Тема 20.

Розслідування розкрадань державного і колективного майна.

1. Криміналістична характеристика розкрадань держ. і колективного майна.

2. Розслідування розкрадань, скоєних посадовими особами.

3. Особливості тактики провадження окремих слідчих дій.

4. Розслідування розкрадань, скоєних сторонніми особами.

5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні розкрадань держ. і колективного майна.

1.

КК України передбачає відповідальність за розкрадання, скоєне шляхом: крадіжки, грабежу, шахрайства, присвоєння, розтрати і зловживання службовим становищем, розбоєм, крім того ст.85КК України передбачає відповідальність за мале розкрадання держ. і колективного майна, а ст.86*КК України за розкрадання в особливо великих розмірах.

Кожен спосіб розкрадання держ. і колективного майна характеризується індивідуальними ознаками, однак всім їм властиві кримінально-правові ознаки, на підставі яких розробляється методика, що забезпечує успішне розкриття і розслідування даних злочинів.

При розслідуванні розкрадань держ. або колективного майна важливе значення має встановлення факту: чи мав суб'єкт даного злочину безпосередній доступ до матеріальних цінностей чи ні. Дані про суб'єкта- один із елементів криміналістичної характеристики цих злочинів, які показують ким скоєно розкрадання, а саме : посадовою, матеріально-відповідальною або сторонньою особою.

До посадових осіб в сфері виробничої і господарської діяльності відносться:

• керівники підприємств, установ, організацій, їх заступники і начальники підрозділів, які за своїм положенням виконують господарсько-розпорядчі функції;

• особи, які здійснюють облік матеріальних цінностей і контроль за їх використанням;

- матеріально відповідальні особи в обов'язок яких входить забезпечення охоронності товаро-матеріальних цінностей і відпуск їх у відповідності з встановленими нормами і правилами з обов'язковим відображенням приходу і розходу в початкових документах

Посадові особи скоюють розкрадання шляхом: присвоєння, розтрати, зловживання службовим становищем; а сторонні особи шляхом: крадіжки, грабежу, розбою, шахрайства.

В криміналістичні характеристиці розкрадань, які скоєні посадовими особами, суттєве значення мають дані про спосіб розкрадання, вибір злочинцем певного способу залежить від багатьох обставин. Тут має значення предмет посягання: грошові засоби; гроші і товаро-матеріальні цінності.

Розкрадання грошових засобів характерно для підприємств, установ, організацій, які знаходяться в колективні або державні власності. Вибір способу розкрадань залежить від галузі (промисловість, транспорт, с / х, торгівля), виду продукції, характеру виробничого процесу, умов виготовлення деталей, стану, обліку і інших організаційних, технологічних і виробничих умов, а це в свою чергу обумовлює особливості методики розслідування.

В процесі виробництва розкрадань: сировину, напівфабрикати, готову продукцію. Найбільш розповсюджений спосіб утворення необлікових резервів сировини в ході виробничих операцій, виготовлення за рахунок цього неврахованої продукції з метою її реалізації.

Для підприємств громадського харчування характерними є такі способи розкрадання: утворення неврахованих лишків сировини з метою її розкрадання або виготовлення з неї напівфабрикатів або неврахованої готової продукції; завищення сортності і цін кухонної або іншої продукції, списання витрат сировини у великі кількості, чим це передбачено нормативами.

На підприємствах торгівлі посадові особи здійснюють розкрадання шляхом присвоєння або розтрати грошових засобів чи товаро-матеріальних цінностей. При цьому в одних випадках не приховують недостачі, в інших вуалізують її, вдаючись до різних хитрощів, приписки в інвентарізаційних відомостях, тимчасовий внесок грошей в касу, зменшення книжного залишку матеріальних цінностей, складання підроблених актів на порчу товарів.

В криміналістиці розкрадання, що здійснюються посадовими особами при прийомі, відпуску і зберіганні матеріальних цінностей ділять на : розкрадання облікового і необлікового майна.

Способи розкрадання майна облікового по документам поділяється на : розкрадання, які відображаються на балансі підприємства як недостача; розкрадання прихованого майна з подальшим приховуванням нестачи, що не відображається на балансі підприємства.

Розкрадання необлікового майна, як правило нестачи не утворює. Крім того розкраданні, що скоюється посадовими особами ділять на прості і замасковані.

