- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
Робоча частина свердла складається з таких елементів: передня 3 (рис. 6.4.2) і задня 1 поверхні, головне різальне ребро 4, поперечне ребро 5 і стрічка 2.
Передня поверхня Ау — гвинтовий рівчак, по якому сходить стружка. Задня поверхня Аа повернута до поверхні різання. Спіральне свердло має дві передні та дві задні поверхні. Головним різальним ребром К називається лінія перетину передньої та задньої поверхонь, а лінія перетину задніх поверхонь є поперечним ребром. На напрямній частині свердла залишають дві вузькі стрічки, відстань між якими визначає діаметр свердла. Щоб зменшити тертя між напрямною частиною свердла та стінкою отвору, діаметр свердла зменшують в напрямку від різальної частини до хвостовика з розрахунку 0,03.-0,10 мм на 100 мм довжини.
Взаємне розташування у просторі елементів свердла визначається його кутами. Під час вимірювання кутів свердла використовують координатні площини (площина різання, головна січна площина), а також площину, перпендикулярну до осі свердла. Площина різання Рп проходить через головне різальне ребро дотично до поверхні різання. Головна січна площина Рх проведена перпендикулярно до головного різального ребра.
Геометрію спірального свердла визначають: кут при вершині свердла, передній та задній кути, кути нахилу поперечного ребра й гвинтового рівчака.
та кути спірального свердла: 1 — задня поверхня А„; 2 —> стрічка; 3 — передня поверхня Aj 4 — головне різальне ребро К; 5 — поперечне ребро; Р, — головна січна площина; Р„ — площина різання; А — точка на різальному ребрі; 2<р — кут при вершиш свердла; у— передній і а — задній кути; у — кут нахилу поперечного ребра; to — кут нахилу гвинтового рівчака
Кут при вершині свердла 2ср вимірюють між головними різальними ребрами. Свердла, призначені для обробки сталі та чавуну середньої твердості, мають значення 2tp = 116... 118°. При свердлінні м'яких металів цей кут зменшують до 80...900, а при свердлінні твердих металів його збільшують до 130...1400.
Передній кут у в точці А вимірюють у головній січній площині. Він утворений дотичною, проведеною через точку А до передньої поверхні, та лінією, що проходить через цю точку перпендикулярно до площини різання. Максимальне значення кута на периферії свердла дорівнює 25...300, а з наближенням точки А до поперечного ребра значення у поступово зменшується до нуля і далі стає від'ємним.
Задній
кут а
також вимірюють у головній січній
площині. Кут а утворюється дотичною до
задньої поверхні, проведеною через
точку А,
і
площиною різання. Мінімальне значення
заднього кута на периферії свердла
становить 8... 10°, максимальне його
значення близько осі свердла — 20...260.
Кут нахилу поперечного ребра \\і лежить у площині, нормальній до осі свердла, і утворюється проекціями головного різального й поперечного ребер на цю площину. Величина кута і|/ змінюється в межах 50... 55°.
Кут нахилу гвинтового рівчака о утворюється між віссю свердла й дотичною до гвинтової лінії по зовнішньому діаметру свердла. Зі збільшенням кута со зростає передній кут, завдяки чому полегшується стружкоутворення, але водночас зменшується міцність свердла. Середнє значення кута со становить 24...30°.
