8. Положення, що характерізують найправильнішу і найточнішу фіксацію показань зводяться до такого:

1. показання записують від першої особи і по можливості дослівно;

2. поставлені запитання і відповіді на них при необхідності записуються дослівно;

3. на прохання допитуваному йому надається можливість викласти показання власноручно, про що в протоколі робиться помітка слідчого;

4. протокол не може бути стилізованим, він повинен відображати вирази, які застосовує допитуваний;

5. протокол підписують: допитуваний, слідчий та інші особи, присутні на допиті.

Методом фіксації допиту може бути магнітофонний запис. Відповідно до норм КПК України такий запис провадиться з попереднім повідомленням допитуваного. Найдоцільніше застосування його у випадках найскладніших допитівд таких, що супроводжуються визнаннями обвинувачених або для фіксації показань потерпілого, який знаходиться у тяжкому стані. Паралельно з магнітофонним записом слідчий веде протокол. Такий же порядок відноситься і до відеозапису.

Тема 17.

Призначення і проведення судової експертизи.

1. Поняття судової експертизи, її значення і види.

2. Підготовка і призначення судової експертизи.

3. Висновки експертизи і їх оцінка слідчим і судом.

Судова експертиза-це спеціальна процесуальна дія особи, що проводить дізнання слідчого і суду, змістом якої є дослідження експертом певних обставин справи і речових доказів з застосуванням відповідно до визначеного законом порядку спец, знань для встановлення фактів, що мають доказове значення і дачи висновку по справі.

^2. При наявності в конкретних крім, справах умов, зазначених у статті 76 КГЖ України, для встановлення перелічених у ці статті даних у відповідності з характером необхідних для їх дослідження спец, знань, обов'язково призначається судово-медична або судово-психіатрична експертиза. В усіх інших випадках розслідування і судового розгляду крім, справ обов'язковість призначення того чи іншого виду судової експертизи обумовлюється характером злочину, конкретними умовами доказування і тими обставинами або речовими доказами, що підлягають дослідженню з застосуванням спец, знань. При проведенні дізнання і попереднього слідства судова експертиза призначається після порушення крім, справи і проведення початкових слідчих дій.

Момент призначення експертизи призначається особою, що провадить дізнання і слідчим, залежно від характеру і значення тих обставин справи і речових доказів, що підлягають дослідженню повноти зібраних матеріалів і можливості з допомогою спец, знань встановити необхідні в справі факти.

Підготовка до проведення експертизи включає такі основні дії:

з'ясування обставин, що підлягають дослідженню, визначення виду судової експертизи і досліджуваних об'єктів; збирання необхідних для дослідження зразків і їх оформлення; визначення експертної установи або конкретного експерта; процесуальне оформлення призначення експертизи: винисення постанови(ухвали) про призначення експертизи, ознайомлення з нею обвинуваченого, а при необхідності дій інших осіб, вирішення в зв'язку з призначенням клопотань, де відправка всіх цих матеріалів до експертної установи або вручення їх конкретному експерту. Приймаючи рішення про призначення експертизи слідчий чи суд повинні переконатись, що дані обставини справи або речові докази потребують саме експертного дослідження, визначити мету і конкретне завдання експертизи, з'ясувати до якої галузі спец, знань відноситься її проведення, які методи дослідження можуть бути застосовані. Якщо при вирішенні цих питань виникають ускладнення, слідчий і суд можуть залучити для консультації відповідних спеціалістів. Результати експертизи завжди залежать від якості підготовки досліджуваних об'єктів і матеріалів, необхідних для проведення експертизи. Підготовка дослідних об'єктів для кожного виду судової експертизи має свої особливості.

При підготовці речових доказів на хімічне або біологічне дослідження слідчий повинен додержуватись таких спец, правил: якщо речових доказів виявлено у великі кількості,від кожно з них повинні бути відібрані зразки з яких створюється середня проба.

Якщо дослідженню підлягають плями на одежі, взутті та інших предметах необхідно направляти на експертизу не окремі вирізки плям, а предмети повністю. Плями, які підлягають дослідженню слід обшити. Деякі види судових експертиз(криміналістична, судово-медична,судовознавча ...) часто провадяться на основі порівняння досліджуваних об'єктів і відповідних зразків, тому при призначенні таких експертиз відповідальним завданням слідчого є- правильне збирання і належне оформлення цих зразків.

В криміналістиці зразками називають- різні мітеріальні предмети, що є безпосередніми носіями властивостей об'єкту певного виду, групи або які в наслідок взаємодії з окремими індивідуально-конкретними об'єктами сприйняли їх ознаки і тому можуть бути використані як посередники для страхування цих об'єктів.

