- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
6.6.4. Стругальні верстати
До
елементів
режиму різання
під час стругання належить глибина
різання, подача й швидкість різання.
Глибина різання t (рис. 6.6.3) — це товщина зрізуваного шару металу за один прохід, виміряна перпендикулярно до обробленої поверхні.
Подачею S називається переміщення заготовки або різця (мм) за один подвійний хід. Для стругання й довбання рух подачі перервний.
Швидкістю різання v (м/хв) під час стругання є середня швидкість різця (заготовки) в межах робочого ходу, яке обчислюють за формулою:
де L
=
І +
lt
+
/2
—
розрахункова
довжина ходу повзуна або стола (мм); І
—
довжина оброблюваної поверхні; /,, 12
— довжина
перебігу різця (заготовки) з обох боків;
k
—
коефіцієнт,
що дорівнює відношенню швидкості
різання до швидкості зворотного
ходу; ппх
— частота подвійних ходів різця
(заготовки) за хвилину.
У стругальних верстатах головний рух різання відбувається під час прямолінійного робочого ходу повзуна або стола.
Розрізняють поперечно-стругальні (тип 3), поздовжньо-стругальні одностоякові (тип 1), поздовжньо-стругальні двостоякові (тип 2) й різні стругальні (тип 9) верстати. Вони характеризуються універсальністю і простотою конструкції самого верстата, а також різального інструмента.
6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
Поперечно-стругальні верстати призначені для обробки плоских і фасонних поверхонь, а також пазів на заготовках з довжиною обробки до 1000 мм. їх переважно використовують в інструментальних і ремонтних цехах.
Поперечно-стругальний верстат (рис. 6.6.4) складається з фундаментної плити А, литої станини Б, повзуна Е, стола Г, поперечки В і супорта Д.
На фундаментній плиті закріплена станина. У горизонтальних напрямних станини переміщається супорт, а по вертикальних напрямних — поперечка разом зі столом. У станині змонтована коробка швидкостей з кулісним механізмом (або гідропри-від), який забезпечує зворотно-поступальний рух повзуна.
На лівому торці повзуна закріплений супорт. Повзун зі супортом, переміщаючись вперед, виконує головний рух різання Dr , а переміщаючись назад — зворотний хід.
Супорт має відкидний різцетримач 1 і вертикальні напрямні з гвинтовою передачею. їх можна встановлювати під потрібним кутом у разі обробки нахилених площин. Переміщення рухомої частини супорта разом з різцетримачем використовують як рух вертикальної подачі Д, в чи подачі під заданим кутом Ds „, а також як допоміжний рух для налаштовування різця на задану глибину різання. Відкидний різцетримач дає змогу різцю легко ковзати по обробленій поверхні заготовки під час зворотного ходу повзуна, завдяки чому різець і оброблена поверхня не зазнають пошкоджень.
Вертикальну подачу можна також виконувати, переміщаючи поперечку зі столом по напрямних станини. Переважно таке
переміщення використовують для підведення заготовки у початкове положення перед обробкою.
На столі з Т-подібними пазами закріплюють оброблювану заготовку безпосередньо або в машинних лещатах. Під час обробки горизонтальних поверхонь стіл пересувається автоматично по горизонтальних напрямних поперечки, виконуючи поперечну подачу Д, п.
Частота подвійних ходів повзуна регулюється ступенево коробкою швидкостей. Рух від електродвигуна Д з частотою обертання п = 950 хв' передається на п'ятизахідний черв'як 5, а далі на вал / через черв'ячне колесо з кількістю зубців 29. За
Рис. 6.6.5. Кулісний механізм:
J — кулісне колесо; 2 — повзун; 3 — куліса; 4 — палень куліси;
5,6 — камінь; 7 — палець; 8 — гвинт; 9 — зубчаста передача
конічними колесами; 10 — вал
допомогою потрійного пересувного блока зубчастих коліс 25 — 30 — 20 і нерухомо закріплених коліс 35, ЗО, 40 вал // отримує три частоти обертання. Від нього через колеса 23, 40 і подвійний пересувний блок 45 — 28 на вал III й колесо 25 передається шість частот обертання. Таку саму кількість частот отримує кулісне колесо 100.
Кулісний механізм призначений для перетворення обертального руху кулісного колеса / (рис. 6.6.4, рис. 6.6.5) у зворотнопоступальний рух повзуна 2. Механізм складається з куліси З, пальця куліси 4, змонтованого в радіальних напрямних колеса, і каменя 5, вільно посадженого на палець 4. Бічними гранями камінь контактує з прорізом куліси. Верхній кінець куліси шарнірно з'єднаний з повзуном, а в проріз нижнього її кінця входить камінь 6, що посаджений на нерухомий палець 7. За
кожен оберт кулісного колеса куліса робить два хитних рухи, а повзун відповідно — один подвійний хід. Щоб забезпечити верхньому кінцю (шарніру) куліси прямолінійний рух (а не рух по дузі), необхідно мати додаткове переміщення куліси вздовж її поздовжньої осі відносно каменя 6. Для цього в нижній частиш куліси зроблений проріз.
