- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
Розглянемо елементи режиму різання (глибину різання, колову подачу заготовки, поздовжню подачу заготовки, поперечну подачу круга й швидкість різання) на прикладі зовнішнього круглого шліфування з поздовжньою подачею (див. рис. 6.8.4, а).
Глибина різання І (мм) — товщина шару металу, що зрізується кругом за один хід заготовки й визначається за формулою:
де D — діаметр оброблюваної поверхні заготовки, мм; d — діаметр обробленої поверхні заготовки, мм.
Для чорнового шліфування / ■= 0,01...0,07 мм і для чистового шліфування t = 0,005...0,02 мм.
Колова подача vs (м/хв) — лінійна швидкість точки (м/хв), розташованої на оброблюваній поверхні заготовки:
де п3 — частота обертання заготовки, хв'.
Значення va вибирають в межах 15...60 м/хв.
Поздовжня подача S пд — переміщення заготовки вздовж осі обертання (мм) за один її оберт. Якщо Н — висота круга (мм), то для чистового шліфування S „д = (0,2...0,3) • Я (мм/об
заг.) і для чорнового шліфування — S = (0,3...0,8) ■ Н (мм/об заг.)
Поперечна подача S„ — це переміщення шліфувального круга в кінці ходу заготовки в напрямку, перпендикулярному до осі обертання заготовки за один її хід (одинарний чи подвійний). Поперечна подача чисельно дорівнює глибині різання.
Швидкістю різання під час шліфування v (м/с) називається лінійна швидкість абразивних зерен, розташованих на робочій поверхні круга:
де Д —
зовнішній діаметр
круга,
мм; пк
—
частота обертання круга, хв-1.
Значення о = 30...50 м/с і більше.
6.8.7. Шліфувальні верстати
На шліфувальних верстатах заготовки обробляють різанням абразивним інструментом, основою якого є величезна кількість дуже твердих абразивних зерен або порошків. До найпоширеніших шліфувальних верстатів належать круглошліфувальні, внутрішньошліфувальні та плоскошліфувальні.
6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
Круглошліфувальні верстати призначені для зовнішнього шліфування циліндричних, конічних і торцевих (плоских) поверхонь. Основними вузлами круглошліфувального верстата є станина А (рис. 6.8.5), шліфувальна бабка Г, стіл Б, шпиндельна бабка В і задня бабка Д.
Станина коробчастої форми має поздовжні напрямні для стола й поперечні напрямні для шліфувальної бабки. Всередині станини змонтований гідроциліндр для переміщення стола (Д ,,д) і система керування поздовжньою й поперечною подачами. Між напрямними станини, полозками стола й шліфувальної бабки можуть бути елементи кочення. Станину відливають з сірого чавуну, іноді зварюють зі сталі, а окремі її елементи виготовляють зі спеціального бетону.
Шліфувальна бабка виконує головний рух різання Dr і рух поперечної подачі Д,„. Вона складається з литого корпуса, шпиндельного вузла, електродвигуна, пасової передачі, захисного кожуха для шліфувального круга й гвинтової передачі для поперечного переміщення бабки. Шпиндель обертається в точно виготовлених підшипниках кочення або в підшипниках ковзання спеціальної конструкції. Оберти на шпиндель передаються від електродвигуна змінного струму, а в сучасних конструкціях — від електродвигуна постійного струму через пасову передачу. Шліфувальний круг разом з фланцями закріплюють гайкою на конічному кінці шпинделя. Дисбаланс круга ліквідують за допомогою зрівноважувальних тягарців на спеціальному пристрої для балансування. Гвинт поперечної подачі періодично приводиться в дію від гідросистеми в кінці ходу стола.
Оброблювану заготовку встановлюють у центрах шпиндельної та задньої бабок. Рух колової подачі D, к передається на заготовку через поводковий патрон шпинделя від електродвигуна й коробку швидкостей.
Шпиндельна і задня бабки встановлені на поворотній плиті стола. Плиту можна повертати на заданий кут, що необхідно для обробки конічної поверхні. Стіл отримує зворотно-поступальний рух поздовжньої подачі Ds „n від штока і поршня, що пересувається в гідроциліндрі.
Експлуатаційні можливості круглошліфувальних верстатів визначаються висотою їх центрів, довжиною шліфування й діаметром шліфувального круга. Висота центрів круглошліфуваль-
них верстатів, що експлуатуються на заводах важкого машинобудування, доходить до 1500 мм, відстань між центрами — до 10 000 мм і діаметр шліфувального круга — до 1 000 мм.
