6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези

Циліндрична фреза складається з корпуса й різальних зуб­ців. Зубець фрези нагадує робочу частину токарного різця. До елементів зубця належать передня поверхня 2 (А,) (рис. 6.5.2), по якій сходить стружка, задня поверхня 3 (А_а), звернена до поверхні різання 4, і головне різальне ребро К, утворене перетином передньої й задньої поверхонь. Допоміжне різальне ребро в ци­ліндричній фрезі відсутнє.

До координатних площин належать площина різання й го­ловна січна площина.

Площина різання Р„ проходить через головне різальне ребро дотично до поверхні різання. Головна січна площина Р, прохо­дить перпендикулярно до головного різального ребра.

Передній кут у утворюється передньою поверхнею та площи­ною, перпендикулярною до площини різання. Великий передній кут полегшує утворення й сходження стружки. Проте його збіль­шення послаблює міцність зубця. Тому для обробки міцних ма­теріалів зубцями з матеріалу невисокої міцності значення у може бути навіть від'ємним. Для зубців із твердих сплавів у_с = -10... 10°, для зубців зі швидкорізальних сталей у = 10...20⁰.

Задній кут а утворюється задньою поверхнею і площиною різання. Він зменшує тертя між задньою поверхнею зубця й по­верхнею різання і завжди більший від нуля (а = 6...25°).

Рис. 6.5.2. Кути, елементи

й координатні площини

циліндричної фрези:

Р„ — площина різання;

1 — оброблювана поверхня;

2, 3 — передня (А.,) і задня (AJ

поверхні зубця відповідно;

4 — поверхня різання;

5 — оброблена поверхня;

у, а — передній і задній кути

зубця відповідно; £>_г — головний

рух різання; D, — рух подачі

Залежно від форми задньої поверхні розрізняють фрези з гострокінцевими й затилованими зубцями.

Гострокінцевий зубець (рис. 6.5.2) має плоску задню повер­хню; його заточують по задній поверхні, внаслідок чого змен­шується поступово висота зубця та об'єм між зубцями для стру­жки. Перевага зубця — в простоті виготовлення.

Задня поверхня затилованого зубця (див. рис. 6.5.1, є) має профіль логарифмічної спіралі або спіралі Архімеда. Для формування такого профілю застосовують спеціальні токарно-затилувальні верстати. Затиловані зубці складніші у виготов­ленні й застосовуються для фасонних фрез. Головна перевага затилованих зубців — збереження профілю після кожного пе­реточування.

6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару

До елементів режиму різання під час фрезерування нале­жать: глибина різання, подача, швидкість різання й ширині фрезерування. Від правильного вибору цих елементів залежаті продуктивність обробки, точність і якість оброблених поверхонь, потужність різання.

Глибиною різання t (рис. 6.5.3) називається товщина шару металу (мм), зрізаного за один перехід фрези, виміряна перпен­дикулярно до обробленої поверхні.

Подачею називають переміщення заготовки (мм) відносно фрези. Під час фрезерування необхідно розрізняти три види подачі: подача на зубець фрези; подача за оберт фрези; подача за хвилину.

Подача на зубець фрези S_z — переміщення заготовки (мм) за період обертання фрези на один зубець.

Подача за оберт фрези S₀ — переміщення заготовки (мм) відносно фрези за один її оберт:

де г — кількість зубців фрези.

Подача за хвилину S_XB — переміщення заготовки (мм) від­носно фрези за хвилину:

де п — частота обертання фрези, хв¹.

Швидкість різання v (м/хв) під час фрезерування — лінійна швидкість точки на різальному ребрі, найвіддаленішої від осі фрези:

Ширина фрезерування В — розмір обробленої за один прохід поверхні (мм), виміряний в напрямку, паралельному до осі фрези.

Товщина зрізуваного шару а (мм) — розмір шару металу, виміряний в радіальному напрямку. Величина а може змінюва­тись від нуля до максимального значення а_тах або навпаки.

Ширина зрізуваного шару b (мм) — довжина дотику голов­ного різального ребра з оброблюваною заготовкою. Для цилінд­ричної прямозубої фрези b = В; для циліндричної фрези з гвин­товим зубцем значення b змінне.