5. Самостійна робота студентів

Самостійна робота студентів – це форма організації навчального процесу, при якій заплановані завдання виконуються студентами під методичним керівництвом викладача, але без його безпосередньої участі. Метою самостійної роботи є поглиблення і закріплення знань та навичок отриманих у ході аудиторних занять, вироблення вмінь вести активний пошук нових знань, працювати з навчальною, науковою та методичною літературою і правовими актами. Самостійна робота сприяє виробленню у студентів таких якостей як організованість, ретельність, творчість, винахідливість, оптимальне планування та використання свого робочого часу.

Перелік завдань для самостійної роботи студентів, форми її організації та звітності, терміни виконання і оцінка виконання зазначених завдань самостійної роботи студентів, включаються до Карти самостійної роботи студентів.

Студенти, що приступають до вивчення дисципліни «Інформаційне забезпечення діяльності фінансових установ», на перших заняттях повинні бути проінформовані викладачем щодо організації самостійної роботи з даної дисципліни – обов’язкових та вибіркових завдань, термінах їх виконання, кількості балів за кожен вид роботи, часу проведення консультацій, а також отримати докладну інформацію в розміщених на сайті університету Навчально – методичних матеріалах до вивчення дисципліни , в структуру яких включена Карта СРС.

Всі завдання самостійної роботи студентів поділяються на обов’язкові та вибіркові.

До обов’язкових належать завдання, які всі студенти повинні виконати обов’язково під час опанування дисципліни «Інформаційне забезпечення діяльності фінансових установ»”.

До вибіркових належать альтернативні завдання, серед яких кожен студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. До відома студентів має бути доведений наступний порядок планування та організації самостійної роботи:

Після одержання інформації про всі форми організації самостійної роботи з дисципліни, обов’язкові і вибіркові завдання та максимальну кількість балів, які можна набрати за їх виконання, кожен студент роздруковує для себе Карту СРС із “Методичних матеріалів щодо змісту та організації самостійної роботи студентів, поточного і підсумкового контролю їх знань”, визначається щодо вибіркової складової своєї самостійної роботи, виконує обов’язкові і вибіркові завдання і відповідно до вказаних термінів звітує викладачу щодо їх виконання.

Самостійна робота студентів здійснюється відповідно до навчального плану дисципліни «Інформаційне забезпечення діяльності фінансових установ». Вона включає такі види: підготовку до аудиторних занять; пошуково-аналітичну роботу; наукову роботу; практичні заняття, навчальну, виробничу та переддипломну практику.

Самостійна робота студентів може включати різні форми, які визначаються робочою навчальною програмою залежно від мети та змісту дисципліни «Інформаційне забезпечення діяльності фінансових установ», зокрема:

• опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу;

• вивчення окремих тем або питань, що передбачені для самостійного опрацювання;

• виконання домашніх завдань;

• виконання індивідуальних завдань;

• підготовка до практичних та контактних занять;

• підготовка до поточного контролю.

Планування самостійної роботи здійснюється відповідно до її обсягу та розкладу занять на семестр. З метою недопущення перевантаження студента навчальною роботою слід скласти відповідний план-графік самостійної роботи на весь семестр з урахуванням часу, необхідного для підготовки до поточних занять. Аналіз розкладу занять при складанні плану-графіку дозволить вивчити найбільш завантажені підготовкою до поточних занять місяці і тижні, приблизний обсяг роботи для виконання найбільш трудомістких навчальних завдань і орієнтовний обсяг часу, який необхідно для цього передбачити. При плануванні роботи насамперед слід визначити найбільш важливі заняття, підготовка до яких буде вимагати великих витрат часу і праці, напруженої творчої роботи (самостійне вивчення матеріалу, визначеного робочою програмою, підготовка до практичних та контактних занять). Наприклад, підготовку до практичних занять необхідно планувати з таким розрахунком, щоб завершити її за 2 – 3 дні до самого заняття, тобто мати резерв часу на випадок непередбачених обставин та виконання додаткової роботи (опрацювання інформаційних джерел), яка може виникнути напередодні практичних занять.