За походженням ідентифікаційних ознак(природно-інформаційного змісту ознак) зразки діляться на два види:

1. безпосередні представники об'єктів певного виду(зерно), групи(кров), складу і структури;

2. предмети з матеріально-фіксованим відображенням ознак індивідуально-конкретного об'єкту(почерк).

За своїм походженням зразки обох видів можуть бути:

-вільніїосновні)- зразки для експертизи спеціально не створюються і взагалі можуть не мати безпосереднього відношення до злочину, що розслідується.Вільні зразки слідчий одержує при проведенні окремих слідчихдій: обшуку, виїмки або шляхом витребування цих зразків від певних осіб, установ.

-експерементальні-яа відміну від вільних ці зразки спеціальностворюються для проведення експертизи, як порівняльний об'єкт.

Необхідність одержання експерементальних зразків може обумовлюватись різними причинами. Одержання експерементальних зразків при підготовці до проведення експертизи можуть бути примусові. Оскільки експерт і спеціаліст не мають права провадити будь-які примусові дії вони не повинні самостійно одержувати будь-які зразки, необхідні для висновку. Виключення можуть складати лише випадки одержання експертом експертних зразків від самих досліджуваних об'єктів в процесі проведення експертизи з метою визначення механізму виникнення окремих ознак, вивчення якихось явищь і властивостей досліджуваних об'єктів в наслідок експерименту. Ці дослідження носять науковий або методичний характер і можуть провадитись експертом без участі особи, що призначила експертизу. При відібранні експерементальних зразків повинні бути створені умови, що забезпечують одержання їх у необхідні кількості і якості, а також гарантують безсумнівність їх походження. Експерементальні зразки підпису повинні відображатися на таких самих бланках, на яких виконано досліджуваний документ, або на окремих аркушах паперу, в яких місце для виконання підпису за розміром було б таким, як і в досліджуваному документі.

Про одержання зразків складається протокол з зазначенням в ньому всіх відібраних зразків та способів їх одержання. При відібранні зразків крові, слини інших виділень організму повинен приймати участь лікар. Ці зразки вміщують в пробірки, опечатуються і засвідчуються на упаковці підписом особи, що їх відбирала і слідчого.

Ст. 198КПК України окремо передбачає порядок призначення експертиз в неекспертні установи і в спец, експертних установах.

Призначаючи експертизу в неекспертні установи, слідчий повинен особливо уважно поставитись до вибору експерта. При визначенні експерта слідчий має з'ясуватичи- компитентна дана особа в проведенні цих дій, які необхідні для вирішення поставлених перед експертизой питань і дати їх відповідні інструкції з досліджуваними об'єктами. Слідчий, призначаючи експертизу в неекспертній установі повинен упевнитись в особі експерта, вручити йому постанову про призначення експертизи, роз'яснити обов'язки і права, попередити його про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, а також за покладену на нього відповідальність за дачу завідомо неправильного висновку.

При виконанні цих дій складається слідчий протокол, в якому зазначаються також відомості про особу експерта, його компетентність в певні галузі знань і зроблені ними заяви.

В постановах органів слідства або ухвали суду про призначення експертизи зазначається місце і дата, посада і прізвище особи, що її складала, назва справи, в якій провадиться слідство.

В описові частині викладаються обставини справи, які стосуються призначення експертизи, повинно бути рішення про призначення експертизи, також статті КПК України. Питання, що ставляться на вирішення експерта повинні стосуватись обставин справи, відноситись до компитенції установи, або призначеного експерта, бути конкретним в визначенні цих питань, правильно і ясно сформулювати їх.

В резулятивні частині постанови повинен бути перелік документів і предметів, що надсилаються на експертизу з зазначенням об'єктів дослідження, а також перелік зразків і інших допоміжних документів. Аналогічних правил повинен дотримуватись і суд при винисенні ухвал про призначення експертизи.

Постанова про призначення експертизи має бути пред'явлена обвинуваченому, а при необхідності і іншим особам у справі (потерпілому, цивільному позивачу ...) с тим, щоб ці особи могли скористатися правом участі у виборі експерта, у визначенні досліджуваних об'єктів, представлення пояснень і зразків, формулюванні запитань, а також для того, щоб вони могли заявити клопотання про своє бажання бути присутнім при проведення експертизи

Якщо питання, поставлені на вирішення експерта виходять за межі його компитенції, або коли надіслані матеріали, недостатні для висновку, експерт повинен у письмові формі повідомити орган, що призначив експертизу про неможливість дати висновок. При проведенні експертизи важливо щоб слідчий мав контакт з експертом. При наявності такого слідчий може вчасно повідомити додаткові матеріали, необхідність яких виявилась в прцесі дослідження, допомогти експерту усвідомити обставини справи і завдання експертизи, ознайомитись з досліджуваними об'єктами, забезпечити в потрібних випадках присутність обвинуваченого тощо.

