий обсяг угод (спотових, форвардних, свопових) сьогодні досягає біля 1,5 трлн дол. США. Для порівняння зазначимо, що оборот іншого сегмента світового фінансового ринку -— ринку цінних паперів уряду США — стано­ вить близько 3,5% від обсягу угод на світовому валютному ринку.

2. Світовий валютний ринок є єдиним, по-справжньому гло­ бальним ринком. Угоди тут укладаються в будь-якій валюті, в будь-який час дня і ночі, протягом 24 год. на добу. Добова хвиля валютних угод зароджується на Далекому Сході (Токіо, Сінга­ пур, Гонконг), переміщується в Європу (Лондон) і завершується у США (Нью-Йорк). На ці п'ять фінансових центрів припадає близько 70% обсягу всіх валютних угод у світі. Лідером тут є Лондон (30%), за ним ідуть Нью-Йорк (16%) і Токіо (10%).

350

351

3. 23

   Висока концентрація угод, що укладаються. Біля 2/3 усіх угод припадає на банки, 20% — на інші фінансові інституції, 16% — на нефінансові установи (включаючи окремих великих спекулянтів).

4. Надзвичайно висока ліквідність. Вона обумовлена дуже ве­ ликою кількістю угод, що укладаються, а також дуже високою вартістю окремих контрактів. Так, середній, за світовими мірка­ ми, банк може здійснювати до 3—4 тис. дилерських операцій на добу, причому окремі угоди — на суми до 300—500 млн дол. США є звичайним явищем, що не приводить до зміни котиру­ вання валют. Дуже часто міжбанківські платежі перевищують розміри капіталу самого банку.

З викладеного вище зрозуміло, що в умовах інтеграції у світо­вий фінансовий ринок питання правильної оцінки та правильної побудови системи управління валютним ризиком для комерцій­ного банку є надзвичайно важливим завданням.

Взагалі під валютним ризиком розуміють можливість грошо­вих втрат суб'єктів валютного ринку через коливання валютних курсів. Наприклад, європейські виробники автомобілів, які екс­портують свою продукцію в США, зазнаватимуть великих втрат через подорожчання національної валюти проти долара США. Сам по собі валютний ризик є різновидом ринкового ризику і за­лежить від того, наскільки суб'єкт ринку (у даному разі комер­ційний банк) підготовлений до зміни ситуації на валютному ринку.

Ефективна робота комерційного банку на валютному ринку залежить не лише від валютного ризику, а й від комплексу супу­тніх ризикових складових, з якими дуже тісно пов'язаний валют­ний ризик.

Виходячи з особливостей роботи комерційного банку на ва­лютному ринку, валютний ризик можна розкласти на зовнішню і внутрішню складові.

Під зовнішньою складовою слід розуміти небезпеку для фі­нансового стану комерційного банку, пов'язану зі зміною зовні­шнього ринкового середовища, яка знаходить свій прояв у не­сприятливій зміні валютних курсів.

Внутрішня складова — це здатність комерційного "банку про­тистояти цим несприятливим змінам на валютному ринку. Така здатність залежить від того, наскільки ефективно налагоджена робота з управління ризиками у даному комерційному банку.

Валютний ризик є специфічним видом ринкового ризику. Йо­го сутність полягає у можливості фінансових втрат за балансови­ми та позабалансовими статтями у зв'язку зі зміною ринкових умов і, відповідно, з рухом ринкових валютних курсів. Ці фінан-

352

сові втрати можливі у разі: а) переоцінювання відкритих валют­них позицій (коротких та довгих), б) проведення операцій на строковому ринку — переоцінювання позабалансових статей за похідними фінансовими інструментами, угодами форвард, своп, ф'ючерсами, опціонами).

Цей вид ризику є наслідком незбалансованості активів і паси­вів щодо кожної з валют за термінами і сумами. За характером і місцем виникнення валютні ризики поділяються на:

• операційні;

* трансляційні (бухгалтерські}; « економічні.

Операційний ризик пов'язаний з торговельними операціями, а також із грошовими угодами з фінансового інвестування та диві­дендних платежів або отримання коштів в іноземній валюті в майбутньому.

Трансляційний (бухгалтерський) ризик пов'язаний з переоці­нюванням активів, пасивів та прибутків у національну валюту, а також може виникати під час експорту чи імпорту інвестицій. Він впливає на показники балансу, що відображають звіт про одер­жані прибутки та збитки після перерахунків сум інвестицій у на­ціональну грошову одиницю. Врахувати трансляційний ризик можна під час складання бухгалтерської та фінансової звітності.

Економічний валютний ризик пов'язаний з можливістю втрати доходів за майбутніми контрактами через зміну загального еко­номічного стану як країн-партнерів, так і країн, де розташована компанія. Насамперед він обумовлений необхідністю здійснення постійних розрахунків за експортними та імпортними операція­ми, інтенсивність яких, у свою чергу, може залежати від валют­них курсів.

На світових валютних ринках, що працюють цілодобово, курс валюти постійно змінюється протягом робочого дня. Значний рух курсу може відбутися навіть протягом кількох хвилин. Час про­ведення операції може мати прямий вплив на прибуток.

Приклад. Фінансова компанія хоче придбати 5 млн дол. за ан­глійські фунти стерлінгів. О 10-й ранку курс становив 1,71 дол. за фунт, тому на придбання буде витрачено 2923976,61 ф. ст. О 15 год. курс обміну долара США змінився до 1,73 дол. за ф. ст. і 5 млн дол. коштуватимуть лише у 2890173,41 ф. ст. Таким чином, вдалий вибір часу купівлі дасть можливість додатково заробити або не втратити 33803,2 ф. ст. тільки за один робочий день, а не­вдалий — призведе до втрати їх.

353