Особливу увагу при плануванні самостійної роботи слід приділити визначенню оптимальних витрат часу, необхідного для виконання різного роду завдань і підготовки до занять. Тут доцільно орієнтуватись насамперед на свій власний досвід та рекомендації стосовно норм часу, необхідного для вивчення або конспектування різних літературних джерел. З часом студенти напрацьовують певні навички і їм, як правило, стає відомо скільки часу кожен із них може витрачати для виконання відповідних завдань.

Для того, щоб складений план-графік ретельно виконувався, а самостійна робота була продуктивною, студент повинен вибрати оптимальні умови роботи: читальний зал бібліотеки, аудиторія вузу, консультація викладача, робота з комп’ютером чи робота вдома. За будь-яких умов робоче місце має забезпечувати ефективне використання часу і результативність виконання тих чи інших завдань.

Ураховуючи специфіку підготовки студентів важливою складовою їх самостійної роботи є робота з інформаційними джерелами, особливо літературою.

Робота з інформаційними джерелами починається з їх підбору. Насамперед, слід звернути увагу на перелік таких джерел, наданий викладачем під час лекційних занять та визначений до кожної із тем в робочій програмі економічної дисципліни. Але такий підхід може бути доречним при підготовці до поточних занять, а при виконанні вибіркових завдань студенти здебільшого підбирають інформаційні джерела самостійно. Тут не слід надіятись, що необхідний матеріал може бути викладено в одному-двох джерелах. Як правило, потрібно буде переглянути значну частину правових актів, навчальної та наукової літератури, інформаційних матеріалів з електронних джерел. Тому насамперед при підборі інформаційних джерел слід окреслити межі пошуку, які обумовлюються темою заняття (завдання). Надалі підбір може вестись за назвами джерел, їх анотаціями, каталогами, довідниками, переліком інформаційних джерел, наведених у роботах з близьких тем. Пошук інформаційних джерел варто починати з нових публікацій, виданих останнім часом, а потім поступово переходити до тих, які видано в попередні роки, в тому числі і користуючись посиланнями, викладеними в нових джерелах.

У ході самостійної роботи не обійтись без інформаційних видань, метою яких є оперативна інформація як про самі джерела (публікації), так і найсуттєвіші моменти їх змісту. Нині випуск інформаційних видань здійснюють Український інститут науково-технічної та економічної інформації (УкрНТЕІ), Книжкова палата України, центральні наукові бібліотеки, Інститут реєстрації інформації НАН України (електронна газета «Все всім», реферативний журнал «Джерело»), служби науково-технічної інформації міністерств і відомств та відповідних наукових установ. Крім того, значний обсяг матеріалу можна знайти на сайтах мережі Інтернет та у різного роду довідниках.

Достатньо інформаційних джерел з питань безпеки підприємницької діяльності мають міські бібліотеки (Національна бібліотека ім. В.І. Вернадського, Національна парламентська бібліотека України» та бібліотеки вузів розташованих в м. Києві). Важливу інформацію можна отримати з спеціалізованих періодичних видань.

Усі підібрані джерела слід переглянути з метою визначення того, якою мірою вони можуть бути використані для самостійної роботи. Перегляд здійснюється через ознайомлення зі змістом відповідної роботи, особливу увагу слід звернути на вступ і висновки, окремі сторінки роботи, схеми, таблиці та ін. Інколи такий перегляд змусить читача уважніше прочитати окремі місця того чи іншого джерела, а також дасть змогу визначити, які джерела треба використати як головні при виконанні завдань, які тільки частково, а від яких слід відмовитись взагалі. Перегляд джерел бажано супроводжувати необхідними нотатками, які у майбутньому можуть бути використані студентом, у тому числі і для виконання інших завдань.