Прості характеризуються безпосереднім заволодінням майна, замасковані- шляхом підлогу документів, створенню необлікових залишків у процесі заготовки і переробки на виробництві і торгівлі. Підлог документів може бути інтелектуальний і матеріальний. Необлікові залишки можуть бути утворені за рахунок обважування, при пошиві готової одежі за рахунок використання зменшених лекал при розкрої матеріалу.

Розкрадання, які здійснюються посадовими особами з використанням службового становища, характеризуються тим, що вони скоюються групою осіб, систематично протягом певного періоду, відносно стійким способом і ретельно маскуючи. Розподілення ролей у групі залежить від посади і роду службової діяльності, індивідуально-вольових якостей, наявності зв'язків або вміння їх налагодити та злочинного досвіду.

При розслідуванні важливо встановити місце скоєння злочину, самого викраденого майна, канали його збуту. Встановити місце не важко, бо воно пов'язане з службовим становищем особи. Викрадене майно може знаходитись на робочому місці посадової особи, по місту проживання його родичів, знайомих. Реалізація у більшості випадків проводиться через торгові точки сторонніх осіб. Час скоєння розкрадання вибирається злочинцем з врахуванням сприятливих умов, які дозволяють непомітно для оточуючих вибирати, брати, виносити відповідні цінності протягом певного часу, в ході виробничого процесу, при транспортуванні товару, в день виплати зарплати, при затримці сировини.

Не дивлячись на різноманітність скоєння розкрадань, засоби, що застосовуються для їх маскування і сліди злосних дій обов'язково залишаються: в різних документах, які використовуються в злочинних цілях, на матеріальних об'єктах і на готових виробах, місцях зберігання викраденого.

^2.

Першочерговий етап розслідування кримінальної справи про розкрадання державного чи колективного майна посадовими особами, порушується при наявності хоть однієї підстави, вказаної в ст. 94 КПК України.

Підставою до порушення кримінальної справи , які вказують на наявність ознак злочину:

• фальшиві документи, якими оформляються операції;

• утворення не врахованих залишків продукції;

• продаж товарів поза касою або наявність їх без належно оформленних документів;

• безпідставне списання майна;

• незаконне отримання премій;

• зменшення звітних документів.

Справи про розкрадання у більшості випадків порушуються за матеріалами КРУ, в результаті безпосереднього встановлення розкрадання органами дізнання відділом по борьбі з економічною злочинністю.

Вирішення питання про порушення кримінальної справи, при наявності ознак розкрадання залежить від своєчасної передачиі керівниками підприємств, всіх необхідних матеріалів органам МВС, прокурору, СБУ, податкові міліції, митного комітету.

Як правило матеріали ревізії і інвентаризації передаються слідчим органам не пізніше 5 днів після закінчення перевірки і в них повинні бути:

• акт ревізії чи інвентаризації;

• відомості про звірку цінностей, які знаходяться в підзвітності матеріально-відповідальної особи, у якої встановлено нестачу;

• документи, неприйняті ревізором або інвентаризаційною комісією;

• пояснення матеріально відповідальних осіб з описом причин утворення нестачи;

• висновок компетентних посадових осіб з приводу обставин, змісту в документах і пояснення матеріально відповідальних осіб;

• характеристика виробничої і громадської діяльності осіб, які допустили нестачу з вказівками чи накладалися на них раніше стягнення по адмін. дисциплінарні лінії;

• виписка з особової справи матеріально відповідальної особи з вказівкою і переліком місць попередньої роботи і причин звільнення;

• договір про матеріальну відповідальність працівника.

• Аналізуючи первинні матеріали необхідно упевнитись, що:

• ревізія проводилась компитентним ревізором, в присутності матеріально- відповідальних осіб, які повідомлені про її результати, методи перевірки і висновки;

• перевіряємий період охоплюється повністю, а заявлені клопотання вирішені.

• У випадках коли документи, які є у розпорядженні слідчого недостатньо відображають діяльність посадових осіб підозрюваних у розкраданні , виникає необхідність в організації ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства чи організації.

Якщо кримінальна справа порушена на підставі одиничного факту розкрадання, які виявлено із факту ревізії і маються підстави догадуватись, що подібного роду факти злочинного характеру мали місце і раніше, тому що ревізією неохоплювався весь період, або не всі операції вивчені належним чином назначається додаткова чи повторна ревізія. У постанові необхідно вказати: яка дільниця господарської діяльності підлягає ревізії, у якому об'ємі, за який період, відносно яких посадових осіб.

