6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання

Глибиною різання t (рис. 6.6.11) під час протягання назива­ють товщину шару металу, що зрізується одним зубцем протяж­ки, виміряну в напрямку, перпендикулярному до обробленої поверхні. Глибина різання змінюється від 0,01 до 0,2 мм і більше й залежить від оброблюваного матеріалу, конструкції протяжки, жорсткості оброблюваної заготовки тощо.

Подача як самостійний рух інструмента або заготовки від­сутня. Проте умовно величиною подачі на зубець &'_г приймають різницю координат різальних ребер двох сусідніх зубців в на­прямку, перпендикулярному до обробленої поверхні.

Швидкість різання v (м/хв) під час протягання — це шлях, який проходить протяжка відносно заготовки за одиницю часу (хв). Значення v найчастіше приймають від 1,5 до 20 м/хв.

6.6.9. Протяжні верстати

На протяжних верстатах обробляють внутрішні й зовніш­ні поверхні переважно фасонного профілю за допомогою багато-вістряних різальних інструментів — протяжок. Ці верстати про­сті за конструкцією й в експлуатації. Залежно від напрямку руху протяжки розрізняють горизонтально- й вертикально-про­тяжні верстати. Крім них є складніші за конструкцією протяж­ні верстати неперервної дії (конвеєрні, карусельні та ін.).

6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати

Горизонтально-протяжні верстати використовують пе­реважно для обробки внутрішніх поверхонь. їх тягова сила від 25 до 100 кН.

Горизонтально-протяжний верстат (рис. 6.6.12) складається зі станини Г, насосної станції Е, гідроциліндра А, каретки Д, опорного кронштейна Б й корита В. На станині закріплені крон­штейн, корито і гідроциліндр, а всередині змонтована насосна

станція. По горизонтальних напрямних станини рухається ка­ретка. До насосної станції належить гідронасос високого тиску з електродвигуном, гідророзподілювач і бак для робочої ріди­ни. Електродвигун приводить в дію гідронасос, від якого олива подається в праву або в ліву порожнину гідроциліндра за допо­могою гідророзподілювача. Лівий кінець штока 3 з'єднаний з поршнем, а правий кінець — з кареткою, що рухається прямо­лінійно.

Обробка заготовки / починається з того, що хвостовик про­тяжки 2 вставляють у попередньо виготовлений отвір й закріп­люють у патроні каретки. Отвір у заготовці перед протяганням обробляють свердленням або розточуванням. В гідроциліндр під тиском подають оливу, завдяки чому поршень, шток і каретка з протяжкою переміщаються вліво. Під час руху зубці протяж­ки зрізують стружку, забезпечуючи високу точність і якість обробленої поверхні.

Після виходу протяжки з обробленого отвору заготовка па­дає в корито, а протяжку від'єднують від каретки. Далі карет­ка повертається у початкове положення, якщо подати оливу в ліву порожнину гідроциліндра. Наступну заготовку обробляють аналогічно.

6.6.9.2. ВЕРТИКАЛЬНО-ПРОТЯЖНІ ВЕРСТАТИ

Вертикально-протяжні верстати застосовують для оброб­ки зовнішніх, а також внутрішніх поверхонь. Ці верстати за­ймають малу площу порівняно з горизонтально-протяжними, їх тягове зусилля від 50 до 100 кН.

Вертикально-протяжний верстат (рис. 6.6.13) складається з основи Д, станини В, насосної станції Г, каретки Б, тумби Е та стола А.

У станині змонтована насосна станція і гідроциліндр для переміщення каретки, яка рухається у вертикальних напрям­них станини. Від іншого гідроциліндра в горизонтальних на­прямних тумби переміщається стіл. На каретці закріплюють протяжку 2, на столі — заготовку 1.

Верстат працює в напівавтоматичному режимі. Після вста­новлення заготовки стіл пересувається вправо, а згодом протя­жка починає рухатись згори вниз, щоб зрізати стружку. Потім стіл і каретка відходять у вихідне положення. Вкінці знімають оброблену заготовку, встановлюють необроблену заготовку, і цикл роботи верстата повторюється.