- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
Глибиною різання t (рис. 6.6.11) під час протягання називають товщину шару металу, що зрізується одним зубцем протяжки, виміряну в напрямку, перпендикулярному до обробленої поверхні. Глибина різання змінюється від 0,01 до 0,2 мм і більше й залежить від оброблюваного матеріалу, конструкції протяжки, жорсткості оброблюваної заготовки тощо.
Подача як самостійний рух інструмента або заготовки відсутня. Проте умовно величиною подачі на зубець &'г приймають різницю координат різальних ребер двох сусідніх зубців в напрямку, перпендикулярному до обробленої поверхні.
Швидкість різання v (м/хв) під час протягання — це шлях, який проходить протяжка відносно заготовки за одиницю часу (хв). Значення v найчастіше приймають від 1,5 до 20 м/хв.
6.6.9. Протяжні верстати
На протяжних верстатах обробляють внутрішні й зовнішні поверхні переважно фасонного профілю за допомогою багато-вістряних різальних інструментів — протяжок. Ці верстати прості за конструкцією й в експлуатації. Залежно від напрямку руху протяжки розрізняють горизонтально- й вертикально-протяжні верстати. Крім них є складніші за конструкцією протяжні верстати неперервної дії (конвеєрні, карусельні та ін.).
6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
Горизонтально-протяжні верстати використовують переважно для обробки внутрішніх поверхонь. їх тягова сила від 25 до 100 кН.
Горизонтально-протяжний верстат (рис. 6.6.12) складається зі станини Г, насосної станції Е, гідроциліндра А, каретки Д, опорного кронштейна Б й корита В. На станині закріплені кронштейн, корито і гідроциліндр, а всередині змонтована насосна
станція. По горизонтальних напрямних станини рухається каретка. До насосної станції належить гідронасос високого тиску з електродвигуном, гідророзподілювач і бак для робочої рідини. Електродвигун приводить в дію гідронасос, від якого олива подається в праву або в ліву порожнину гідроциліндра за допомогою гідророзподілювача. Лівий кінець штока 3 з'єднаний з поршнем, а правий кінець — з кареткою, що рухається прямолінійно.
Обробка заготовки / починається з того, що хвостовик протяжки 2 вставляють у попередньо виготовлений отвір й закріплюють у патроні каретки. Отвір у заготовці перед протяганням обробляють свердленням або розточуванням. В гідроциліндр під тиском подають оливу, завдяки чому поршень, шток і каретка з протяжкою переміщаються вліво. Під час руху зубці протяжки зрізують стружку, забезпечуючи високу точність і якість обробленої поверхні.
Після виходу протяжки з обробленого отвору заготовка падає в корито, а протяжку від'єднують від каретки. Далі каретка повертається у початкове положення, якщо подати оливу в ліву порожнину гідроциліндра. Наступну заготовку обробляють аналогічно.
6.6.9.2. ВЕРТИКАЛЬНО-ПРОТЯЖНІ ВЕРСТАТИ
Вертикально-протяжні верстати застосовують для обробки зовнішніх, а також внутрішніх поверхонь. Ці верстати займають малу площу порівняно з горизонтально-протяжними, їх тягове зусилля від 50 до 100 кН.
Вертикально-протяжний верстат (рис. 6.6.13) складається з основи Д, станини В, насосної станції Г, каретки Б, тумби Е та стола А.
У станині змонтована насосна станція і гідроциліндр для переміщення каретки, яка рухається у вертикальних напрямних станини. Від іншого гідроциліндра в горизонтальних напрямних тумби переміщається стіл. На каретці закріплюють протяжку 2, на столі — заготовку 1.
Верстат працює в напівавтоматичному режимі. Після встановлення заготовки стіл пересувається вправо, а згодом протяжка починає рухатись згори вниз, щоб зрізати стружку. Потім стіл і каретка відходять у вихідне положення. Вкінці знімають оброблену заготовку, встановлюють необроблену заготовку, і цикл роботи верстата повторюється.
