Тема 7.

Криміналістичне дослідження документів.

1. Предмет криміналістичного дослідження письма.

2. Навик письма та його властивості, що мають значення для ідентифікації.

3. Ідентифікаційні ознаки письма.

4. Методика дослідження письма.

5. Підготовка матеріалів для криміналістичної експертизи письма.

6. Встановлення змін текстів документів.

7. Встановлення слабовидних і невидимих текстів.

8. Дослідження закреслених і залитих текстів.

9. Встановлення технічних підробок підписів.

10. Дослідження машинописних текстів.

11. Встановлення підробки відбиток печаток і штампів.

12. Дослідження матеріалів частини документів.

13. Встановлення давності документів і записів в них.

14. Встановлення підробок бланок і іншої акциденції.

1. При розслідуванні злочину в судовому розгляді

криміналінальних,цивільних справ первинне значення мають документи,як речові докази особливо в тих випадках,коли вони стають об'єктом криміналістичної експеритизи і служать джерелом додаткової,доказової інформації.

Письмо людини містить своєрідну закладену інформацію про індивідуальність того хто писав і про умови виконання документу.

Предметом судового почеркознавства є — закономірності формування, розвитку і виявлення письма, які визначають можливість ідентифікації по ньому особи, що писала, встановлення її внутрішнього стану, обстановки та інших обставин, що мають значення для справи.

Судове почеркознавство висліджує письмо з метою вирішення ідентифікаційних і неідентифікаційних завдань.

До ідентифікаційних належить: встановлення особи, що виконувала рукописний текст, підпис, цифровий запис, особу автора анонімного документа... .

Неідентифікаційні завдання складаються з трьох основних груп:

А)встановлення зовнішньої обстановки і умов виконання рукопису; Б)встановлення внутрішнього стану особи, що писала; В)встановлення інших обставин (факту одночасного виконання рукопису двома особами).

Знання судового почеркознавства необхідні слідчому, прокурору ,судді, для того щоб:

• Вміти визначити коло можливих виконавців документа (анонімного письма, записки...);

• окреслити коло питань, які має вирішити експерт- почеркознавець ;

• повно і швидко зібрати порівняльні матеріали (зразки), необхідні експерту;

• глибоко і всебічно проаналізувати і оцінити висновки експерта - почеркознавця.

Ідентифікаційні і неідентифікаційні питання,які виникають в ході розслідування,або судового розгляду кримінальних і цивільних справ вирішуються експертизою , яка називається очеркознавчою або креміналістичною експертизою письма.

3.

Система ідентифікаційних ознак включає: 1-ознаки письмової мови; 2-топографічні ознаки письма; З-ознаки почерку.

1-Загальними ознаками письмової мови є:

-рівень володіння письмовою мовою (високий,середній,низький );

-ступень розвитку граматичних та стилістичних навиків

(високий,середній ,низький);

-особливості використання мовних засобів,переважання певного ф-

кального стилю (розмовний ,науковий,офіційно-

діловий,публіцистичний);

-довжина речень ( велика,середня,мала );

-абзаци;

-переважаючи типи речень ( прості,складні );

-характер синтаксичного зв'язку ( сполучниковий,безсполучникові);

-використання відокремлень фразоологічних засобів;

-особливості викладу;

-акцентування,ликсичні навики та обсяг словникового запасу.

2-Система топографічних ознак письма :

-наявність чи відсутність полів їх форма і розмір (пряма форма,речення розширюються чи звужуються і т.і.); -форма рядків( пряма ,хвиляста ,покручена,вігнута,випукла); -напрямок рядків ( горизонтальні чи вертикальні); -розміщення літер (прямо,скакають ).

Вони не змінюються у випадках навмисного створення почерку.