Експерт в свою чергу при спілкуванні з слідчим має можливість ознайомити його з наслідками проведених досліджень, роз'яснити значення застосованих методів, звернути увагу слідчого на виявлені в ході дослідження фактичних даних, що можливо раніше не були йому відомі, та інше.

Проведення експертизи оформлюється висновком експерта, який складається відповідно до вимог, зазначених в статті 200КПК України. У висновку експерт повинен об'єктивно, повно і послідовно описати процес і результати проведених досліджень. В логічні послідовності обгрунтувати відповіді на поставлені перед експертизою питання.

Висновок експерта складається з трьох частин: вступу, дослідження і заключення.

У вступні частині зазначається дата його складання, назва експертної установи, прізвище, освіта, спеціальність, вчений ступінь і звання, посади експерта, на якій підставі було проведено експертизу, ким виписано постанову або ухвалу про призначення експертизи, в якій справі(номер справи, прізвище обвинуваченого), хто був присутній при проведенні експертизи, які питання поставлені експертові, перелік матеріалів і об'єктів надісланих на дослідження. Тут також зазначається обстаивни справи в тому обсязі в якому вони викладені в постанові(ухвалі) про призначення експертизи.

В другі частині висновку дається характеристика досліджуваних об'єктів і матеріалів, що підлягають дослідженню і описується процес дослідження в ті послідовності, в якій його

проводив експерт, тут також описуються застосовані методи про проведення експерементів і їх результати.

В треті частині, яка є заключною експерт формулює відповіді поставленої перед експертизою питання. Висновки експерта повинні обов'язково випливати з проведених досліджень, грунтуватися на достатніх наукових або дослідних положеннях, і достовірних фактів, встановлених дослідженням.

В залежності від особливостей і стану досліджуваних об'єктів, якості підготовки експертизи, вивченості в науці і експертні практиці питань, що стосується дослідженню цих об'єктів, а також досконалості застосування методів, висновки експерта можуть бути -категоричними або імовірними(припустимими).

За процесуальними умовами доказове значення в справі мають лише катигоричні висновки експерта, в яких достовірно констатуються встановлені фактичні дані, які є доказами в справі.

Категоричні й імовірні висновки за змістом бувають: стверджуючими(позитивними) і заперечуючими(негативними).

У стверджуючих в безумовні формі констатується відсутність досліджуваного фактору.

В заперечному висновку навпаки в безумовні формі констатується відсутність досліджуваного фактору або неможливість його настання за певних умов.

Висновок експерта, як і інші докази, підлягає оцінці слідчим, судом, прокурором і особою, що провадить дізнання ,за їх внутрішнім переконанням. Для органів розслідування, прокурору і суду висновок експерта не обов'язковий. При оцінці висновку експерта визначається його обгрунтованість, повнота, доказовність висновків і законність. Зміст оцінки висновку експерта полягає в детальному ознайомленні з ним і вирішенні ряду питань.

Порівняючи вступну і дослідну частини висновку з заключною слідчий і суд можуть визначити чи відповів експерт на всі поставлені запитання, чи немає протиріч між описом досліджень і висновками, чи послідовно і логічно побудовані відповіді, як вони обгрунтовані і чи невиходять вони за межі компитенції експерта.

Важливе значення при оцінці висновку експерта повинно бути надано співставленню його з іншими доказами у справі. Протерічча між висновком експерта і іншими джерелами доказів може вказувати на помилковість висновків експерта, або інших матеріалів справи і служити підставою для виклику експерта на допит або призначення повторної експертизи, а також для проведення інших слідчих дій.

При перевірці законності висновкіу експерта необхідно встановити чи не були порушені при призначенні і проведенні експертизи нори кримінально-процесуального закону. Такими порушеннями можуть бути: проведення експертизи особою, що підлягала відводу, або не була у встановленому порядку призначена експертом, порушення прав обвинуваченого і підозрюваного, визначення ствтті 197 КПК України, перевищення експертом меж своєї компитенції тощо.

Розділ: Методика розслідування злочинів.