6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати

Особливістю конструкції токарного багато різцевого вер­стата є наявність в ньому двох незалежних супортів — одного для поздовжньої, іншого — для поперечної подачі. В кожному з них виставляють і закріплюють по кілька різців. Різці супор­та поздовжньої подачі обробляють циліндричні поверхні зада­них діаметрів, а різці супорта поперечної подачі — обробляють плоскі торцеві поверхні, рівчаки, короткі конічні й фасонні по­верхні та фаски. Для виставлення різців використовують спеціальний шаблон або готовий виріб. Багаторізцеві верстати працюють у напівавтоматичному режимі, коли підведення ін­струментів, їх робоча подача й відведення інструментів викону­ються без участі робітника — автоматично, а закріплювання заготовки та зняття обробленого виробу — з використанням ручної праці. Оскільки заготовку обробляють одночасно багать­ма різцями, то на різання витрачається значно більша потуж­ність, ніж в умовах роботи одним інструментом.

6.3.5.7. ТОКАРНІ НАПІВАВТОМАТИ ТА АВТОМАТИ

На токарних верстатах-напівавтоматах обробка заго­товок і зупинка верстата після завершення обробки виконуєть­ся автоматично без участі робітника, а закріплювання заготов­ки, запускання верстата та зняття обробленого виробу здійснює робітник. Заготовками можуть бути окремі кованки, виливки або пруткові вальцівки. Окремі заготовки закріплюють у кула­чкових патронах, пруткові заготовки вставляють у порожнину шпинделя й закріплюють за допомогою цангових патронів. За кількістю шпинделів напівавтомати поділяють на одношпиндель­ні й багатошпиндельні, а за розташуванням у просторі осей обер­тання шпинделів — на горизонтальні й вертикальні. Продуктив­ність обробки на багатошпиндельних верстатах вища, ніж на одношпиндельних.

Токарні верстати-автомати після їх налагодження обробляють заготовки в автоматичному режимі. За конструк­цією верстати-автомати подібні до верстатів-напівавтоматів з тією відмінністю, що перші з них мають автоматичні пристрої

для поштучного транспортування до патрона окремих загото­вок і знімання оброблених виробів або відповідні пристрої для осьового переміщення прутка у порожнистому шпинделі й по­дальшого закріплення прутка в патроні. Після цього відбува­ється автоматичний цикл обробки та його послідовне повторю­вання, поки не припиниться постачання заготовками.

Розділ 6.4

ОБРОБКА ЗАГОТОВОК НА СВЕРДЛИЛЬНИХ І РОЗТОЧУВАЛЬНИХ ВЕРСТАТАХ

На свердлильних і розточувальних верстатах обробляють переважно отвори у нерухомо закріплених заготовках. Частка свердлильних верстатів у загальному обсязі виробництва вер­статів за останні 30...35 років стабілізувалась на рівні 20 % [6,19,20].

6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів

Як різальні інструменти на свердлильних верстатах ви­користовують свердла, зенкери, розвертки, мітчики і комбіно­вані інструменти.

Свердло застосовують для обробки отворів у суцільному мате­ріалі. За конструкцією свердла поділяють на спіральні, центро­ві та спеціальні. Найпоширенішими є спіральні свердла, діа­метр яких змінюється в межах від 0,1 до 80 мм [21, 22]. У практиці обробки різанням обмежене застосування свердел малих діаметрів зумовлене їх низькою міцністю, а великих ді­аметрів — недостатньою жорсткістю конструкції свердлильних верстатів і оброблюваних заготовок. Спіральне свердло склада­ється з робочої частини І_ь (рис. 6.4.1, а), шийки /₃ і хвостика 1₆. Водночас робоча частина має різальну /j і напрямну 1₂ частини. Різальна частина за допомогою двох різальних вістрів здійснює обробку заготовки. Напрямна частина сприяє точному перемі­щенню свердла в оброблюваному отворі. Хвостик конічної фор­ми призначений для закріплення свердла в шпинделі, хвосто­вик циліндричної форми — для закріплення свердла в спе-

ціальному затискному пристрої — патроні. Лапка і₄ запобігає прокручуванню свердла.

Зенкер призначений для обробки отворів, попередньо отри­маних литтям, штампуванням чи свердлінням. Спіральний ци­ліндричний зенкер (рис. 6.4.1, б) на перший погляд нагадує свердло, але від свердла він відрізняється більшою кількістю (від 3 до 6) різальних вістер. Ця особливість забезпечує зенкеру порівняно зі свердлом вищу продуктивність і краще спрямову­вання в отворі заготовки. Діаметр зенкерів змінюється в межах від 10 до 100 мм [23, 24]. З метою зменшення тертя напрямна частина 1₂ зенкера має незначну зворотну конусність.

Зенківка — багатовістряний інструмент, що служить для обробки в наявних отворах заглибин конічної (рис. 6.4.1, д) або циліндричної форми, а також фасок.

Розвертка є багатовістряним інструментом, який викорис­товується для кінцевої обробки отвору після свердління, зенку­вання чи розточування і забезпечує високу точність розміру та якість поверхні. За конструкцією розвертки поділяють на цилін­дричні, конічні та ступеневі. Циліндрична розвертка [25, 26]

складається з різальної частини ^ (рис. 6.4.1, в), калібруваль­ної частини 1₂ і хвостовика /₆. Різальна частина знімає основну масу стружки, а калібрувальна спрямовує розвертку в отворі й забезпечує кінцевий результат обробки. Припуск на розвірчу­вання змінюється в межах 0,1...0,4 мм на сторону.

Мітчиком [27, 28] нарізують внутрішню різь в отворі. Робо­ча частина І_ь (рис. 6.4.1, г) мітчика має форму гвинта з поздов­жніми прямими або спіральними рівчаками, які утворюють рі­зальні ребра. Конічна різальна частина І_х поступово прорізує різь, а калібрувальна частина Z₂ остаточно її формує.