У випадках встановлення під час додаткової чи повторної ревізії нових фактів розкрадання державного чи колективного майна слідчий повинен негайно приступити до їх розслідування не чекаючи кінцевих висновків ревізії. Якщо первинні матеріали вимагали перевірки, уточнення чи доповнення необхідно прийняти відповідні заходи: відображення пояснення та витребувати додаткові документи ... , після чого порушити кримінальну справу.

Часто додаткові дані про факти розкрадання отримують працівники ОБзЕЗ. Кримінальна справа може бути

порушена у результаті оперативно-розшукних заходів проведених ОБзЕЗ,якими встановлюються ознаки злочину.

Задачами розслідування є встановлення: що викрадено; у якій кількості і розміру; місце і час скоєння розкрадання; способи якими керувалися злочинці;

канали реалізації викраденого майна, цінностей, нажитих злочинним шляхом; розмір матеріальної шкоди;

безпосередньо винних, ролі кожного співучасника розкрадання, мотивів, якими він керувався, мету, яку він переслідував;

обставини отягчаючи чи пом'якшуючи відповідальність, причини і умови, які сприяли цьому.

У ході розслідування повинно бути виявлено викрадене майно. Для цього висуваються розшукні версії про місця найбільш ймовірного його знаходження, розробляються тактичні операції по встановленню і виємці.

Перераховані задачі вирішуються шляхом здійснення організаційних мероприємств, умілого планування, правового вибору тактики проведення першочергових слідчих дій і розробки тактичних операцій.

Організаційні міроприємства включають: вивчення структури і виробничої обстановки ПУО; технологічного процесу виготовлення продукції, яка стала предметом розкрадання;

ознайомлення з системою обліку і руху товаро-матер. Цінностей, правилами відпуску товарів; підбір спеціалістів для консультації по спец, питанням, залучення їх до участі в окремих слідчих діях; вирішення(при необхідності) питання про транспортні засоби, місці зосередження і зберігання документів, речових доказів і майна; встановлення свідків.

Для розслідування групових і багато епізотичних розкрадань утворююється група слідчих. Операційні питання в цих випадках касається кількості слідчих в бригаді, розпреділення функцій між ними, складу оперативних працівників органів боротьби з економічною безпекою і кримінального розшуку в допомогу слічим, кординації дій і видів зв'язку між ними.

Тактичні задачи звичайно вирішуються на підставі криміналістичної характеристики виходячи з відповідно утвореної на певному етапі розслідування слідчої ситуації.

Успіх розслідування залежить від своєчасності проведення першочергових слідчих дій і оперативно-розшукових заходів.У свою чергу комплекс первинних слідчих дій, вибір послідовності залежить від вихідних даних і конкретної слідчої ситуації,яка склалась до початку розлідування, від того відомо чи викрадачам,що порушено кримінальну справу.

Виявлення документів у ході огляду дає можливість систематизувати їх у хронологічному порядку,по цільовому призначенню,виду господарської діяльності і обліку ПМЦ, періодом оформлення документів особами,які уповноважені їх оформляти, ознакам підробки та іншими підставами.

При огляді документів з допомогою яких може бути встановлений спосіб скоєння і приховування розкрадань; у кожному конкретному випадку необхідно правильно встановити об'єм, межі і методи роботи.

Серед первинних слідчих дій важливе місце займає обшук. Найбільш ефективні результати досягають при груповому обшуку, який провадиться одночасно в декількох місцях ( службових приміщенях, по місцю проживання підозрюваних, їх родичів, знайомих, на дачі, гаражі) з цією метою утворюються оперативні групи.

Важлива тактична умова — це раптовість його проведення для підозрюваних.

Метою обшуку є - відшукання і виїмка викраденого майна, грошей, різних документів, які використовуються для скоєння і приховування злочину, цінностей нажитих злочинним шляхом. Під час обшуку можна знайти присвоєне злочинцем майно, яке доступне йому, як посадовій особі (товари, дорогі меблі, культ. товари, будівельні матеріали) можуть бути також знайдені, як оригінали, так і сфабриковані документи з допомогою яких було скоєно або замасковане розкрадання. Особливе значення мають записи, які указають на кількість неоприбуткованої продукції, куди і кому вона була передана для реалізації, яка сума грошей

повинна бути отримана,які документи необхідно підробити або знищити.

