- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.9.3. Автоматичні лінії
Автоматичною верстатною лінією називають групу металорізальних верстатів, розставлених у технологічній послідовності обробки, з'єднаних спільним автоматичним транспортом і спільною системою керування. Автоматичні лінії застосовують у великосерійному й масовому виробництвах. їх укомплектовують агрегатними верстатами, верстатами-автоматами й напівавтоматами.
Агрегатними називають спеціальні верстати, зібрані зі стандартизованих вузлів, які кінематично між собою не пов'язані. Ці вузли можна багаторазово переставляти й частково замінювати іншими. Складовими стандартизованих вузлів є силові багатошпиндельні головки, змонтовані на столах, які виконують рух подачі. На агрегатних верстатах обробляють переважно корпусні заготовки, виконуючи свердління, зенкерування, розвірчування, розточування отворів і нарізування різі.
Кожна заготовка автоматично встановлюється і закріплюється у заданому положенні для обробки й ритмічно переміщається від верстата до верстата.
Розрізняють синхронні й несинхронні автоматичні лінії.
У синхронних автоматичних лініях заготовка переміщається від одного верстата до іншого на один крок за допомогою транспортного засобу (конвеєра, механічної руки та ін.). Вихід з ладу одного верстата унеможливлює роботу всієї лінії.
У несинхронних автоматичних лініях між верстатами встановлені магазини-нагромаджувачі, і в разі вимушеної зупинки верстата наступний після нього верстат використовує для роботи нагромаджені у магазині заготовки.
ЧАСТИНА 7
7.1.1.1. НАКОЧУВАННЯ РІЗ
СПЕЦІАЛЬНІ СПОСОБИ ОБРОБКИ
До спеціальних способів обробки належить обробка заготовок методами пластичного поверхневого деформування та електрофізичні й електрохімічні методи обробки.
Розділ 7.1
ОБРОБКА ЗАГОТОВОК МЕТОДАМИ ПЛАСТИЧНОГО ПОВЕРХНЕВОГО ДЕФОРМУВАННЯ
Обробка заготовок методами пластичного поверхневого деформування відбувається без зняття стружки. Цей метод характеризується високою продуктивністю, точністю та якістю обробленої поверхні, меншими витратами матеріалу, нижчою вартістю виконаної роботи, підвищеними механічними й експлуатаційними характеристиками оброблених поверхонь. Методи пластичного поверхневого деформування поділяють на фор-мотвірні та зміцнювально-калібрувальні.
7.1.1. Формотвірні методи
Формотвірні методи широко використовують для накочування різей, зубчастих коліс, шліцевих валів та ін. у пластичних металах за допомогою високотвердих інструментів. Необхідний профіль формується завдяки втисканню інструмента в оброблювану поверхню і витісненню металу в профільні заглибини.
Різь накочують у холодному стані з використанням плоских різевих плашок або циліндричних роликів.
Під час накочування різі плоскими плашками (рис. 7.1.1, а) заготовку 2 прокочують між нерухомою 1 і рухомою 3 плашками, на робочих поверхнях яких виконані розгортки профілю різі. Нитки рухомої й нерухомої плашок зміщені на півкроку різі. Коли рухома плашка прямолінійно переміщається справа наліво, заготовка котиться між обома інструментами і в кінці робочого ходу плашки 3 отримує повний профіль різі, після чого скочується з нерухомої плашки. По закінченні зворотного ходу подають наступну заготовку і цикл повторюється.
Метод широко застосовують у масовому виробництві кріпильних деталей із зовнішньою різзю з використанням спеціальних різенакочувальних верстатів.
Під час накочування різі роликами 5 і 7 (рис, 7.1.1, б) між ними ставлять заготовку 4 на опору 6. Обидва ролики обертаються синхронно в одному напрямку, а один з них (ролик 7) має ще й радіальну подачу Ds p в напрямку, перпендикулярному до осі заготовки, завдяки чому поступово формується висота різі. Напрямок різі на роликах повинен бути протилежний до напрямку різі майбутньої деталі. Роликами отримують точнішу різь і більших розмірів порівняно з різзю, обробленою плашками, проте накочування плашками продуктивніше.
7.1.1.2.
НАКОЧУВАННЯ ЗУБЧАСТИХ КОЛІС І ШЛІЦІВ
Зубці коліс накочують за допомогою спеціальних інструментів — накатників у холодному (для модуля т < 1 мм) і в гарячому (для т = 1... 10 мм) стані. Накатник має вигляд зубчастого колеса. Під час обробки використовують відомий метод обкочування (див. п. 6.7.1) з дотриманням співвідношення частот обертання інструмента п, й заготовки п3, заданого формулою (6.7.2).
Зубці накочують методами радіальної або поздовжньої подач. У випадку радіальної подачі (рис. 7.1.2, а) накатники 1 і 6, що встановлені на шпинделях 3, отримують примусове обертання і радіальну подачу Ц.р в напрямку, перпендикулярному до осі заготовки 5, яка закріплена на оправці 4. Заготовка обертається від накатників. Напрямок обертання накатників періодично змінюють, щоб отримати точніший профіль зубців заготовки з обох боків. Небажане витискання металу заготовки на торцях зубців обмежують ребордами 2. Після досягнення заданого радіального переміщення накатники відходять у вихідне положення.
Під час накочування з поздовжньою подачею (рис. 7.1.2, б) пакет заготовок 8, закріплених на оправці 9, переміщається між накатниками 7 і 10 уздовж осі оправки, виконуючи поздовж ню подачу Д. пд. Міжосьова відстань між інструментами зали- 4 5 б
шається сталою. Накатники мають забірну й калібрувальну частини. Забірна частина забезпечує поступове заглиблення інструмента в заготовку, а калібрувальна остаточно формує заданий профіль і якість поверхні.
Перед гарячим накочуванням заготовку нагрівають найчастіше струмами високої частоти. Гаряче накочування виконують методами радіальної та поздовжньої подачі.
Накочувати можна не лише циліндричні, але й конічні зубчасті колеса.
Шліци на валах накочують інструментом, профіль якого відповідає профілю впадин між шліцами, Інструмент, виставлений на заданий розмір, заглиблюється в заготовку, обертаючись навколо своєї осі й переміщаючись уздовж заготовки.