Вивчення інформаційних джерел після їх перегляду необхідно починати з правових актів, якими регулюються ті чи інші види діяльності, і лише потім прочитати коментар щодо них. Після цього слід звернутись до навчальної літератури, наукових та фахових джерел.

Вивчаючи основні інформаційні джерела доцільно занотувати окремі їх положення або записати власну думку стосовно питань, викладених у тому чи іншому джерелі. Нотування можна здійснювати у вигляді відповідних схем, а з окремих питань можна зробити узагальнений висновок. Це дозволить глибше усвідомити ту чи іншу думку та скоріше обновити в пам’яті матеріал, який записано у такий спосіб при повторному ознайомленні з ним.

У деяких випадках студенти під час лекцій спеціально ведуть конспект тільки на одній сторінці робочого зошита з тим, щоб у процесі самостійної роботи доповнити його інформацією з інших джерел та власною думкою.

Якщо в роботі, яка виконується студентом, буде використана певна частина матеріалу, викладеного в тому чи іншому джерелі або буде наведена якась цитата чи здійснюватимуться посилання на певні висновки, у такому разі слід вказати вихідні дані джерела: автор, назва видання, статті, повідомлення, місце, рік видання та видавництво, сторінка, на якій викладено даний матеріал.

Важливе місце у самостійній роботі займає робота з книгою, яка є одним із головних джерел інформації. Враховуючи, що останнім часом все більше уваги студенти приділяють електронним джерелам інформації, робота з книгою зайняла дещо другорядне місце, хоча досвід показує, що це неправильно. Педагогічна теорія і практика свідчать: що прочитано, продумано та занотовано, то є стійкими знаннями, які довгий час будуть знаходитись у пам’яті людини. Тому є необхідність включити до даних рекомендацій і питання пов’язані з методикою роботи з книгою.

Приступаючи до роботи з книгою слід спочатку ознайомитись з її матеріалом вцілому: змістом, анотацією, вступом і висновками шляхом швидкого перегляду. Такий перегляд дозволить отримати уявлення про зміст книги. У разі коли книга вцілому чи певні її розділи зацікавила читача, можна перейти до уважного вивчення матеріалів її розділів, параграфів. Це досить важлива частина роботи по оволодінню книжним матеріалом.

Тут слід розуміти, що читаючи книжний матеріал головне зрозуміти основну думку, яку автор прагнув передати викладаючи текст. Читаючи книгу необхідно бути не тільки уважним, а і володіти певними прийомами, такими як: виділення смислових опорних пунктів, антиципація (передбачення логіки розвитку думки автора) і запис.

Виділення смислових опорних пунктів – поділ тексту на частини, їх смислове групування поглиблює розуміння та полегшує у наступному запам’ятовування матеріалу. Опорою розуміння може бути все що швидко запам’ятовується або що випливає як пов’язане з ним. Це можуть бути слова, додаткові деталі, визначення, приклади, ілюстрації і т. п. Будь-яка асоціація у цьому випадку можу бути опорою.

Розуміння тут полягає у тому, щоб сприйняти основні ідеї тексту, значимі слова, фрази. Таким чином, текст звужується до коротких, суттєвих формулювань центральним, змістом яких є головне поняття. Асоціюючи поняття між собою можна утворити логічну ланку ідеї, що і є суттю розуміння тексту. Тобто, цей прийом являє собою певне «фільтрування» і сжимання тексту без втрати його основи.

Для подальшого усвідомлення матеріалу книги використовується другий прийом – антиципація: смислова здогадка. Антиципація – психологічний процес орієнтації на передбачення майбутнього. Такий процес заснований на знаннях логіки розвитку події, засвоєнні аналізу розвитку ознак. Для використання даного прийому необхідно виключити можливість відволікання від читання книги і забезпечити продуктивне усвідомлення матеріалу, який читається. У такому разі читач у більшому ступені спирається на зміст тексту вцілому, ніж на значення окремих слів. Головне – усвідомлення ідеї, виявлення основного задуму автора. Використовуючи антиципацію читач може по декількох словах уловити фразу, а по декількох фразах – суть абзацу або навіть сторінки. Тому ніколи не слід обходити складні місця тексту книги. Їх треба читати у повільному темпі, а то по декілька разів, щоб вловити зв'язок окремих слів, фраз, прикладів з головною ідеєю автора.

