- •О. І. Береславська, о. М. Наконечний, м. Г. Пясецька, о. В. Боришкевич, в. Б. Гордон, о. Ю. Русалова, а. В. Тимофеев
- •1.1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- •1.2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках
- •1.3. Валютнр-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод
- •1.3.1. Валюта ціни та валюта платежу
- •1.3.2. Умови платежу
- •1.4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення
- •2.1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт
- •Система свіфт
- •2.2. Відкриття та ведення валютних рахунків
- •2.3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків
- •3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- •3.2. Умови поставок товару
- •3.3. Види документів при міжнародних поставках
- •3.3.1. Комерційні документи
- •3.3.2. Транспортні документи
- •3.3.3. Страхові документи
- •3.3.4. Фінансові документи
- •4.1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків
- •4.2. Авансові платежі
- •4.3. Платіж на відкритий рахунок
- •4.4. Банківський переказ
- •4.5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Види кредитних карток
- •5.1. Документарний акредитив
- •5.1.1. Фази акредитива
- •5.1.2. Форми акредитива
- •5.7.3. Види і конструкції акредитива
- •5.1.4. Конструкції акредитива
- •5.1.5. Відкриття акредитива
- •5.1.6. Виконання акредитива
- •Порівняльна таблиця тарифів
- •(За імпортними операціями)
- •5.1.7. Уніфіковані правила для акредитива
- •5.2. Інкасо
- •5.2.1. Види інкасо
- •5.2.2. Фази документарного інкасо
- •5.2.3. Узгодження умов інкасо
- •5.2.4. Виписка інкасового доручення і подання документів
- •5.2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі)
- •6.1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв'язок з умовами платежу
- •6.2. Кредитування імпорту
- •6.2.7. Кредитування на основі векселя
- •6.2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- •6.2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- •6.3. Кредитування експорту
- •6.3.1. Короткострокове кредитування експортера
- •6.3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- •6.3.3. Експортний лізинг
- •Забезпечення виконання зобов'язань у міжнародних розрахунках
- •7.1. Загальні принципи і правові основи банківської гарантії
- •7.1.1. Поручительство
- •7.1.2. Платіжне зобов'язання
- •7.2. Дія банківських гарантій
- •7.3. Видача банківських гарантій
- •7.4. Використання банківської гарантії
- •7.5. Типи та основні види банківських гарантій
- •7.5.1. Типи банківських гарантій
- •7.5.2. Види банківських гарантій
- •8.1. Сутність, структура та регулювання валютного ринку України
- •8.2. Види валютних операцій банків, їх ризикованість
- •8.3. Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках
- •9.1. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті
- •9.2. Валютування депозитних угод
- •9.3. Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті
- •9.4. Котирування процентних ставок. Сторони котирування
- •9.5. Депозитна позиція
- •9.6. Ринок євровалюти
- •9.7. Зв'язок між процентними ставками та валютними курсами
- •10.1. Сутність, види та цілі конверсійних операцій
- •10.2. Валютні операції на умовах спот
- •10.3. Котирування валют. Курси покупця і продавця
- •10.4. Крос-курси та їх розрахунок
- •10.5. Валютна позиція
- •10.6. Практика укладання угод на ринку поточних конверсійних операцій. Ордери, що застосовуються на ринку конверсійних операцій
- •11.1. Валютні форвардні угоди
- •11.1.1. Сутність та цілі форвардних контрактів
- •11.1.2. Форвардний курс
- •Bid Offer
- •Bid Offer
- •11.1.3. Валютування форвардних контрактів
- •11.1.4. Контракти на ламану дату
- •11.1.5. Форвардні контракти з правом вибору дати
- •11.1.6. Форвардні крос-курси
- •11.1.7. Закриття та продовження форвардного контракту
- •11.1.8. Витрати за форвардною угодою
- •11.2. Процентні форварди
- •11.2.1. Угоди форвард/форвард
- •11.2.2. Угоди за форвардними ставками
- •2Mfwd 26 31.