Довжину ходу повзуна регулюють, змінюючи радіус траєкторії пальця куліси. З цією метою палець пересувають у радіальних напрямних кулісного колеса за допомогою гвинта 8 і гайки, нарізаної в пальці. Обертання на гвинт передають від вала 10 через зубчасту передачу конічними колесами 9. Крім регулювання довжини ходу іноді потрібно регулювати виліт повзуна. Цього досягають, обертаючи хвостовиком зубчасте колесо 18, далі колесо 40 і гвинт з кроком t = 6 мм. Підшипники гвинта закріплені в повзуні. Тому гвинт, обертаючись в нерухомій гайці, переміщається відносно неї разом з повзуном вправо або вліво.
Механізм поперечної подачі приводиться в рух від зубчастого колеса 9 (рис. 6.6.6, див. рис. 6.6.4), що обертається ра-
зом з кулісним колесом 100. Колесо 9 (z = 36) обертає колесо 8 (z = 36), в радіальному пазі якого закріплений палець 7 шатуна 6. Шатун приводить у хитний рух важіль 5 і підпружинену заскочку 4. Вона, упираючись в зубець храпового колеса З, повертає гвинт 2 на певний кут, внаслідок чого гайка гвинта переміщується разом зі столом, виконуючи рух поперечної подачі D„ „ Завдяки своїй несиметричній формі заскочка під час прямого ходу впирається у зубець храпового колеса, а під час зворотного ходу проскакує через зубці храпового колеса, не повертаючи його.
Регулювати значення подачі можна двома способами. Перший полягає у закриванні щитком 1 частини зубців храпового колеса. В цьому випадку заскочка входить у контакт з найближчим зубцем храпового колеса після її сходження зі щитка. Другий спосіб регулювання подачі (без застосування щитка) передбачає зміну радіуса траєкторії пальця 7. Переміщаючи палець вздовж радіального паза колеса 8, збільшують або зменшують радіус його траєкторії, внаслідок чого збільшується або зменшується кут хитання важеля і водночас кут повороту гвинта. Напрям подачі можна змінити, повернувши заскочку в гнізді важеля на 180°. Щоб припинити рух подачі, заскочку повертають на 90°.
6.6.4.2. ПОЗДОВЖНЬО-СТРУГАЛЬНІ ВЕРСТАТИ
Поздовжньо-стругальні верстати призначені переважно для обробки плоских поверхонь важких і довгих заготовок.
Двостояковий поздовжньо-стругальний верстат (рис. 6.6.7) складається зі станини А, стола 3, траверси Г, двох стояків Б і И, поперечки Д , двох верхніх супортів Е і Є та двох бічних В і Ж супортів. Станина, стояки й поперечка утворюють замкнуту жорстку систему, завдяки чому можна знімати стружку великого перерізу. В горизонтальних напрямних станини рухається стіл зі заготовкою або з кількома однаковими заготовками, виконуючи головний рух різання £>г і зворотний хід. Прямолінійний зворотно-поступальний хід він отримує від спеціального електродвигуна постійного струму, який передає задану частоту обертання на редуктор і далі на рейкову передачу. Рейка
Рис.
6.6.7. Поздовжньо-стругальний верстат:
А — станина; Б, И — стояк; В, Ж — бічний супорт; Г — траверса; Д — поперечка;
Е, С — верхній супорт; 3 — стіл; І — різець; D, — головний рух різання;
Д г' Dt „ — рух горизонтальної га вертикальної подач
закріплена до стола знизу. Довжина стола доходить до 15 000 мм. Швидкість його переміщення можна плавно регулювати в заданих межах. Довжина ходу стола також регулюється спеціальними упорами.
По вертикальних напрямних стояків вгору або вниз пересувається траверса разом з верхніми супортами. їх відстань від поверхні стола вибирають залежно від висоти заготовки. Верхні супорти можуть незалежно рухатись по горизонтальних напрямних траверси. Від окремої коробки подач і окремого електродвигуна вони отримують пришвидшене переміщення, необхідне для підведення та відведення різця від заготовки, дискретну робочу горизонтальну подачу Ц, г. Бічні супорти рухаються незалежно по вертикальних напрямних стояків від окремого електродвигуна та коробки подач. Кожен з них може рухатись в режимі швидких переміщень або в режимі вертикальної Z>s „ подачі. Всі супорти мають поворотні напрямні для обробки нахилених
площин і незалежне переміщення різця вздовж напрямних переважно для регулювання глибини різання. На супортах встановлені відкидні різцетримачі, які на початку зворотного ходу автоматично піднімають різці над обробленою поверхнею. Всі супорти можуть виконувати горизонтальну й вертикальну подачі. Наявність чотирьох супортів дає змогу одночасно обробляти декілька поверхонь, що істотно підвищує продуктивність верстата.