Про нотування прочитаного тексту уже говорилось вище, але у контексті прийомів читання слід звернути увагу на основні форми запису:

1. Дослівне переписування окремих фраз, абзаців як цитат для підтвердження аргументування авторської думки. Така форма використовується тоді, коли неможливо виписати думку автора своїми словами ризикуючи втратити її суть. Цитати не можуть бути довільно викладені і вимагають однозначного повторення у записі тексту автора. Посилання на цитату має містити: джерело, автора, місце і рік видання, назву видавництва, сторінку, з якої взято текст.

2. Тези тексту. Тези при нотуванні тексту – це запис окремих положень, які містять суть певної частини тексту. Як правило, в таких частинах викладається (доводиться) основна думка автора, або робиться певний висновок чи пропозиція. Тези завжди повинні носити суттєвий характер, мати логіку доказів, обґрунтувань.

3. Конспект тексту – дослівне переписування важливих частин тексту книги. В той же час конспект – це не списування. Засвоєні думки слід записувати своїми словами, викладати (ілюструвати) схемами, таблицями і т. і. Конспект – це систематизований, логічно зв’язаний запис, який включає план, тези, окремі фрази, цитати, виписки.

У конспекті можуть міститись думки студента щодо його відношення до позиції автора книги, або ж думки інших авторів, які по даному питанню висловлюють альтернативні думки чи підходи.

Самостійна робота студентів з підготовки до занять на відміну від виконання інших завдань, має певні особливості.

Насамперед особливостями характеризується підготовка до практичних та контактних занять, яка ведеться відповідно до плану заняття. Підготовку до заняття слід починати з перегляду конспекту лекцій, за необхідності – доопрацювати його. Таке доопрацювання дасть змогу повніше усвідомити основний зміст теми заняття. Крім того, робота повинна здійснюватися конкретно по кожному з питань заняття, для чого вивчається рекомендована література та готуються тези виступів. При цьому питання заняття можуть розбиватись на дрібніші і щодо них може вестись певна дискусія.

Готуючись до практичного або контактного заняття, не слід складати конспекти виступів з окремих питань, оскільки це вимагатиме додаткового часу і мало в чому сприятиме творчому підходу до поглибленого розуміння навчального матеріалу, який розглядається на занятті. Головне у процесі підготовки – сформувати свою думку стосовно теми і питань заняття.

При підготовці до розгляду конкретного питання заняття можна рекомендувати такий алгоритм роботи: вивчення вимог правових норм, якими регламентується відповідний вид діяльності, досвіду та стану розробки даного питання безпосередньо у практиці роботи суб’єктів господарювання чи державних органів; використовуючи матеріали інформаційних джерел, слід установити, як у них розкривається суть питання та яке дається обґрунтування; для виявлення існуючих точок зору доцільно звернутись до наукової літератури, у разі можливості – до іноземного досвіду; згадати, як це питання висвітлювалось викладачем під час лекції; порівнюючи та узагальнюючи дані всіх джерел визначатися з власною точкою зору та її обґрунтуванням. По кожному зі складових такої роботи слід підготувати відповідні тези, з якими студент може виступати під час заняття.

За будь-яких умов більш продуктивній та ефективній самостійній роботі студентів з усіх дисциплін може сприяти наступний алгоритм роботи:

Закріплення знань отриманих на лекції. У день, коли читалася лекція, слід переглянути матеріали підручників, посібників та інших джерел, в яких подано інформацію по темі лекції. Особливу увагу слід звернути на електроний варіант навчального посібника «Інформаційне забезпечення діяльності фінансових установ» (автори Зубок М.І., Позднишев Є.В.). Тут необхідно звернути увагу на опорні схеми з відповідної теми, які викладені у відповідному навчально-методичному посібнику, зіставити їх із записами зробленими під час лекції, та по пам’яті доповнити їх матеріалом, викладеним викладачем. Доцільно також записати власні міркування та інші точки зору стосовно питань теми.

