- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.8.4. Шліфувальні круги
Абразивні інструменти дуже різноманітні, оскільки їх використовують для шліфування багатьма способами різних поверхонь і матеріалів. Найпоширенішими серед цих інструментів є шліфувальні круги.
Шліфувальним кругом називають абразивний інструмент у вигляді тіла обертання, призначений для шліфування. Шліфувальні круги можуть мати різну форму, розміри, вид абразивного матеріалу, зернистість, твердість і структуру [43, 44].
За формою шліфувальні круги поділяють на плоскі прямі, дискові, чашкові, тарілчасті та ін. Плоский прямий (ПП) круг (рис. 6.8.3, а) має циліндричну форму й плоскі торці, застосовується для круглого та плоского шліфування.
Чашкові циліндричні (ЧЦ) (рис. 6.8.3, б) і чашкові конічні (ЧК) круги (рис. 6.8.3, в) застосовують переважно для загострювання різальних інструментів.
Дисковий круг (Д) (рис. 6.8.3, г) використовують для обробки пазів і розрізування матеріалів.
Основні параметри шліфувального круга можна прочитати на неробочій його поверхні. Приклад умовного позначення шліфувального круга типу ПП зовнішнього діаметра D = 500 мм, висотою Н = 50 мм, діаметром отвору для посадки d = 305 мм, з білого електрокорунду марки 25А, зернистістю 16, ступенем твердості С2, номером структури 10, на керамічній зв'язці К5 з робочою швидкістю 35 м/с: ПП 500 х 50 х 305 25А16 С210 К5 35 м/с.
Працюючи, круг поступово втрачає різальні властивості й геометричну форму. Щоб їх відновити, круг необхідно правити. Під час правки з його поверхні відокремлюють пошкоджений шар завтовшки 0,03...0,05 мм. Час неперервної роботи кру-
Перед встановленням на шліфувальний верстат круг перевіряють на відсутність тріщин, після чого його випробовують на спеціальному верстаті з швидкістю, що перевищує допустиму в 1,5 разу. Круг з отвором закріплюють у спеціальних фланцях, які насаджують на шпиндель шліфувальної бабки. Між кругом і фланцями ставлять картонні прокладки.
Якщо маса круга розподілена нерівномірно, то він спричинює вібрації, внаслідок чого на обробленій поверхні виникають характерні сліди пошкоджень. Великі вібрації можуть призвести до руйнування круга. Тому незрівноважений круг необхідно балансувати. Після цього круг правлять і знову балансують.
6.8.5. Основні схеми шліфування
Залежно від форми поверхонь, які необхідно обробити, вибирають такі схеми шліфування: зовнішнє кругле, внутрішнє кругле, плоске та ін.
У всіх перелічених схемах шліфування головним рухом різання Dr є обертання шліфувального круга навколо своєї осі.
Найпоширенішим способом зовнішнього круглого шліфування є шліфування з поздовжньою подачею (рис. 6.8.4, а). Тут, окрім головного руху різання Д,, є три види подач: колова подача Ds K заготовки 2, поздовжня подача D, пд заготовки та поперечна подача D, „ круга 1, яка виконується в кінці кожного ходу заготовки. Цим способом обробляють циліндричні й конічні поверхні. В останньому випадку вісь обертання заготовки виставляють під відповідним кутом до осі обертання шліфувального круга.
Гладкі циліндричні заготовки в умовах великосерійного й масового виробництв доцільно обробляти способом безцентро-
вого шліфування (рис. 6.8.4, б). Оброблювану заготовку 3 кладуть на ніж 6 між двома кругами, які незалежно обертаються — шліфувальним 4 і повідним 5. Головний рух різання Д. виконує шліфувальний круг. Повідний круг, що встановлений під кутом а = 1...7° до осі шліфувального круга, обертає заготовку, виконуючи рух колової подачі Д „, і водночас пересуває її вздовж ножа (рух поздовжньої подачі Д вд). Щоб підвищити коефіцієнт тертя між повідним кругом і заготовкою, його виготовляють на вулканітовій зв'язці. Повідний круг має форму гіперболоїда обертання, завдяки чому забезпечується надійний контакт круга та заготовки. За один перехід заготовки між кругами з оброблюваної поверхні зрізують весь припуск. Заготовки рухаються між кругами неперервно одна за другою.
Циліндричну (або конічну) поверхню отвору обробляють способом внутрішнього круглого шліфування (рис.6.8.4, в). Тут шліфувальний круг 7, крім головного руху різання Д, має поздовжню подачу Д „д, а в кінці кожного поздовжнього ходу — поперечну подачу Д „. Заготовка 8 обертається навколо своєї осі (колова подача Д K). Діаметр шліфувального круга вибирають в межах 0.75...0.95 від діаметра оброблюваного отвору.
Плоске шліфування (рис. 6.8.4, г) здійснюють завдяки головному руху різання Д круга 9 і поздовжній подачі Д пд заготовки 10, а також вертикальній подачі Д „ круга. Якщо висота круга менша від ширини заготовки, то круг отримує ще й поперечну подачу Д п. Поперечна й вертикальна подачі круга виконуються періодично в кінці кожного поздовжнього ходу заготовки.
