
- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
У в'яз порідкому стані формують деталі способом гарячого пресування, литтям під тиском, екструзією тощо.
Гарячим пресуванням виготовляють деталі переважно з реактопластів, зв'язувальна речовина яких під дією теплоти переходить у в'язкорідкий стан, а під кінець технологічного циклу твердне, утворюючи просторову структуру. Охолодження деталі відбувається поза прес-формою.
Прес-форма (рис. 8.3) є штамповим інструментом, що складається з двох головних частин — матриці /, закріпленої на столі гідравлічного преса, і пуансона 3, закріпленого на повзуні. У порожнину розкритої прес-форми (рис.8.3, о) насипають задану дозу полімерної суміші 2 у вигляді порошку, гранул або таблеток. Щоб скоротити тривалість технологічного циклу, полімерну суміш перед завантаженням у прес-форму нагрівають до температури 80...150 °С. Тиск 15...80 МПа на полімерну суміш
створює пуансон, опускаючись у нижнє положення (рис.8.3, б). Під час тверднення під тиском полімерна суміш виділяє гази. Для їх виходу необхідно на 2...3 с розкрити прес-форму, піднявши пуансон, а потім знову опустити його. Після затверднення зв'язувальної речовини пуансон відходить у верхнє положення (рис. 8.3, в), деталь 4 із матриці виймає виштовхувач 5. Робоча температура в прес-формі створюється електронагрів-ними елементами і підтримується в межах від 140 до 160 °С автоматично.
Прес-форми виготовляють з інструментальних сталей, їх формоутворювальні поверхні полірують і хромують, щоб забезпечити високу якість отримуваних деталей.
Основні параметри технологічного процесу — час витримки, тиск і температуру в робочій порожнині прес-форми — вибирають залежно від виду полімерного матеріалу.
Гарячим пресуванням виробляють деталі середньої складності з феноло- і амінопластів, зокрема корпуси телевізорів, радіоприймачів, телефонів.
Литтям під тиском виготовляють деталі складної конфігурації з термо- і рідше з реактопластів, які перебуваючи у в'яз-корідкому стані, заповнюють робочу порожнину прес-форми і тверднуть там під тиском. Полімерну суміш 8 (рис. 8.4) у вигляді гранул або порошку подають із бункера 9 плунжером 7 дозатора і привідним циліндром 10 в робочий циліндр 12, оснащений електонагрівачем 6. Під час руху плунжера 13 вліво за допомогою циліндра 11 доза суміші потрапляє в нагрівну зону робочого циліндра, де переходить у в'язкорідкий стан. Водночас уже розплавлена суміш подається в порожнину прес-форми крізь сопло 5. Протягом короткої витримки зв'язувальна речовина суміші твердне завдяки охолодженню прес-форми водою. Тоді рухома половина 2 прес-форми відходить вліво, деталь З викидається виштовхувачем 1, після чого прес-форма закривається. Відтак плунжери 13 і 7 пересуваються вправо і технологічний цикл повторюється.
Завдяки нагріванню полімерної суміші до температур 150...300 °С і значному тиску добре заповнюється порожнина прес-форми й тому формуються деталі з високою якістю поверхні та точними розмірами.
Рис. 8.4. Схема лиття під тиском:
/ — виїптовхувач; 2 — рухома половина прес-форми; З — деталь;
4 — нерухома половина прес-форми; 5 — сопло; 6 —■ електронагрівач;
7, 13 — плунжер; 8 — полімерне суміш; 9 — бункер; 10, 11 — привідний циліндр;
12 — робочий циліндр
Екструзія — це поширений й високопродуктивний спосіб витискання полімерного матеріалу (переважно термопласту) у в'язкорідкому стані крізь отвір, що відповідає поперечному перерізові виробу.
Полімерний матеріал 4 (рис. 8.5) у вигляді гранул або порошку завантажують у бункер З шнекової машини неперервної дії — екструдера. Бункер сполучений з порожниною робочого циліндра 2, в якому обертається шнек 1. Шнек пересуває полімерний матеріал уздовж осі циліндра, перемішує його й ущільнює. Завдяки теплоті, що передається від електронагрівача 5 і теплоті, що виникає внаслідок тертя, полімер переходить у в'язкорідкий стан і витискається назовні крізь калібрувальний отвір головки 6. Оправка 7 формує отвір виробу 8. Далі виріб охолоджують у водяній ванні й ріжуть на заготовки заданої довжини або змотують у бухти. Щоб змінити профіль виробу, необхідно замінити головку і оправку. Екструзією виробляють фасонні
прутки з однаковою формою поперечного перерізу по всій довжині, а також труби, листи; наносять ізоляцію на електропровідний дріт.