1. Вивчення навчального матеріалу за інформаційними джерелами. Перш ніж розпочати роботу з інформаційними джерелами доцільно звернутись знову ж таки до відповідного посібника, схем та до власного конспекту і відновити в пам’яті зміст лекції. Працюючи з інформаційними джерелами, слід пам’ятати, що опорні схеми є певним орієнтиром, який вказує, на що необхідно звернути увагу, у якій послідовності слід розглядати ті чи інші питання. Крім того, інформацію, отриману з інформаційних джерел бажано також подавати у конспектах у вигляді опорних схем, виконаних студентами самостійно. Такий підхід допомагає краще запам’ятати та менше витрачати часу на вивчення теми.

2. Засвоєння та запам’ятовування навчального матеріалу. Після виконання перших двох правил роботи з інформаційними джерелами слід звернутись до власного конспекту, доповненого матеріалами за результатами попередньої роботи. Тут необхідно ще раз уважно переглянути їх, усвідомити та зробити спробу відтворити певні частини матеріалу у вигляді опорних схем на чистому аркуші паперу по пам’яті. Відтворюючи той чи інший елемент опорної схеми, дуже важливо уявити його зміст, тобто відновити в пам’яті інформацію, отриману на лекції, з інформаційних джерел та сформувати власну думку стосовно даного питання або його складових.

Після відтворення схеми слід порівняти її з оригіналом, викладеним у посібнику, за наявності помилок необхідно проаналізувати їх та ще раз відтворити по пам’яті всю опорну схему. Тут слід звернути увагу на послідовність та взаємозв’язок матеріалу, викладеного у схемі, оскільки механічне вивчення опорної схеми не забезпечить усвідомленого оволодіння навчальним матеріалом і не збереже його надовго у пам’яті студента.

Таким чином, самостійна робота є нелегкою працею студента і ефективність її результату значною мірою залежатиме від наполегливості та активності студента, вміння правильно організовувати таку роботу під час навчання у вищому закладі освіти.

Вибіркові види самостійної роботи студентів складаються із завдань, серед яких студент може вибрати завдання на власний розсуд з тим, щоб набрати необхідну кількість балів. Студент заздалегідь (протягом місяця з початку начитки лекцій) визначається із видами вибіркових самостійних робіт та повідомляє свій вибір викладачу. Викладач, за необхідності, призначає відповідний варіант обраного завдання.

Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій інформаційного забезпечення діяльності фінансових установ здійснюється у письмовій формі та оформлюється на аркушах формату А4 з титульним аркушем. . Повинен містити послідовно повні вихідні дані публікацій з проблем інформаційного забезпечення діяльності фінансових установ за останні роки, коротку анотацію змісту публікацій та коментар студента з приводу теоретичного, практичного значення та наукової новизни публікації. До роботи додається фотокопія публікації (не менше трьох публікацій). Науковими вважаються лише публікації у наукових фахових виданнях, або такі, що за змістом відповідають вимогам до публікацій у наукових фахових виданнях. Допускається здійснення аналітичного (критичного) огляду публікацій, що видані не раніше одного календарного року до дати подання студентом огляду.

Аналітичний звіт про інформаційне забезпечення діяльності конкретної фінансової установи (банку) надається студентами, які працюючи в наукових гуртках чи самостійно розробляють певні теми, питання, здійснюючи узагальнення досвіду забезпечення фінансової безпеки банків, надають та обгрунтовуюють відповідні пропозиції при виконанні наукових рефератів, есе, тез. Всі матеріали, які напрацьовані студентами та базуються на їх власному досвіді чи висунуті у якості наукової гіпотези можуть бути викладені як звіт про результати власних досліджень, при цьому не має значення чи були вони попередньо рецензовані або опубліковані. Зміст звіту має складати 5 – 10 сторінок тексту. Оцінюється як сам звіт так і його захист.

