Тема 5 трасологія.

1.Поняття трасології та її завдання.

2.Сліди рук.

З.Сліди ніг людини і взуття.

4.Сліди знарядь,зламу та інструменти.

5.Сліди транспортних засобів.

6.Огляд слідів на місці події.

7.3агальні відомості про трасологічну експертизу.

1.Злочин неминуче пов'язаний з слідами ,які залишаються на місці події,вони є носіями певної інформаційна підставі якої можно мати уявлення про характер і обстановку події,про осіб і об'єкти якими вони утворені. Вміння дослідити і зібрати сліди забезпечує успіх в розкритті злочину,в становленні і розшуку злочинців. Сліди відображення (сліди рук,ніг ....). Вивченням слідів відображення займається трасологія,яка розробляє наукові рекомендації про виявлення,фіксацію,вилучення і дослідження слідів. Основне криміналістичне значення слідів полягає в тому, що на основі вивчення характерних особливостей зовнішньої будови об'єктів, які відобразились в сліді можно встановити їх тотожність і групову належність.

Робота з слідами (виявлення, огляд, фіксація і дослідження їх)мусить проводитись у повні відповідності з вимогами норм закону.

Отже Трасологія- це розділ криміналістичної техніки, в якому вивчаються закономірності утворення слідів-відображень, розробляються прийоми і засоби збирання та дослідження їх з метою ідентифікації ,встановлення

групової належності і з’ясування обставин, що мають значення для розкриття і попередження злочину.

Основні теоретичні положення Трасології:

1 .Всі об'єкти матеріального світу індивідуальні за

ознаками своєї зовнішньої будови.

2.Зовнішня будова об'єкта ,його загальні і окремі ознаки за

певних умов можуть відображатися на іншому об'єкті у

вигляді сліду.

3.Сліди мають переважно негативне відображення

зовнішньої будови об'єкту.

Об'єкт, який залишає своє відображення дістав назву –слідоутворюючого ,а той на якому це відображення залишається - слідосприймаючого.

Сліди поділяються на:

статичні і динамічні, залежно від характеру взаємодії об'єктів: Статичні - утворюються в результаті руху об'єктів по нормалі один відносно другого, а кінцевий момент характеризується станом спокою. В таких слідах особливості мікрорельєфу слідоутворюючого об'єкту відображується чітко.Динамічні - утворюються коли об'єкти, що знаходяться в контакті,рухаються один вздовж поверхні іншого (гальмівний шлях, сліди від удару ножем, топором).В залежності від результату взаємодії об'єктів,сліди поділяються на: об'ємні і поверхневі.

Об'ємні виникають в результаті змін форми і об'єму слідосприймаючого об'єкта,або за рахунок формування його розрізнених часток під впливом сили деформації слідоутворюючого об'єкту.(вмятина на металічні поверхні).

Поверхневі сліди утворюються при зміні тільки стану поверхні слідосприймаючого об'єкту (без змін її форми і цілосності за рахунок тертя,внаслідок нашарування або відшарування часток речовин (слід пальчика, підошви

Сліди різняться також залежно від того, де вони утворені: :в разі змін в межах контактних поверхонь формується локальний слідча за межами їх - переферійний.

Сліди бувають: механічного( найбільш поширені ),хімічного,біологічного,термічного походження.

Об'ємні і поверхневі сліди можуть бути: видимі і невидимі.

Видимі - сліди які можна виявити шляхом безпосереднього здорового сприйняття,а Не видимі - такі відшукання і прийняття яких потребує застосування спец.приладів.

2.Сліди, рук людини зустрічаються у практиці розслідування злочинів у вигляді відбитків долонної поверхні і пальців.Ці сліди, виявлені на місці злочину можуть бути доказом того,що певна особа знаходилась на певному місці. Сучасний стан криміналістики дає можливість з достовірністю встановити особу по слідах її рук. Трасологія вивчає саме сліди, залишені долонною стороною кісті.

