6.5.1. Типи фрез

Фреза є тілом обертання з багатьма різальними зубцями. Залежно від геометричної форми та призначення фрези поділя­ють на циліндричні, торцеві, дискові, кінцеві, фасонні та інші.

Циліндричні фрези (рис. 6.5.1, а) служать для обробки пло­ских поверхонь. Конструктивною особливістю цих фрез є роз­ташування різальних ребер їх зубців на циліндричній зовніш­ній поверхні. Отвір і шпонковий паз фрези призначені для її нерухомого з'єднання зі спеціальним валом — оправкою, один кінець якої кріпиться у шпинделі верстата. Для обробки широ­ких плоских поверхонь на оправці монтують кілька циліндрич­них фрез однакового зовнішнього діаметра. Зовнішній діаметр D циліндричних фрез змінюється від 40 до 100 мм. Фрези виго­товляють суцільними з інструментальних сталей при D < 75 мм або збірними, які складаються зі сталевого корпуса (сталь 40Х) та вставних зубців, виготовлених із швидкорізальної сталі або оснащених пластинками з твердого сплаву. Розрізняють фрези з великими зубцями для чорнової обробки та з дрібними зубця­ми для чистової обробки. Зубці фрез є гвинтовими й рідше — прямими. Фрези з гвинтовими зубцями працюють плавніше, оскільки такий зубець поступово врізується в матеріал заготов­ки й поступово з нього виходить.

Торцеві фрези [29, ЗО] (рис. 6.5.1, б) застосовують для обро­бки плоских поверхонь. Вони мають головні різальні ребра на циліндричній або на конічній поверхні та допоміжні різальні ребра на торці. Торцеві фрези виготовляють суцільними діамет­ром D = 40...100 мм із швидкорізальної сталі або збірними діамет­ром до 630 мм. Для вставних зубців використовують швидкорі­зальні сталі, пластинки з твердих сплавів або з інструменталь­них керамічних матеріалів. Головними перевагами торцевих фрез порівняно з циліндричними є можливість використання жорсткіших оправок й спокійніша робота завдяки більшій кіль­кості зубців, що одночасно ріжуть. Перелічені переваги дозво­ляють рекомендувати, де це можливо, заміну циліндричних фрез торцевими.

Дискові фрези [31, 32] (рис. 6.5.1, в) призначені для обробки пазів і вузьких плоских поверхонь. Від циліндричних фрез вони

відрізняються невеликою шириною. Дискові фрези мають голов­ні різальні ребра лише на циліндричній поверхні або головні різальні ребра на циліндричній поверхні та допоміжні різальні ребра на одній чи на двох торцевих поверхнях. Останні два різ­новиди складніші за конструкцією й дорожчі в експлуатації, проте забезпечують якіснішу бічну поверхню паза. Дискові фрези виготовляють суцільними або збірними зі вставними зубцями.

Тонкі дискові фрези з різальними ребрами лише на цилінд­ричній поверхні називають прорізними [33] (рис.6.5.1, г) й відріз­ними, їх використовують, щоб прорізувати вузькі пази, напри­клад у головках гвинтів, і розрізувати заготовки на частини. Діаметр прорізних фрез змінюється від 20 до 315 мм, ширина — від 0,2 до 6 мм.

Кінцеві фрези (рис. 6.5.1, д) служать для обробки пазів, плос­ких і фасонних поверхонь. Фреза складається з робочої частини й циліндричного або конічного хвостовика. Хвостовик виготов­ляють з конструкційної сталі, різальну частину — з швидкорі-

зальної сталі або з напаяними пластинками твердого сплаву. Головні різальні ребра розташовані на циліндричній поверхні, а допоміжні різальні ребра — на торці.

Різновидом кінцевих фрез є шпонкові двозубі фрези [34, 35] (рис. 6.5.1, є) діаметром 2...25 мм.

Фасонні фрези [36] (рис. 6.5.1, є) застосовують для обробки поверхонь складного профілю. Контур різального ребра зубця фрези відповідає профілю обробленої поверхні. До фасонних фрез належать півкруглі ввігнуті або випуклі фрези, фрези для оброб­ки рівчаків різальних інструментів (свердел, мітчиків), фрези для обробки зубчастих коліс та ін. Ці фрези виготовляють пере­важно з швидкорізальної сталі.