Аналіз іноземного досвіду виконання заходів інформаційного забезпечення діяльності фінансових установ проводиться по матеріалах інформаційних джерел (спеціальних видань, публікацій засобів масової інформації, матеріалів конференцій, круглих столів і т. і.). В аналізі може розглядатись один вид діяльності (діагностика загроз фінансовій безпеці банку, протидія втягуванню банку у незаконну фінансову діяльність і т. і.) або в цілому ситуація (умови, порядок, правила) із здійснення заходів фінансової безпеки у банках в одній якійсь країні чи декількох країнах. Обсяг матеріалів аналізу повинен складати 5 – 7 сторінок комп’ютерного тексту. Матеріали аналізу оформлюються у вигляді звіту про його проведення.

Підготовка презентацій. Робота виконується за проблематикою дисципліни з обов’язковою підготовкою оригінальних матеріалів, що ілюструють зміст презентації (слайди, розрахунки статистичні дані тощо).

Виконання завдань в рамках дослідницьких проектів кафедри (факультету) передбачає роботу студента у складі авторського колективу з написання різних видів наукових публікацій, розробки науково-дослідних тем, а також роботи за завданнями кафедри (факультету) щодо дослідження певних питань в установах банків, профільних громадських об’єднаннях, інших організаціях, яка виконується в межах плану наукової діяльності підрозділу.

Виконання завдань самостійної роботи здійснюється в період опанування дисципліни. Виконані роботи студентами денної форми навчання надаються не пізніше ніж за 2 дні до останнього практичного заняття. Надані роботи оцінюються у першому варіанті без їх переробки або доповнення. Роботи, подані не в установлені терміни не розглядаються і не оцінюються. Виконані роботи студентами заочної форми навчання надаються в міжсесійний період навчання.

Тематика аналітичних (критичних) оглядів, аналітичних звітів про власні наукові дослідження, аналізу іноземного досвіду, презентацій

1. Бази даних і їх місце в діяльності фінансових установ.

2. Особливості використання реляційних баз даних в фінансовій сфері. Особливості побудови реляційної моделі даних в фінансовій сфері.

3. Особливості побудови реляційної бази даних в фінансовій сфері.

4. Особливості використання мови SQL як інструменту маніпулювання даними в фінансовій сфері.

5. Особливості використання операторів маніпулювання даними (інструкції SELECT, INSERT, UPDATE) в фінансовій сфері.

6. Відновлення іміджу фінансових установ, порушеного внаслідок актів маніпулювання інформацією та свідомістю громадян.

7. Гендерні особливості інформаційно-психологічного впливу.

8. Головні проблеми захисту інформації в діяльності фінансових установ.

9. Дезінформація: умови, мета і правила її поширення для забезпечення впливу на конкретне середовище, ринок, споживачів інших суб’єктів в діяльності фінансових установ.

10. Забезпечення інформаційного впливу на ринок у діяльності фінансових установ.

11. Інформацій скандал як найбільш поширена форма проведення спеціальних інформаційних операцій у економічному протиборстві суб’єктів підприємництва.

12. Інформаційна безпека суб’єктів господарювання.

13. Інформаційна підготовка та супроводження фінансових операцій.

14. Інформаційна провокація як найбільш поширена форма проведення спеціальних інформаційних операцій у економічному протиборстві суб’єктів підприємництва.

15. Інформаційна сенсація, як найбільш поширена форма проведення спеціальних інформаційних операцій у економічному протиборстві суб’єктів підприємництва.

16. Інформаційне забезпечення заходів економічної безпеки в діяльності фінансових установ.

17. Інформаційне середовище та його структура.

18. Інформаційне супроводження кредитної угоди та повернення проблемної кредитної заборгованості.