- •12.1. Свопи ринку конверсійних операцій
- •12.1.1. Поняття валютних свопів та їх класифікація
- •12.1.2. Практика укладення угод своп
- •12,1.3. Свопи з датами валютування до споту (своп torn/next)
- •12.1.4. Свопи з датами валютування форвард/форвард
- •12.1.5. Використання угод своп
- •12.2. Свопи ринку капіталів
- •12.2.1. Поняття процентних свопів, їх види та характеристика
- •Процентний своп зі змінною базою нарахування процентної ставки
- •12.2.2. Валютні свопи ринку капіталів
- •13.1. Поняття фінансових ф'ючерсів та визначальні риси ф'ючерсних ринків
- •13.2. Ф'ючерсна ціна та особливості її формування на різні види контрактів
- •13.3. Біржова торгівля ф'ючерсними контрактами і система маржі
- •13.4. Ф'ючерсні стратегії та хеджування
- •Приклад статистичних характеристик консолідованих залишків на поточних рахунках клієнтів комерційного банку, млн грн
- •Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- •Динаміка прибутків/збитків фірми-імпортера при хеджуванні валютного ризику ф'ючерсним контрактом
- •14.1. Поняття опціонних контрактів, їх види, сторони та ціна виконання
- •14.2. Організація торгівлі опціонними контрактами та система маржі
- •14.3. Премія опціону
- •14.4. Опціонні стратегії та хеджування опціонами
- •Проектований звіт про прибутки за період з 1.07 до 31.07.1999 р., грн
- •15.1. Поняття спекулятивних операцій
- •Global economic calendar"
- •15.2.2. Аналіз економічних індикаторів
- •Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- •Української економіки (2000 р.) (інформація надана Міністерством статистики України, інформацію отримано з інформаційної системи reuters)
- •15.2.2.2. Індикатори інфляції
- •15.2.2.3. Індикатори безробіття
- •15.3. Технічний аналіз
- •15.3.1. Сутність, об'єкти та методи технічного аналізу
- •15.3.2. Графічний аналіз: поняття та види графіків
- •15.3.3. Поняття та визначення тренду
- •15.3.4. Підтримка та опір руху цін
- •15.3.5. Технічні індикатори
- •15.3.6. Простий показник середнього руху курсу (ма)
- •15.3. 7. Експоненціальний показник середнього руху курсу (ема)
- •15.3.8. Види дивергенцій
- •15.3.9. Метод зближення/розходження показника середнього руху курсу (масd)
- •15.3.10. Macd-гістограма
- •15.3.11. Найпотужніший сигнал технічного аналізу
- •15.3.12. Моментум
- •15.3.13. Швидкість зміни (RoC)
- •15.3.14. Згладжена швидкість зміни (s-RoC)
- •15.3.15. Надмірна купівля та надмірний продаж
- •15.3.16. Індекс відносної сили (rsi)
- •15.3.17. Стохастика
- •15.3.18. Обсяг (volume) та відкритий інтерес (оі)
- •15.3.19. Індекс товарного каналу (ссі)
- •15.4. Психологія прийняття рішення
- •Пов'язаними з валютними операціями комерційних банків
- •16.1. Поняття ризику як економічної категорії
- •16.2. Класифікація банківських ризиків
- •16.3. Поняття валютного ризику та його види
- •16.4. Управління валютним ризиком
- •16.5. Огляд супутніх ризиків
- •Класифікація надійності довгострокових боргових зобов'язань, що використовується провідними рейтинговими агенціями
- •2. Ціна товару
- •3. Термін і дата поставки
- •4. Якість товару
- •6. Умови платежу
- •8. Страхування
- •9. Претензії
- •10. Форс-мажор
- •12. Інші умови
- •13. Юридична адреса сторін
- •Генеральне зобов'язання
7.5. Типи та основні види банківських гарантій
7.5.1. Типи банківських гарантій
Банківські гарантії поділяються на два типи — відкличні і безвідкличні.
Відклична банківська гарантія являє собою таку гарантію, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені без попе-
148
149
реднього повідомлення бенефіціара. Така гарантія не містить твердого зобов'язання банку перед бенефіціаром і, отже, не є достатнім забезпеченням для бенефіціара. У практиці міжнародних розрахунків відклична банківська гарантія практично не використовується.
Бенефіціару, який хоче отримати тверде зобов'язання банку, доцільніше використовувати безвідкличну банківську гарантію, яка не може бути відкликана, а її умови не можуть змінюватись без згоди бенефіціара.
Відкличні і безвідкличні банківські гарантії поділяються на умовні й безумовні.
При виставленні безумовної гарантії мається на увазі, що банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена поданням яких-небудь інших додаткових документів. Такий тип гарантії вигідний бенефіціару, оскільки максимально захищає його інтереси, і зовсім не вигідний принципалу. Реалізація безумовної гарантії відбувається в результаті однобічного прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливість виникнення будь-яких спорів. Вимога бенефіціара має бути тільки заявлена в межах суми і строку гарантії. При виставленні безумовних гарантій банком-гарантом, як правило, використовується формулювання «Безумовно гарантуємо», «Гарантуємо безумовний платіж на першу вимогу бенефіціара», «Гарантуємо безумовний платіж на першу просту вимогу бенефіціара незалежно від можливих заперечень з боку принципала» тощо. Зазвичай, безумовні гарантії виставляються за дорученням великих клієнтів банку і вони потребують грошового покриття.
Умовні гарантії являють собою такі гарантії, при реалізації яких необхідно виконувати певні умови. Вони менш вигідні бенефіціару. Як правило, до таких умов належать:
-
бенефіціар повинен вказати причину заявлення своєї вимоги за гарантією, наприклад, додавши сертифікат про те, що він ви конав свої зобов'язання за контрактом, а його контрагент не здій снив платіж у встановлені строки;
-
до вимоги бенефіціара на платіж у рахунок гарантії мають бути додані документи, які підтверджують виконання ним своїх зобов'язань за контрактом (комерційні і/або інші документи); та кі гарантії, що передбачають подання комплекту документів на відвантаження, називаються документарними;
-
вимога бенефіціара в рахунок гарантії повинна бути підтвер джена спеціальним документом — свідоцтвом повноважного пред-
ставника третьої особи (наприклад, торговельної або торговельно-промислової палати, органу сертифікації товару, арбітражу) про те, що контрагент (принципал) не виконав своїх зобов'язань;
* згода принципала на здійснення платежу в рахунок гарантії — така умовна гарантія найменш вигідна для бенефіціара.