- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
Сьогодні замість звичайних токарно-гвинторізних верстатів все частіше у дрібносерійному та одиничному виробництвах використовують токарні верстати з числовим програмним керуванням (ЧПК). Останні забезпечують вищу продуктивність і гнучкість завдяки наявності в них мікро-ЕОМ з відповідним програмним забезпеченням. Верстати з ЧПК розраховані на роботу в напівавтоматичному режимі. За командами керу-вальної програми відбуваються автоматична зміна частоти обертання шпинделя, зміна значення й напрямку подачі, положення інструмента, перехід від робочих до швидких переміщень супорта, зупинка верстата. На верстаті можна виконувати всі види токарних робіт, а також нарізування різцем циліндричних і конічних різей.
Токарний верстат з ЧПК моделі 16К20ФЗ (рис. 6.3.10) складається зі станини Д, передньої (шпиндельної) бабки Є, задньої бабки Г, супорта Б з шестипозиційною інструментальною голов-
кою 2, механізмів поздовжньої та поперечної подач, пультів керування А, В.
Станина виконана у вигляді виливка коробчастої форми з двома парами напрямних. Поверхня напрямних загартована. На верхній лівій частині станини закріплена передня бабка, на передній частині — механізми поздовжньої подачі. На одній парі напрямних перебуває супорт, на іншій — задня бабка.
Передня бабка складається з триступеневої коробки швидкостей та шпинделя. Електродвигун постійного струму разом з коробкою швидкостей забезпечує безступеневе регулювання частот обертання шпинделя в межах від 22,4 до 2240 об/хв.
Задня бабка служить для підтримування правого кінця довгої заготовки, а також закріплення різального інструмента для обробки отворів і здійснення руху подачі цього інструмента. Задня бабка складається з литого корпуса, пінолі, маховичка 4 для ручного переміщення пінолі та механізму З фіксації корпуса на напрямних станини.
Супорт несе шестипозиційну інструментальну головку з горизонтальною віссю обертання й виконує рухи поздовжньої та поперечної подач інструмента. Поздовжня подача виконується в результаті пересування каретки на напрямних станини, поперечна — у результаті переміщення полозок на поперечних напрямних каретки. У підшипниках полозок змонтований вал інструментальної головки, а також механізм автоматичного повороту й фіксації цього вала. Кут повороту вала кратний 60°. В інструментальній головці, яку можна знімати з вала, встановлюють до шести різальних інструментів.
Механізми поздовжньої подачі приводять в рух супорт у напрямку, паралельному до осі обертання шпинделя. До їх складу входять електродвигун постійного струму і дві передачі — зубчаста з циліндричними колесами та гвинтова. Значення поздовжніх подач змінюються в межах від 0,01 до 40 мм/об і регулюються плавною зміною частоти обертання вала електродвигуна.
Механізми поперечної подачі вмонтовані в супорті й призначені для поперечного переміщення полозок разом з інструментальною головкою, а також для плавного регулювання значень поперечної подачі в межах від 0,005 до 20 мм/об. Конструкція цих механізмів аналогічна конструкції механізмів поздовжньої подачі.
Пульт керування забезпечує пуск, зупинку й роботу верстата в напівавтоматичному та ручному режимах. Він складається з мікро-ЕОМ з клавішним пультом, дисплея 2 та панелей А, В і клавішного пульта 5. За допомогою клавіш можна набирати й редагувати керувальну програму, текст якої виводять на дисплей. Крім керувальної використовують також стандартні програми, що беруть участь в обчисленні потрібної траєкторії руху інструмента. Після редагування керувальної програми й перевірки її в роботі набрану програму записують на перфораційну
або магнітну стрічку. Зі стрічки програма прочитується, розшифровується і відтворюється робочими органами верстата — передньою бабкою та супортом.
Порівнюючи описані вище токарно-гвинторізний і токарний верстат з ЧПК, бачимо, що будова останнього значно простіша, оскільки в ньому немає гітари, коробки подач, ходового валика, фартуха, поворотних напрямних супорта, а замість багатоступеневої маємо триступеневу коробку швидкостей. Таке спрощення механічної частини верстата стало можливим внаслідок застосування у верстаті з ЧПК складнішого й принципово нового електрообладнання (регульовані електродвигуни постійного струму, системи їх живлення і системи керування).
Кінематична схема токарного верстата з ЧПК моделі 16К20ФЗ зображена на рис.6.3.11. Головний рух різання (обертання шпинделя довкола своєї осі) здійснюється від регульованого електродвигуна постійного струму Д1, від якого через пасову передачу на вал / шпиндельної бабки передається один діапазон частот обертання. Вал II від зубчастої передачі циліндричними колесами з кількістю зубців 48 і 48 отримує один діапазон частот обертання. За допомогою аналогічних двох передач з кількістю зубців коліс 45 і 45 та 24 і 66 вали III і IV отримують по одному діапазону частот обертання. Від вала IV через колеса ЗО і 60 на шпиндель ї^буде передано перший найнижчий діапазон частот обертання (в межах п = 22.4...355 хв-1). Середній — другий діапазон частот обертання (в межах п = 63...900 хв') передається на шпиндель від вала II через колеса ЗО і 60. Високий — третій діапазон частот обертання (п = І60...2240 хв') можна передати на шпиндель також від вала II через колеса 60 і 48.
У системі керування верстатом передбачено зворотний зв'язок між шпинделем і механізмами подач через давач Д3.1, який обертається синхронно зі шпинделем від зубчастої передачі циліндричними колесами 60 і 60.
Поздовжня подача супорта виконується регульованим електродвигуном постійного струму Д2, зубчастою передачею циліндричними колесами 50 і 50 та гвинтовою кульковою передачею (і = 10 мм). Гвинт обертається в підшипниках, змонтованих на
станині, а гайка — вмонтована в каретку супорта. З гвинтом через муфту з'єднаний давач Д3.2 зворотного зв'язку.
Поперечна подача здійснюється від регульованого електродвигуна постійного струму ДЗ, обертання від якого передається на зубчасту передачу циліндричними колесами (40 і 40), а далі — на гвинтову кулькову передачу (t = 5 мм). Гвинт поперечної подачі з'єднаний з давачем ДЗ.З зворотного зв'язку.
Усі давачі зворотного зв'язку передають в мікро-ЕОМ дані у вигляді електричних сигналів про відповідні кутові або лінійні переміщення. Ці сигнали служать інформацією для коригування рухів подач під час нарізування різей або обробки конічних чи фасонних поверхонь. Керувальна програма забезпечує роботу електродвигунів на оптимальних для даних умов обробки частотах обертання.
Для зміни різального інструмента керувальна програма подає команду на відведення супорта у початкове положення, після чого електродвигун Д4 повертає вал інструментальної голов-
ки на кут, кратний 60°, за допомогою двох передач — зубчастої циліндричними колесами (20 і 62) і черв'ячної (/ і 38). Механізм фіксації інструментальної головки на кінематичній схемі не зображений.