19. Інформаційне суспільство, його суть і основні характеристики.

20. Інформаційний ресурс фінансових установ, його призначення, структура і процес формування.

21. Інформаційні взаємовідносини і їх правове регулювання в Україні.

22. Інформаційні технології маніпулювання свідомістю людей, їх призначення та основні характеристики.

23. Інформація підприємництва, її особливості у діяльності фінансових установ та забезпеченні їх економічної безпеки.

24. Маніпулювання інформацією у підприємницькій діяльності та механізми інформаційного впливу.

25. Методика роботи по захисту інформації щодо взаємовідносин банку з позичальником.

26. Методика складання інформаційних документів про поведінку і діяльність позичальника.

27. Методологічні засади протидії маніпулюванню свідомістю клієнтів, партнерів, працівників та інших осіб у діяльності фінансових установ.

28. Особливості реалізацій операцій об’єднання, перетину та різниці відношень (інструкція JOIN) в фінансовій сфері.

29. Особливості використання групування даних у запиті (інструкція GROUP BY) в фінансовій сфері.

30. Особливості використання типів даних в SQL та їх конвертація (інструкції CAST, CONVERT) в фінансовій сфері.

31. Особливості роботи з текстовими змінними (конкатенація строк, пошук підстроки, заміна підстроки) в фінансовій сфері.

32. Особливості роботи роботи з датами в фінансовій сфері.

33. Організація інформаційно-психологічного захисту діяльності фінансових установ та їх персоналу.

34. Основні напрямки інформаційно-аналітичного дослідження клієнтів, контрагентів, партнерів, конкурентів, персоналу.

35. Особливості безпечної поведінки працівників фінансової установи спрямованої на захист інформації.

36. Особливості захисту інформації у ході проведення фінансових операцій, взаємовідносин з партнерами та іншими суб’єктами, при здійсненні активної РR-діяльності.

37. Особливості інформаційного забезпечення фінансової діяльності та фінансових послуг в Україні..

38. Особливості протидії маніпулюванню свідомістю клієнтів, партнерів, працівників та інших осіб у діяльності банків та фінансових установ.

39. Правила зберігання, використання та доступу до інформаційного ресурсу банку, фінансової установи.

40. Практика роботи по інформаційно-аналітичному дослідженню позичальника, складання його інформаційної характеристики та визначення ризику вибору позичальника.

41. Практика роботи фінансових установ по формуванню інформаційного ресурсу та його використання для інформаційного забезпечення їх діяльності.

42. Пропаганда і контрпропаганда, умови, мета і правила їх проведення для забезпечення впливу на конкретне середовище, ринок, споживачів інших суб’єктів в діяльності фінансових установ.

43. Протидія інформаційно-психологічному впливу на діяльність і персонал фінансових установ.

44. Рекламна компанія, умови, мета і правила її проведення для забезпечення впливу на конкретне середовище, ринок, споживачів інших суб’єктів в діяльності фінансових установ.

45. Робота фінансових установ у інформаційному середовищі, інформаційні взаємовідносини на ринку фінансових послуг.

46. Сили та засоби спеціальних інформаційних операцій в економічній сфері.

47. Система захисту інформації в діяльності фінансових установ, розмежування доступу до інформації, її організаційно-правові, технічні, піктографічні та інші способи захисту інформації.

48. Суть, призначення та основні характеристики спеціальних інформаційних операцій, умови і особливості їх проведення для забезпечення економічної безпеки фінансових установ.

49. Сучасна інформаційна зброя і її використання у економічному протиборстві.

50. Сучасний стан і перспективи становлення українського інформаційного суспільства в економічній сфері.

51. Сучасні методи посягань на інформацію та інформаційні продукти банку та фінансової установи.

52. Уразливість інформаційного ресурсу фінансових установ та загрози їх інформації.

53. «Чорний РR» у економічному протиборстві.

54. Чутки, умови, мета і особливості їх поширення для забезпечення впливу на конкретне середовище, ринок, споживачів інших суб’єктів в діяльності фінансових установ.

