- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
7.2.1.1. Електроіскрова обробка
Особливістю електроіскрової обробки є короткі імпульси малої потужності й відносно велика перерва між ними, внаслідок чого забезпечується висока точність і якість обробленої поверхні. Тут анодом служить заготовка, а катодом — інструмент. Однак цей метод малопродуктивний і енергомісткий, оскільки він на порядок перевищує показник енергомісткості відповідної механічної обробки.
Для електроіскрової обробки використовують різні генератори імпульсів. Схема одного з них типу RC (резистор-конденсатор) зображена на рис. 7.2.1. Від джерела постійного струму з напругою 100...200 В через резистор R заряджається конденсатор С. Як тільки напруга конденсатора досягне пробивного значення для вибраного міжелектродного проміжка, миттєво виділяється нагромаджена енергія у вигляді іскрового розряду. Підвищуючи ємність конденсатора, можна збільшувати запас нагромадженої енергії й одночасно продуктивність обробки. Зменшення опору зумовлює скорочення часу зарядження конденсатора, що також збільшує продуктивність обробки. Заготовку З й інструмент 6 занурюють у ванну 2 з діелектричною рідиною 4, яка запобігає переростанню іскри в дугу, охолоджує заготов-
/ — електроізолятор; 2 — ванна; it C —О 3 — заготовка; 4 — діелектрична
_J + рідина; 5 — рух рідини від насоса;
б — електрод; 7 — рух рідини до насоса: Я — резистор; ™"^ С — кондепсатор; Д, — рух подачі
ку й інструмент та виносить продукти ерозії з міжелектродного проміжку. Оброблена поверхня зазнає зміцнення на глибині 0,05...0,5 мм, спричиненого раптовими змінами температури й дифузією. Інструмент необхідного профілю виготовляють з латуні, міді, алюмінію або вуглеграфітової суміші.
Електроіскровий метод використовують для обробки штампів, прес-форм, отворів будь-якої форми, фільєрів з твердих сплавів, вирізування профільних заготовок дротяним електродом, а також для добування з отвору зламаного інструмента.
7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
Електроімпульсна обробка відрізняється від електроіскрової полярністю електродів (тут катод — заготовка, а анод — інструмент) та тривалішими й потужнішими електричними імпульсами, які переростають у дугу. Тому майже на порядок підвищується продуктивність, але погіршується якість обробки порівняно з електроіскровою. Завдяки зміні полярності електродів вдається зменшити ерозію інструмента, який виготовляють з вуглеграфітової суміші.
Електроімпульсний метод доцільно застосовувати для попередньої обробки штампів, турбінних лопаток і фасонних отворів у заготовках із жароміцних сплавів.
7.2.2. Електроконтактна обробка
Електроконтактна обробка передбачає механічне відокремлювання з поверхні заготовки металу, нагрітого електричним струмом до пластичного або навіть до рідкого стану. Теплоту частково виділяють електричні дугові розряди, які виника-
ють внаслідок періодичних розривів контакту між інструментом і заготовкою, що переміщаються з великою швидкістю. Крім цього, в місцях нещільного контакту інструмента і заготовки, де перехідний електроопір підвищений, виділяється джоулева теплота.
На рис.7.2.2 зображена схема електроконтактної обробки плоскої поверхні інструментом 2 у вигляді гладкого циліндричного диска, виготовленого з чавуну або міді. Диск виконує головний рух Д. з лінійною швидкістю понад ЗО м/с, а заготовка 1 — прямолінійний рух подачі Da. Від знижувального трансформатора 4 до заготовки й інструмента підводять змінний струм напругою 10...ЗО В. Обробка характеризується високою продуктивністю, яка не поступається аналогічній обробці різанням, але якість обробленої поверхні тут невисока. До того ж оброблена поверхня зазнає пошкоджень і структурних змін, що поширюються на глибину до кількох міліметрів.
Електроконтактну обробку застосовують для розрізування вальцівок, для чорнової обробки виливків, штамповок і зливків з вуглецевої й легованої сталі, сплавів кольорових металів, спеціальних важкооброблюваних сплавів. Цей метод використовують також для зачищення зварних швів.
