
- •6.2.1. Стружкоутворення та види стружки
- •6.2.2. Теплові явища під час різання металів
- •6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
- •6.2.5. Швидкість різання, що допускається різальним інструментом
- •6.2.6. Матеріали для різальних інструментів
- •6.3.1. Елементи та геометрія токарного різця
- •6.3.2. Елементи режиму різання під час точіння і площа зрізуваного шару
- •6.3.3. Сили різання під час точіння й потужність точіння
- •6.3.4. Поверхні, які обробляють на токарних верстатах
- •6.3.5. Верстати токарної групи
- •6.3.5.1. Токарно-гвинторізні верстати
- •6.3.5.2. Токарні верстати з чпк
- •6.3.5.3. Лобові токарні верстати
- •6.3.5.4. Карусельні верстати
- •63.5.5. Токарно-револьверні верстати
- •6.3.5.6. Токарні багаторізцеві верстати
- •Розділ 6.4
- •6.4.1. Різальні інструменти для свердлильних верстатів
- •6.4.2. Елементи і геометрія спірального свердла
- •6.4.3. Елементи режиму різання під час свердління й площа зрізуваного шару
- •6.4.4. Сили різання, крутний момент і потужність під час свердління
- •6.4.5. Роботи, що виконуються на свердлильних верстатах
- •6.4.6. Загальні відомості про свердлильні верстати
- •6.4.7. Розточувальні верстати
- •6.4.8. Поверхні, які обробляють на розточувальних верстатах
- •6.5.1. Типи фрез
- •6.5.2. Елементи й геометрія циліндричної фрези
- •6.5.3. Елементи режиму різання під час фрезерування й розміри зрізуваного шару
- •6.5.4. Схеми фрезерування
- •6.5.5. Сили різання й потужність під час фрезерування
- •6.5.6. Фрезерні верстати
- •6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах
- •Розділ 6.6
- •6.6.1. Особливості стругання та довбання
- •6.6.2. Стругальні та довбальні різці
- •6.6.3. Елементи режиму різання під час стругання
- •6.6.4. Стругальні верстати
- •6.6.4.1. Поперечно-стругальні верстати
- •6.6.5. Довбальні верстати
- •6.6.6. Протягання
- •6.6.7. Елементи й геометрія круглої протяжки
- •6.6.8. Елементи режиму різання під час протягання
- •6.6.9. Протяжні верстати
- •6.6.9.1. Горизонтально-протяжні верстати
- •Розділ 6.7 нарізування зубчастих коліс
- •6.7.1. Методи нарізування зубців зубчастих коліс
- •6.7.2. Фрези для нарізування зубчастих коліс
- •6.7.3. Елементи режиму різання під час зубофрезерування
- •6.7.4. Зубообробні верстати
- •6.7.4.1. Зубофрезерні верстати
- •6.7.4.2. Зубодовбальні верстати
- •Розділ 6.8 шліфування заготовок
- •6.8.1. Абразивні матеріали та їх зернистість
- •6.8.2. Зв'язки
- •6.8.3. Твердість і структура абразивного інструмента
- •6.8.4. Шліфувальні круги
- •6.8.5. Основні схеми шліфування
- •6.8.6. Елементи режиму різання під час шліфування
- •6.8.7. Шліфувальні верстати
- •6.8.7.1. Круглошліфувальні верстати
- •6.8.7.2. Плоскошліфувальні верстати
- •6.9.1. Універсальні верстати-автомати
- •6.9.2. Верстати з програмним керуванням
- •6.9.2.3. Багатоцільові верстати
- •6.9.3. Автоматичні лінії
- •7.1.1. Формотвірні методи
- •7.1.2. Зміцнювально-калібрувальні методи
- •7.1.2.2. Калібрування отворів
- •7.2.1. Електроерозійні методи обробки
- •7.2.1.1. Електроіскрова обробка
- •7.2.1.2. Електроімпульсна обробка
- •7.2.2. Електроконтактна обробка
- •7.2.3. Електрохімічні методи обробки
- •7.2.3.1. Електрохімічне полірування
- •7.2.4. Ультразвукова обробка
- •7.2.5. Лазерна обробка
- •7.2.5.1. Твердотілі лазери
- •Виготовлення виробів з полімерних матеріалів
- •8.1. Виготовлення деталей на основі рідких полімерів
- •8.2. Формування деталей з полімерних матеріалів у в'язкорідкому стані
- •8.3. Виготовлення деталей з полімерних матеріалів у високоеластичному стані
- •8.4. Зварювання полімерних матеріалів
- •8.5.Склеювання деталей з полімерних матеріалів
- •8.6.0Бробка різанням полімерних матеріалів
6.2.4. Спрацювання і стійкість різальних інструментів
Спрацювання — це поступове руйнування поверхонь інструмента, що контактують зі стружкою й заготовкою і перебувають під дією високого тиску, тертя та температури. Розрізняють декілька механізмів спрацювання різальних інструментів: абразивне; адгезійне; дифузійне; теплове (оксидувальне).