Іноді окремо ведеться облік викрадених грошей, записуються долі кожного співучасника при розподілі суми грошей, які передані у якості хабара, розтрати на пікніки....

Такі записи робляться у зошитах, блокнотах, календарях, на стіні, у книгах, на діскетах.

У окремих випадках при обшуці можуть бути знайдені підготовлені але не використані підроблені документи, різні бланки, кліше штампів і печатів, зразки підпису посадових осіб.

Однією із задач обшуку є- відшукання майна,грошей і цінностей нажитих злочинним шляхом з метою відшкодування збитків і забезпечення можливої конфіскаці. Гроші розкрадачі або ховають, або кладуть на рахунок у комерційні банки як на іменні, так і пред'явника .Часто на викрадені гроші купуються ЦП, ювелірні вироби, кришталь, дорогі речі.

Гроші і цінності, як правило злочинці зберігають у спеціально вмонтованих тайниках або частково передають на зберігання родичам, знайомим, друзям, які іноді не знають, що там знаходиться.

Одночасно з обшуком накладується арешт на вклади у фінансових установах, на цінності і майно обвинуваченого чи підозрюваного, де і у кого воно б не знаходилось. Це майно описується з обов'язковою вказівкою, індивідуальних ознак кожної речі для того, щоб цінні речі не можна замінити на малоцінні.

Важливе значення при розлідуванні розкрадань державного чи колективного майна має діяльність органів дізнання, які відповідно КПЗ повинні застосовувати необхідні оперативно-розшукні заходи з метою вановлення ознак злочину і осіб, що його скоїли.

Оперативно-розшукна діяльність може проводитись органами дізнання до порушення кримінальної справи , під час розслідувань і після його закінчення.

Результати оперативно-розшукних міроприємств не є доказами по справі, але дають можливість правильно висунути версії, встановити джерела доказів і т.д.

Оперативно-розшукні заходи можуть носити характер самостійної діяльності, проводитись за дорученням слідчого або проводиться по взаємодії із слідчими діями.

Система слідчих дій і оперативно-розшукних заходів, які розробляються і проводяться з метою ефективного і швидкого розлідування злочинів в криміналістичній характеристиці називається тактичною операцією.

На першочерговому етапі розлідувань розкрадань з врахуванням ситуатації можлива розробка тактичних операцій по: А)затриманю з полічним; Б)розшуку викраденого; В)проведення одночасного обшуку.

Для забезпечення раптовості проведення тактичної операції необхідно продумати як завчасно забезпечити прибуття понятих і кожної групи на місце, як увійти в приміщення, які заходи застосовуються у випадку опору, і коли і по якому сигналу почати діяти, щоб позбавити обвинувачених можливості спілкування.

2.2.Послідуюючий етап розслідування:

Його завдання полягає в перевірці і закріпленні доказів, які були добуті раніше;

Виявлення і дослідження нових обставин пов'язаних з розкраданням....; виявлення всіх розкрадачів; встановлення причин розкрадань і умов, що сприяли цьому.

2.3.Послідуєчий етап характеризуються тим, що розкрадачі і навколишні їх особи знають про те, що ведеться розслідування, їм відомі результати деяких слідчих дій, тому слідчому приходиться працювати в обстановці протидії, коли зацікавлені особи приймають заходи по схову слідів розкрадань, до вмовляння свідків, і іншим прийомам, щоб ускладнити розслідування.

Ситуації,які зустрічаються на послідуючому етапі розслідування розкрадань:

1)Факт розкрадань встановлений, відоме коло МВО, але не відомі конкретні розкрадачі (з цією метою проводиться обшук, допит свідків, експертиза);

2)встановлені необлікові лишки цінностей, сировини і готової продукції, однак не відомі способи утворення їх;

Застановлено, що підозрюваний жеве не по коштам, але під час обшуку не встановлені цінності, нажиті злочинним шляхом і майно, яке підлягаї конфіскації в забезпечення відшкодування збитків викраденого майна.

Особливості тактики проведення окремих слідчих дій. Огляд.

Частіше інших об'єктів при розслідуванні розкрадань проводиться огляд документів, що поступили у розпорядження слідчого на протязі всього розлідування. Це має вирішальне значення на першочерговому етапі розслідування, але якщо обвинувачений пред'явить документи під час його допиту і навіть при ознайомленні з матеріалами справи, тоді їх необхідно також обов'язково оглянути і вирішити питання про залучення до справи у якості речових чи письмових доказів.

