6.3.5.3. Лобові токарні верстати

Лобові верстати доцільно застосовувати для обробки заго­товок великого діаметра (до 8000 мм [17]) і невеликої довжини. Особливістю конструкції цих верстатів є значна висота центрів, короткі напрямні й відсутність задньої бабки. Трапляється та­кий різновид лобового верстата, як верстат з поперечною стани­ною, напрямні якої перпендикулярні до осі обертання шпинде­ля. Недоліком лобових верстатів є певні незручності, зумовлені встановленням, виставленням і закріплюванням заготовки з огляду на велику масу останньої. Для обслуговування верстата необхідно мати відповідне підіймально-транспортне обладнан­ня (тельфер, кран-балка тощо).

Карусельні верстати зручніші порівняно з лобовими щодо виставлення і закріплення заготовки.

6.3.5.4. Карусельні верстати

Карусельні верстати замінюють лобові токарні верстати тоді, коли значна маса заготовки могла б призвести до прогину шпинделя й негативно вплинути на результати обробки. Для уникнення прогину шпинделя від маси заготовки й від сил рі­зання конструкція верстата є такою, що вісь обертання шпин­деля розташована вертикально. З верхнім кінцем шпинделя з'єд­наний круглий стіл — планшайба з кулачками, призначеними для затискання заготовки. Нижня частина планшайби кільце­вими виступами спирається на кільцевий рівчак станини. Така конструкція дає змогу підвищити точність обробки. Горизон­тальне положення планшайби полегшує виставлення і закріп­лення на ній важких заготовок, маса яких подекуди досягає 500 т [18]. На карусельних верстатах обробляють зовнішні та внутрішні циліндричні й конічні поверхні, плоскі й фасонні поверхні.

Карусельний двостояковий верстат (рис. 6.3.12) складається зі станини А, всередині якої є коробка швидкостей, двох стоя­ків Б і 3 з вертикальними напрямними, закріплених на стани­ні, порталу Е з механізмом переміщення траверси Д, бічного І та двох верхніх супортів — лівого поворотного Є і правого Ж з револьверною головкою. По напрямних стояків пересуваються траверса та бічний супорт.

На горизонтальних напрямних траверси пересуваються верх­ні супорти. Один з них має револьверну головку, інший — по­воротні напрямні, що використовуються під час обробки коніч­них поверхонь. Планшайба В разом зі заготовкою приводиться в обертальний рух від електродвигуна й коробки швидкостей. Кожен супорт має незалежне переміщення через свою коробку подач — Г, И або ї. Можна одночасно обробляти заготовку кіль­кома інструментами. Головним параметром карусельного вер-

стата є діаметр планшайби й відповідно максимальний діаметр оброблюваної заготовки D₃ при опущеному бічному супорті. На великих верстатах величина Ц, доходить до 26 м [13].

63.5.5. Токарно-револьверні верстати

Токарно-револьверні верстати використовують для виготовлення коротких деталей порівняно невеликого діаметра з окремих заготовок або з прутка в умовах серійного виробниц­тва, для обробки яких вимагається послідовне застосування ба­гатьох різальних інструментів — різців, свердел, зенкерів, розверток, плашок, мітчиків тощо. Головною особливістю то­карно-револьверних верстатів є можливість обробки без пере-закріплювання заготовки, завдяки чому підвищується точність оброблених поверхонь. Щоб не перезакріплювати заготовки, не­обхідно мати багатоінструментальні поворотні фіксовані при­строї — револьверні головки. Останні за формою нагадують ре­вольверні барабани, що використовувалися в ручній вогнепаль­ній зброї. Завдяки тому, що кожен різальний інструмент виста­вляють на заданий розмір обробки (діаметр та довжину) і фік­сують у такому положенні, вдається значно підвищити продук­тивність праці порівняно з токарно-гвинторізним верстатом.

Розрізняють револьверні верстати з горизонтальною або вер­тикальною віссю обертання револьверної головки.

Токарно-револьверний верстат (рис. 6.3.13) має револьвер­ну головку з горизонтальною віссю обертання, складається з таких найважливіших вузлів: станини А, передньої бабки В, коробки подач Б, супорта Д і револьверної головки Г.

Станина верстата відлита зі сірого чавуну. Вона має напрям­ні, по яких пересувається супорт разом з револьверною голов­кою паралельно до осі обертання шпинделя. На станині змонто­вані передня бабка й коробка подач.

Передня бабка служить для закріплення оброблюваної заго­товки та надання їй різних частот обертання. Вона складається з литого корпуса, коробки швидкостей і порожнистого шпинде­ля.

Коробка подач призначена для ступеневого регулювання подач.

На супорті змонтована револьверна головка, що має форму диска з отворами на концентричному колі. В цих отворах за­кріплюють різальні інструменти в послідовності, що визнача­ється технологічним процесом обробки заготовки. Револьверна головка закріплена на валі, який обертається в підшипниках супорта. На протилежному кінці вала маємо барабан, на якому встановлюють обмежувачі, призначені для вимикання поздов­жньої механічної подачі.

Револьверна головка служить для:

• закріплення різальних інструментів;

• фіксації кожного інструмента в заданому положенні, що дозволяє налагоджувати верстат на певні розміри обробки;

• здійснення поперечної подачі внаслідок обертання голов­ки довкола горизонтальної осі.

Токарно-револьверний верстат з вертикальною віссю обер­тання головки застосовують для обробки великих заготовок. Револьверна головка у вигляді багатогранника змонтована на поздовжньому супорті. Кожна грань має гніздо для інструмен­та. Верстати цього типу обладнані одним або двома поперечни­ми супортами, в яких закріплюють різці для обробки рівчаків, •відрізні й фасонні різці.

В умовах серійного виробництва ступінчастих деталей (вали, блоки зубчастих коліс тощо) доцільно з метою економії здійс­нювати одночасну обробку всіх зовнішніх поверхонь. По­ставлене завдання може бути реалізоване на багаторізцевих верстатах.