Абразивне спрацювання відбувається внаслідок дряпання поверхні інструмента твердими частинками оброблюваного матеріалу (карбідами, оксидами, зернами піску, який є на поверхні виливків).
Адгезійне спрацювання тісно пов'язане з утворенням наросту та подальшим його руйнуванням, коли разом з наростом відокремлюються і виносяться стружкою частинки матеріалу різального інструмента.
Дифузійне спрацювання спричинене взаємною дифузією матеріалу заготовки й інструмента, внаслідок чого інструмент частково втрачає вуглець і легувальні елементи, що призводить до зниження його твердості, а відповідно й зносостійкості. Зростання температури в зоні різання підсилює дифузійне спрацювання.
Рис. 6.2.4. Види спрацювання різців:
переважно по задній поверхні (а); переважно по передній поверхні (б); змішане (в);
/ь — висота смужки спрацювання; Л» — глибина і В — ширина спрацювання;
/ — ширина фаски
Теплове спрацювання відбувається внаслідок утворення на поверхні інструмента оксидів, які мають підвищену крихкість і схильність до руйнування. Зруйновані оксиди виносяться стружкою. Інтенсивність теплового спрацювання залежить від температури й хімічного складу матеріалу інструмента. Особливо активно теплове спрацювання відбувається, коли температура перевищує 700...800 °С. Для інструментальних і швидкорізальних сталей теплове спрацювання незначне і ним можна знехтувати.
Окрім перелічених вище механізмів спрацювання виникають також пошкодження різального вістря у вигляді сколів, зумовлених механічними й тепловими перевантаженнями. Такі сколи можна спостерігати в інструментах з підвищеною крихкістю (тверді сплави, керамічні матеріали).
Під час обробки металів різанням виявляються такі види спрацювання:
переважно по задній поверхні (рис. 6.2.4, а);
переважно по передній поверхні (рис. 6.2.4, б);
по передній і задній поверхнях — змішаний вид (рис. 6.2.4, в). Спрацювання по задній поверхні характеризується висотою
утвореної плоскої смужки п3 і виявляється у випадку обробки крихких матеріалів, а також пластичних матеріалів, якщо товщина зрізуваного шару а не перевищує 0,1 мм.
Спрацювання по передній поверхні характеризується глибиною hn і шириною В заглибини й відбувається під час обробки пластичних металів за великих швидкостей різання й значної товщини зрізуваного шару а > 0,5 мм.
Змішаний вид спрацювання спостерігається під час обробки пластичних металів із середніми швидкостями різання, якщо товщина зрізу а = 0,1...0,5 мм.
Кількісний вираз допустимого значення спрацювання називається критерієм затуплення інструмента. У випадку спрацювання по задній поверхні інструмента, а також, якщо вид спрацювання змішаний, критерієм затуплення служить величина Л3 . Для токарних різців із швидкорізальної сталі допустиме значення спрацювання Л, = 1.5...2 мм, для різців з пластинками з твердого сплаву Ла =0,8... 1 мм, для різців з пластинками з інструментального керамічного матеріалу h6 = 0,5, ... 0,8 мм.
У разі спрацювання по передній поверхні критерієм затуплення є розміри заглибини (Л„ і В) та значення /.
Допустимому значенню затуплення інструмента відповідає період його стійкості.
Періодом стійкості Т різального інструмента називається час неперервної його роботи в хвилинах до моменту допустимого затуплення при певному режимі різання. Період стійкості токарних різців перебуває в межах від ЗО до 90 хв. Він залежить від властивостей матеріалу інструмента та заготовки, режиму різання, геометрії інструмента й умов обробки. Найбільший вплив на стійкість має швидкість різання.