55. Особливості аналітичного супроводження діяльності фінансових установ.

56. Особливості використання методики складання аналітичних звітів в економічній сфері.

57. Особливості роботи фінансових установ з визначення KPI (key performance indicatiors – ключові показники ефективності).

Перелік завдань, що виконуються на базах практики

З метою більш якісного опанування матеріалу дисципліни студенти збирають і аналізують матеріал з наступних проблем. У подальшому опрацьований матеріал використовується у ході проведення практичне занаттяів, практичних занять, круглого столу та написання магістерських дипломних робіт.

1. Забезпечення інформаційного впливу на ринок у діяльності фінансових установ.

2. Інформаційний ресурс фінансових установ, його призначення, структура і процес формування. Правила зберігання і використання інформаційного ресурсу, доступ до нього.

3. Практика роботи фінансових установ по формуванню інформаційного ресурсу та його використання для інформаційного забезпечення їх діяльності. Робота фінансових установ у інформаційному середовищі, інформаційні взаємовідносини на ринку фінансових послуг.

4. Способи формування, зберігання та використання інформаційного ресурсу у діяльності фінансових установ. Порядок отримання інформації про клієнтів при наданні їм фінансових послуг. Доступ персоналу фінансових установ до їх інформаційного ресурсу.

5. Система захисту інформації в діяльності фінансових установ. Особливості захисту інформації у ході проведення фінансових операцій, взаємовідносин з партнерами та іншими суб’єктами, при здійсненні активної РR-діяльності.

6. Організація інформаційно-психологічного захисту діяльності фінансових установ та їх персоналу.

7. Особливості організації інформаційної безпеки фінансових установ. Документи з інформаційної безпеки. Інформаційна політика у системі економічної безпеки.

8. Організація захисту банківської та комерційної таємниці. Перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю фінансової установи. Захист інформації у взаємовідносинах з правоохоронними органами.

9. Політика фінансової установі у сфері проведення спеціальних інформаційних операцій. Заходи проведення з пропаганди, контрпропаганди та реклами. Способи роботи з чутками.

10. Протидія негативному впливу актам інформаційного маніпулювання у системі економічної безпеки фінансових установ. Захист персоналу від інформаційно-психологічного впливу рейдерів, конкурентів, кримінальних елементів та інших суб’єктів. Захист фінансових установ від актів інформаційного тероризму.

11. Заходи інформаційного забезпечення та інформаційної безпеки при проведенню банками кредитних операцій. Обов’язки працівників банку щодо захисту банківської інформації у взаємовідносинах з клієнтами. Регулювання доступу до банківської таємниці при роботі з проблемною кредитною та вексельною заборгованістю клієнтів банків.

12. Інформаційно-аналітичні дослідження клієнтів, контрагентів, партнерів, конкурентів, персоналу. Інформаційна підготовка та супроводження фінансових операцій. Інформаційне забезпечення заходів економічної безпеки в діяльності фінансових установ.

13. Практика роботи по інформаційно-аналітичному дослідженню позичальника, складання його інформаційної характеристики та визначення ризику вибору позичальника.

14. Інформаційне супроводження кредитної угоди та повернення проблемної кредитної заборгованості. Методика складання інформаційних документів про поведінку і діяльність позичальника.

15. Особливості безпечної поведінки працівників фінансової установи спрямованої на захист інформації.

16. Особливості реалізацій операцій об’єднання, перетину та різниці відношень (інструкція JOIN) в фінансовій сфері.

17. Особливості використання групування даних у запиті (інструкція GROUP BY) в фінансовій сфері.

18. Особливості використання типів даних в SQL та їх конвертація (інструкції CAST, CONVERT) в фінансовій сфері.

19. Особливості роботи з текстовими змінними (конкатенація строк, пошук підстроки, заміна підстроки) в фінансовій сфері.

20. Особливості роботи роботи з датами в фінансовій сфері.