- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- Зубчасті передачі з евольвентним профілем зубців широко застосовують у техніці завдяки їх компактності, здатності працювати з великими швидкостями й передавати значну потужність. Найчастіше використовують циліндричні, конічні та черв'ячні зубчасті колеса.
6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
Зубці зубчастих коліс нарізають двома методами: копіювання і обкочування.
Метод копіювання полягає в тому, що кожну заглибину між сусідніми зубцями обробляють окремо фасонною фрезою, різальні ребра якої мають профіль цієї заглибини. Щоб обробити заготовку 2 (рис. 6.7.1) методом копіювання, використовують модульну дискову 1 або модульну кінцеву З фрезу. Фреза обертається навколо своєї осі, виконуючи головний рух різання Dr , a прямолінійний рух подачі Д, надають заготовці. Для нарізання наступної заглибини заготовку переміщають назад у вихідне положення, відтак обертають її на один зубець за допомогою ділильного пристрою, після чого вмикають подачу.
Форма бічної поверхні зубця залежить від модуля й кількості зубців колеса. Щоб точно спрофілювати бічну поверхню зубця, необхідно мати для кожного модуля й кожної кількості зубців окрему фрезу, що практично нереально. Уникнути виготовлення такої великої кількості фрез можна, використовуючи для кожного модуля набори, що складаються з восьми, п'ятнадцяти або двадцяти шести фрез, тобто з обмеженої їх кількості. Кожну фрезу набору застосовують для нарізування коліс з приблизно однаковою кількістю зубців у заданому діапазоні, очевидно, з певною похибкою профілю.
Метод копіювання не характеризується високою продуктивністю і точністю (внаслідок вимушеної неточності профілю інструмента й похибок ділення), тому він не поширений.
Метод обкочування ґрунтується на виконанні зубообробним верстатом строго узгоджених рухів різального інструмента й
заготовки, де інструмент і заготовка є уявною парою зачеплення однієї з передач — черв'ячної, зубчастої або рейкової.
Якщо зубообробний верстат відтворює рухи уявної черв'ячної передачі, то її парою зачеплення повинні бути черв'як у вигляді різального інструмента — черв'ячної модульної фрези 1 (рис. 6.7.2, а) — і черв'ячне колесо у вигляді заготовки 2 — нарізуваного зубчастого колеса. Тут профіль різальних ребер інструмента такий самий, як і профіль витка черв'яка, але він не відповідає профілю заглибини між сусідніми зубцями майбутнього колеса. Проте ряд послідовних положень різальних ребер зубців фрези відносно майбутніх зубців колеса (рис. 6.7.2, б) дає змогу поступово сформувати евольвентний профіль зубців заготовки. Що більше різальних ребер на одному витку черв'ячної фрези, то точніший профіль зубця отримаємо. Співвідношення між частотами обертання фрези пф і заготовки п3 випливає з рівняння (6.1.5) передавального відношення черв'ячної передачі:
обкочування (а) та послідовні положення різальних ребер зубців фрези
відносно зубців заготовки (б):
1 — черв'ячна модульна фреза; 2 — заготовка; D, — головний рух різання;
D, „ D, к — рух вертикальної та колової подач відповідно
Отже, суть методу обкочування зводиться до того, що коли маємо профіль лише одного елемента передачі, наприклад черв'ячної фрези, то профіль другого її елемента — зубчастого колеса — можна отримати їх взаємним обкочуванням, забезпечуючи рухи, виражені формулою (6.7.1).
Якщо ж зубообробний верстат відтворює рухи уявної зубчастої передачі, то її парою зачеплення повинні бути два зубчасті
колеса, одне з яких виконує роль різального інструмента — довбача 1 (рис. 6.7.3), а друге — роль заготовки 2 — нарізуваного зубчастого колеса. В цьому випадку співвідношення між частотою обертання довбача пД з кількістю зубців 2Д і частотою обертання заготовки пя з кількістю зубців г3 описується рівнянням (6.1.4):
Метод обкочування дозволяє обробляти одним інструментом заданого модуля зубчасті й черв'ячні колеса з будь-якою кількістю зубців. Метод характеризується високою точністю й продуктивністю завдяки неперервності процесу й одночасній обробці кількох зубців, з огляду на що він доволі поширений у промисловості.
