- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
У визначених умовах обробки між періодом стійкості інструмента Т й швидкістю різання v існує залежність, що має вигляд степеневої функції
де А
—
стала величина, яка
залежить
від матеріалу інструмента й заготовки,
геометрії інструмента, глибини різання,
подачі та мастильно-охолодної рідини;
m
—
показник відносної стійкості
інструмента, який залежить від тих самих
факторів, що й А(т = 0,1...0,3).
Рівняння (6.2,2) було отримане американським дослідником Ф.Тейлором. Якщо задані величина періоду стійкості та всі умови
обробки, від яких залежать А і т, то числове значення v, обчислене за рівнянням (6.2.2), називається допустимою швидкістю різання, тобто такою, перевищувати яку не рекомендується, інакше період стійкості інструмента буде істотно знижений.
6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
Як ми уже зазначали в п.6.2.1-6.2.4, різальні інструменти для обробки металів працюють в умовах високого тиску, температури й тертя, з огляду на що ці матеріали повинні мати високу твердість, теплостійкість і міцність (див. п.2.6.3.3).
Для виготовлення різальних інструментів використовують:
інструментальні нелеговані (вуглецеві) сталі;
інструментальні леговані сталі;
швидкорізальні сталі;
тверді сплави;
безвольфрамові тверді сплави;
інструментальні керамічні матеріали. Інструментальні нелеговані (вуглецеві) сталі (див.п.
2.6.3.3), що використовуються для виготовлення металообробних інструментів, містять у своєму складі 1,0...1,3 % вуглецю. Найліпшими серед них є сталі марок УЮА, УІ2А. Під час гартування і низькотемпературного відпуску вони забезпечують інструментам твердість 60...62 HRC і теплостійкість до 200... 220 °С. Загартований інструмент легко шліфується, тому отримує добру гостроту різального вістря. Істотним недоліком нелегованих сталей є їх мала прогартовуваність і низька теплостійкість, що є причиною обмеженого застосування цих сталей в інструментальному виробництві. З них виготовляють переважно інструменти для ручної праці.
Інструментальні леговані сталі (див. п. 2.11.6.1) порівняно з нелегованими сталями мають кращу прогартовуваність. З них виготовляють інструменти, які працюють при швидкостях різання до 15...20 м/хв.
Швидкорізальні сталі (див. п. 2.11.6.2) належать до високо-легованих інструментальних сталей. З них виготовляють інструменти, для яких допустима швидкість різання під час обробки сталей і чавунів — 35...40 м/хв.
Везвольфрамові тверді сплави (див. п. 2.14.5) мають у своєму складі карбід титану або карбонітрид титану та зв'язувальну речовину у вигляді сплаву нікелю з молібденом.
Інструментальні керамічні матеріали виготовляють на основі оксиду алюмінію А1203 (див. п. 2.14.6).
Розділ 6.3 ОБРОБКА ЗАГОТОВОК НА ТОКАРНИХ ВЕРСТАТАХ
Більшість деталей машин є тілами обертання. їх обробляють переважно на токарних верстатах, з огляду на що ці верстати найпоширеніші й становлять близько 1/3 загального обсягу випуску верстатів [11, сі27; 12].
