- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
Зміцнювально-калібрувальні методи ґрунтуються на пластичному згладжуванні твердим інструментом поверхневих мікровиступів і деякому піднятті мікровпадин, внаслідок чого шорсткість поверхні зменшується, а твердість поверхневого шару підвищується завдяки наклепу. Так обробляють переважно зовнішні та внутрішні циліндричні й конічні поверхні, фасонні, а також плоскі поверхні. Інструментами є загартовані кульки, ролики або алмази спеціальної форми.
7.1.2.1. ОБКОЧУВАННЯ, РОЗКОЧУВАННЯ Й АЛМАЗНЕ ВИГЛАДЖУВАННЯ ЦИЛІНДРИЧНИХ ПОВЕРХОНЬ
Обкочують зовнішні й розкочують внутрішні поверхні
кульками або роликами, притиснутими до оброблюваної поверхні силою F (рис.7.1.3). Порівняно з роликами кульки вимагають меншої сили F, але продуктивність обробки кульками нижча. Метод обкочування й розкочування нерідко замінює менш продуктивне шліфування. Для повної обробки поверхні інструмент виконує один або кілька поздовжніх ходів. Найстабільні-ші результати отримують з використанням підпружинених інструментів.
Якщо обкочують зовнішню поверхню, заготовка 2 (рис. 7.1.3, а), затиснута кулачками / патрона і підтримана центром 5 задньої бабки 6, отримує від шпинделя токарного верстата обертальний рух и3, а ролики 3 разом з вилками 4 — рух поздовжньої подачі D, „д вздовж оброблюваної поверхні. Щоб зменшити тертя, в зону контакту інструмента й заготовки подають змащувальну рідину (оливу). Окрім вирівнювання мікрорельєфу, відбувається підвищення поверхневої твердості на 40...50% і втомної міцності. Основними параметрами режиму обробки є тиск інструмента на контактну поверхню заготовки, швидкість обкочування, подача й кількість переходів інструмента вздовж оброблюваної поверхні.
Обкочують штоки гідроциліндрів, гладкі валки станів холодного вальцювання і багато інших деталей у вигляді тіл обертання. Пристрій, в якому змонтовані ролики (або кульки), встановлюють на супорті токарного верстата.
Розкочують внутрішню поверхню (рис. 7.1.3, б) за допомогою пристрою, в якому змонтовані вилки 8 з роликами 9 на оправці, один кінець якої може бути закріплений в кулачках патрона токарного верстата, а другий — в обертальному центрі задньої бабки. Заготовка 7 встановлюється і затискається в ін-
шому пристрої, закріпленому на супорті. Вона отримує рух поздовжньої подачі Д. пд, пристрій з роликами — обертальний рух
із частотою щ.
У випадку обробки металів з підвищеною твердістю застосовують алмазне вигладжування. Під час цього алмазний інструмент, що складається з алмазу, закріпленого в держаку, згладжує мікронерівності оброблюваної поверхні. Форма робочої поверхні алмазу напівсферична. Перевагу віддають інструментові з під пружиненою робочою частиною. Обробка відбувається під час обертання заготовки з частотою п3 й подачі інструмента Ds. Коефіцієнт тертя ковзання алмазу по оброблюваній поверхні невеликий. Завдяки малій поверхні контакту інструмента й заготовки сила F незначна (F = 50...300 Н). Тому алмазним вигладжуванням можна обробляти заготовки невисокої жорсткості. Кількість переходів не перевищує двох.