Огляд робочих місць підозрюваних дає можливість встановити предмети розкрадань, інструменти і упакочні матеріали, які використовуються злочинцями, записки і помітки зроблені ними, розірвані документи, підготовлені для знищення.

Необхідно зафіксувати сліди запаху, якщо предмети розкрадань володіли специфічним запахом. В магазинах особливу увагу

звертають на ярлики, етикетки з справжніми цінами

При огляді важливо робити опис і зафіксувати ознаки предметів. Огляд рекомендовано проводити з таким розрахунком , щоб охопити весь процес встановлення продукції (від отримання сировини до випуску готового виробу). Починати огляд необхідно з приміщення де зберігається сировина, щоб виявити, що вона собою являє, в яких умовах зберігається , який порядок відпуску і чи нема лишнього. При перевірці сировини слід виявити чи відповідає її назва, якість і кількість відповідним обліковим документам. Допит свідків.

Круг свідків залежить від характеру виробництва, структури підприємства, засобу скоєння і приховання розкрадань. Конкретних свідків можна встановити по документам (акт ревізії, платіжні відомості), по технологічним операціям, службовому стану, шляхом операційно-розшукових заходів.

У якості свідків можуть бути допитані керівники П,У,О, головні бухгалтери і прирівнені до них особи. їх покази дуже важливі, тому що вони відповідають за станом фінансово-господарчої і виробничої діяльності підприємства, схороність майна, підбір кадрів, стан обліку і звітності розходу грошей і ТМЦ ознак у зв,язку з виявленими фактами розкрадань показання цих осіб можуть бути не об'єктивними.

В одних випадках може спостерігатися таке як перекладання допитуваними вини на інших, в інших випадках- спроба приховати факт розтрати або присвоєння , встановлювати перепони розкриттю розкрадань у повному об'ємі.

У таких випадках задача слідчого: деталізувати показання вказаних осіб, вимагати документи підтвердження фактів, ретельно проаналізувати отримані відомості і перевірити їх з допомогою інших доказів.

Призначення експертизи.

При розлідуванні розкрадань можуть призначатися різні види судових експертиз:

- судово-бухгалтерська ( для усунення протиріч між даними ревізії і матеріалами справи; якщо виникають сумніви в правильності використаних ревізором методів і зроблених ним висновків; при спірних питаннях бухгалтерського обліку і звітності).

- судово-технологічна: а) встановлення фактів на підставі вивчення особливостей виготовлення, обробки, зміни стану, сировини, а також способів утворення неврахованих лишків, причин випуску недоброякісної продукції; б)розходу компонентів на встановлення одиниці конкретної продукції, порушення технологічного процесу, правильності норм затрат сировини).

судово-хімічна (для встановлення якісного і кількісного складу, співвідношення компонентів харчових продуктів,матеріалів).

• криміналістична (для встановлення підробки ( в документах, виконання тексту його підпису, оригінальності штампу чи печатки, механізму утворення слідів на предметах, знаряддях чи інстументах, якими вони могли бути залишені).

• Враховуючи специфічність правил підготовки об'єктів і питань, які вирішили кожного із цих судових експертиз, слідчий у випадках призначення їх по конкретній справі повинен попередньо ознайомитись з інструкціями і рекомендаціями, які є у слідчих посібниках і при необхідності отримати консультації у відповідного спеціаліста.

Допит підозрюваних і обвинувачених.

Щоб отримати від них об'єктивні показання слідчий повинен підготуватися до допиту, вивчити структуру і особливості виробничої діяльності посадових осіб, де встановлено факт розкрадання, ознайомитись з службовими обов,язками, дані про особистість, зв'язки, способу життя і поведінки- з врахуванням цього скласти план допиту.

Аналізуючи кримінальну справу про розкрадання показує, що організатори розкраданя в ході першого допиту завжди заперечують вину, дають неправдиві свідчення, різні версії і причини недостач, добиваються того,щоб направити слідство на неправильний напрям.

Більш правдиві показання дають обвинувачені які брали в розкраданні другорядну роль ,які були втягнуті в злочинну групу або такі, що знаходились в неприязних відношеннях з іншими

співучасниками, а також у відношенні яких є докази, які безпосередньо вказують на їх злочинну діяльність.

При розслідуванні справ по групових розкраданнях тактично правильно буде допитати у першу чергу тих обвинувачених , які в скоєнні розкрадання виконували другорядну роль і на підставі свідчень встановлювати черговість допиту інших співучасників по цій справі.

