6.5.7. Поверхні, які обробляють на фрезерних верстатах

Плоскі горизонтальні поверхні обробляють циліндричними фрезами 2 (рис. 6.5.9, а) на горизонтально-фрезерних верстатах і торцевими фрезами 6 (рис. 6.5.9, д) на вертикально-фрезер­них верстатах.

Плоскі вертикальні поверхні фрезерують дисковими дво- і трибічними фрезами 3 (рис. 6.5.9, б) на горизонтально-фрезер­них верстатах або торцевою фрезою, встановленою у шпинделі фрезерної головки з горизонтальною віссю обертання на поздовж­ньо-фрезерних верстатах і кійцевою фрезою 5 (рис. 6.5.9, г) на вертикально-фрезерних верстатах.

Рис. 6.5.9. Схеми обробки плоских поверхонь (а, д), пазів (б, г)

і фасонних поверхонь (є):

1 — заготовка; 2 — циліндрична, З — дискова, 4 — відрізна, 5 — кінцева,

6 — торцева, 7 — фасонна фрези; О, — головний рух різання; Д, — рух подачі

Плоскі нахилені поверхні обробляють торцевими фреза­ми на вертикально- і поздовжньо-фрезерних верстатах з по­воротним шпинделем. Замість шпинделя можна повертати під необхідним кутом заготовку, закріплену в спеціальному пристрої.

Пази фрезерують кінцевими фрезами (рис. 6.5.9, г) на вер­тикально-фрезерних верстатах або трибічними дисковими фре­зами (рис. 6.5.9, б) на горизонтально-фрезерних верстатах.

Фасонні поверхні обробляють спеціальними фасонними фре­зами 7 (рис. 6.5.9, є) на горизонтально-фрезерних верстатах.

Розрізування заготовки 1 на частини за допомогою відрізної фрези 4 зображено на рис. 6.5.9, в.

Заготовку закріплюють безпосередньо на столі фрезерного верстата за допомогою притискних пластин, або в призмах, машинних лещатах і в спеціальних пристроях.

Розділ 6.6

ОБРОБКА ЗАГОТОВОК НА СТРУГАЛЬНИХ, ДОВБАЛЬНИХ І ПРОТЯЖНИХ ВЕРСТАТАХ

6.6.1. Особливості стругання та довбання

Стругання — спосіб обробки поверхонь заготовки різцем завдяки двом прямолінійним горизонтальним рухам — голов­ному рухові різання D_T різця (рис. 6.6.1, а) або заготовки (рис. 6.6.1, б) й періодичному рухові подачі Д, в напрямку, перпен­дикулярному до головного руху різання. Рух подачі виконуєть­ся в момент зміни зворотного ходу різця або заготовки на пря­мий. Головний рух різання (робочий хід) щоразу чергується зі зворотним (неробочим) ходом. Таке перервне різання сприяє охо­лодженню інструмента й підвищенню його стійкості. Наявність зворотного ходу знижує продуктивність обробки, а кожна змі­на напрямку руху зумовлює значні інерційні навантаження на механізми головного руху різання, що спричинює інтенсивне їх спрацювання. Щоб не допустити цього, обмежують швид­кість різання.

Довбання є різновидом стругання. Головний рух різання Д. (рис. 6.6.1, в) відбувається у вертикальній площині, а рух пода­чі А, — в горизонтальній.

Стругання та довбання застосовують в одиничному й дрібно-серійному виробництвах. У великосерійному й масовому вироб­ництвах ці способи обробки замінюють продуктивнішим фрезе­руванням і протягуванням.

6.6.2. Стругальні та довбальні різці

Конструктивно стругальні різці подібні до токарних, про­те працюють вони у важчих умовах, оскільки сприймають ударні навантаження. З огляду на це стругальні різці повин­ні мати підвищену жорсткість. Удари виникають на початку різання. Сила удару зростає з підвищенням міцності оброб­люваного матеріалу, швидкості різання й площі перерізу стружки. Відповідно до призначення стругальні різці поділя­ють на прохідні (рис. 6.6.2, а, б) — праві (о) й ліві (б), підрізні (рис. 6.6.2, в), відрізні (рис. 6.6.2, г) та фасонні (рис. 6.6.2, д). Держак різця виготовляють з конструкційної сталі, різальну частину — з швидкорізальних сталей або твердих сплавів. Кути стругальних різців вибирають такі ж, як і для токар­них, за винятком переднього кута, який у стругальних різців на 5...10⁰ менший.

Довбальні різці за формою відрізняються від стругальних. Вони бувають прохідні, прорізні, для шпонкових пазів (див. рис. 6.6.2, є) та інші.