При допиті нерідко виникає необхідність пред'являти різні документи, тому їх необхідно відбирати і систематизувати в тому порядку в якому доцільно пред'являти з метою з'ясування певних обставин розкрадань і виявлення у свідченнях обвинувачених правди.

Свідчення підозрюваних і обвинувачених поряд з протоколюванням слід зафіксувати з допомогою звукозапису, відеозапису, який у ході розслідуваньможе бути використаний при аналізі зібраних доказів і перевірці як цих так і інших показань. Для усунення виявлених протирічь показань обвинувачених і свідків доцільно провести очну ставку, перевірку показань на місці.

КК України встановлює види розкрадань державного чи колективного майна,що скоєне сторонніми особами. Для методики розслідування даних видів розкрадань характерно, що кримінальна справа у кожному такому злочині звичайно порушена по факту розкраданняч, що стало відоме:

а)по заявам МВО про скоєну крадіжку або посягання на них, виявленому підробленому документі, по якому отримано майно;

б) з повідомлень працівників охорони,посадових осіб або громадян по виявленому злочину, порушеної пломби або про інші факти таємного чи відкритого способу розкрадань.

Першочергова слідча дія по справах про крадіжку (огляд місця пригоди, допит в якості свідка осіб, під охороною, яких знаходилось викрадене майно , інвентаризація або ревізія; якщо була затримана особа з полічним-особистий обшук і допит, а при необхідності обшук за місцем проживання).

Перед початком огляду опитувані особи, я кі першими виявили крадіжку, а також МВО, що дає можливість з орієнтуватися в обстановці, в якій було скоєно злочин, умовах зберігання грошей і ТМЦ викрадених злочинцями. Як правило на початку оглядають приміщення, а потім навколишню місцевість.

В ході огляду необхідно: а)вивчити обстановку(характер приміщення,охорону...)

б) вияснити шляхи підходу і відходу злочинців, оглянути територію навколо об,єкта

в) встановити спосіб проникнення злочинця в приміщення і знаряддя (інструменти) злому

г)встановити залишені злочинцями сліди

д) оприділити, які сліди могли залишитись на злочинцеві, одежі,

взутті і знаряддях злому

е)зібрати дані про злочинців, час перебування і діях на місці

злочину

є)встановити, що і в якій кількості викрадено

ж)вияснити яким чином було винесено чи вивезено викрадене.

У процесі огляду необхідно взяти зразки окремих предметів аналогічні викраденим, а також частини зломаної перепони (краска,штукатурка).

Закінчивши огляд місця пригоди слідчий приймає заходи по негайній організації інвентаризації чи ревізії.

Специфіка огляду місця пригоди вимагає тісні взаємодії з органами дізнання оперативного розшуку заходів до початку огляду, паралельно з органами дізнання і після огляду можуть бути використані й інші можливісті оперативних органів.

В якості свідків на першочерговому етапі як правило допитують МВО, які вперше-ознаки злочину.

Допит підозрюваного, затриманого з полічним проводиться зразу після особистого обшуку і огляду його одягу та речей. Під час допиту підозрюваний повинен пояснити при яких обставинах був затриманий , звідки у нього дані речі, які були вилучені при затриманні, їх кількість і ознаки, походження ран на тілі, плям і слідів на одязі. У випадку признання підозрілим своєї вини, необхідно встановити з якого об,єкту скоєна крадіжка, коли, що і в якій кількості викрадено, чи були співучасники. Підставою для версії про планування крадіжки бувають різні мотиви обставин, які були виявлені:

а)відсутність слідів перебування злочинця в місцях де вони повинні залишитися

б)відсутність слідів знарядь злому

в)сліди злому з внутрішньої сторони приміщення і їх відсутність навколо пролому у стіні зовні

г)частини зломаної прегради зовні, а сліди дії знаряддя в середині

д)невідповідність розмірів пролому в стіні габаритам викрадених речей

Про інсценування крадіжки можуть свідчити інші ознаки (співпадання по часу приближенням ревізії чи перевірки, продажа товарів перед її проведенням, що підтверджується документами, безлад у приміщенні, який необумовлений крадіжкою).

Обшук підозрюваного проводиться в момент затримання з дотриманням тактичних рекомендацій. Мета його є- встановлення знарядь злочину, викрадених ркчей, які можчть бути на обвинуваченому або одежі, слідів з місця пригоди, ссаден та інших ушкоджень підозрюваного слід освідчити в медицинські установі.

Шахрайство відрізняється від інших видів розкрадань держ. чи колективного майна тим, що злочинці як правило діють відкрито, входять в довіру посадових і матеріально-відповідальних осіб, шляхом обману, добиваючись тим передачи їх грошей і матеріальних цінностей. Частіше всього ці особи раніше судомі за шахрайство. Вони діють в одиночку або у співучасті з іншими , утворюючи обстановку, що не викликає підозру.

Між шахраєм і посадовою особою встановлюється випадковий зв'язок, викликаний контактом з приводу укладення якої-небудь угоди. За звичай це дає змогу потерпілому запам'ятати ознаки зовнішності злочинця, що сприяє розкриттю злочину.

Характерні способи скоєння шахрайства- це одноразовість або на протязі певного періоду часу. В таких випадках обман здійснюється з використанням чужих або підроблених документів. Відомі випадки коли шахрай забов'язується виконати або заготовити свої дії потім зникає.

Порушуються справи в більшості випадків після встановлення факту обману. Про них повідомляють посадові особи П, У, О. У тих випадках, коли шахраю передана незначна сума або вартість викраденого не велика посадові особи іноді пробують списати їх незаконним шляхом. Подібні факти можуть виявити оперативним шляхом органи дізнання, які забов'язані порушити кримінальну справу по своїй ініціативі.

Першочергові слідчи дії залежать від способу і часу виявлення факту обману, а також від того відома особистість злочинця чи ні. В зв'язку з цим, що шахрайство з метою заволодіння майном, як правило здійснюється з використанням документів. Первинними слідчими діями можуть бути : допит осіб, які оформляли документи і видали шахраю гроші або матеріальні цінності, огляд документів, розшук злочинця.

Допит свідків звичайно проводиться у двох напрямках з метою встановлення:

обставин скоєння шахрайства ознак зовнішності злочинця.

Тактичними прийомами допиту повинні бути направлені на вияснення: коли, ким і як виявлено злочин, які документи пред'являв шахрай і коли хто оформляв виплату грошей і відпуск товарів, яку суму і які матеріальні цінності і скільки отримав злочинець, хто їх виділяв, який транспорт використовувався, хто був присутній при цьому і що може знати про даний факт.

Всі докумкнти, використані шахраєм повинні бути вилучені з П, У, О, піддані ретельному огляду і залучені до справи як речові докази. Шляхом огляду документів можна встановити : підробку реквізітів(дати підписів, рахунків, печаток, ...). Якщо окремі реквізіти документу або повний його текст(заява, розписка) виконані власноручно шахраєм, тоді можливо встановити їх виконавця. Іноді можна встановити особу шахрая по відбиткам пальців, залишених на документі. З метою дослідження документів та вирішення цих та інших питань, що мають значення для справи призначається криміналістична експертиза.

При висуненні загальних версій враховуються результати проведення першочергових слідчих дій і оперативно-розшукних заходів.

Типовими версіями є :

шахрайство мало місце, що підтверджується документами; шахрайства не було, а заявник добросовісно помиляється.

Обидві версії перевіряються одночасно.

Затримання і особистий обшук шахрая провадиться згідно КГЖ України.

Після затримання шахрая необхідно зразу ж допитати, але допитати в якості підозрюваного. При першому допиті шахраї як правило часто не визнають факту заволодіння держ. чи колективеим майном шляхом обману стверджують правомірність угоди або взагалі заперечують свою вину.

В зв'язку з цим тактика допиту підозрюваного в шахрайстві має свою особливість, яка заключається в деталізації питань і показань.

В ході допиту важливо детально, погодинно, а іноді і похаилинно вияснити, як підозрюваний првів день, де знахродився, куди і як ходив, чим займався, з ким зустрічався,

... .ці дані дозволяють прстежити поведінку підозрюваного до, в момент і після скоєння шахрайства.

Виявити шахрая можливо шляхом пред'явлення його для впізнання з допомогою виявлених фальшивих документів і їх експертного дослідження, речових доказів, вилучених під час обшуку, проведенням очних ставок зі свідками і т. і .

Інтереси держави вимагають щоб при розслідуванні кожної конкретної справи був встановлений розмір матеріальних збитків, що були нанесені шахраєм П, У, О і прийняті заходи по їх відшкодуванню.