Шкіра на долонні поверхні складається з кількох шарів, основними яких є два:

Надшкіра (епідерміс) — верхній ,і власне- шкіра(дерма) нижній розташований безпосередньо під епідермісом. Дерма має характерну будову у вигляді: сосочків, розміщених рядками, кожен з яких займає своє строго визначене місце і зберігає його протягом всього життя людини. Надшкіра повністю копіює рельєф сосочків, утворюючи папілярні лінії .На поверхні цих ліній є пори. якими закінчуються протоки потових залоз. Папілярні лінії утворюють різні малюнки, найскладніші з них (папілярні узори),розташовуються на кінцевих фалангах пальців рук. Клітини епідерміса відмирають ,замінюються новими, але це не впливає на папілярні узори. Навіть пошкодження шкіри (опіки, порізи),якщо вони не зачіпають дерми не можуть змінити узору папілярних ліній, вони відтворюються в початковому вигляді. Тільки пошкодження дерми веде до пошкоджених папілярних ліній. Папілярні узори на нігтьових фалангах пальців рук, залежно від характеру внутрішнього малюнка поділяються на : дугові, петлеві і завиткові.

Дугові -Петлеві -Завиткові -

Дугові узори - це папілярні лінії які мають форму дуги і ідуть від одного бокового краю нігтевої фаланги до другого, а внизу розташовуються базисні лінії, які йдуть вздовж основи фаланги .

Петлеві узоуи - утворюються трьома групами папілярних ліній внутрішнього малюнка,зовнішньої зони і базисними лініями.

Внутрішній малюнок - це папілярні лінії,які входять з одного боку нігтевої фаланги в центрі подушечки пальця роблять петлю і повертаються до цього ж боку нігтьової Петля має нігті і вершину. Внутрішній малюнок охопить лінії зовнішньої зони (з боків і з гори)і базисною лінією (з низу),утворюючи лінію рамки.

Місце зближення чи з'єднання всіх трьох груп -папілярних ліній називають — дельтою.

Таким чином петльовий узор характеризується в центрі -петлею і однією дельтою,яка завжди знаходиться навпроти ніжки петлі. Від того в бік якого пальця руки розташовані ніжки розрізняють:більшові або мізінцові петлі. Завиткові узори утворюються також трьома групами папілярних ліній. Внутрішній малюнок має вил: спіралей, овалей, тощо. Характерними для цього узору - обов'язкова наявність 2-х або навіть 3-х,4-х дельт. В будові самих попілярних ліній розрізняють дрібні деталі (початок і кінец лінії,перерви, гачки, островки, містки і багато інших). Між собою однотипні узори розрізняються за їх взаєморозташуванням. Коли виникає необхідність в ідентифікації особи по слідам рук до уваги беруть хаме сукупність,як типу узору,розташування дельт,форму,розмір і розміщення дрібних узорів попілярних ліній,тощо.

Для ідентифікації можуть бути використані: згинальні лінії і зморшки,рубці шкіри,пори,якщо вони відбилися в сліді.

Папілярні узори стійкі і піддаються класифікації

гюни утворюються на шостому місяці розвитку плоду і зберігаються аж до гнилостного розкладу шкіри трупа.

На кожному пальці руки людини є папілярний узор строго індивідуальної будови.Поверхня попілярних ліній завжди вкрита пото-жировими виділеннями шкіри.

Потові протоки - пори - є на попілярних лініях, а жир потрапляє туди з інших частин тіла при дотиканні рукою до обличчя,голови,тощо.

Знання властивостей папілярних узорів дає можливість зрозуміти механізм утворення слідів рук і технікою їх виявлення. На місці події зустрічаються як об'ємні так і поверхневі сліди рук.

Об'ємні можуть бути придатними для ідентифікації в тому вигляді, коли речовина слідосприймаючого об'єкта за своєю структурою здатна відбити рельєф папілярних ліній.

Поверхневі сліди - відшарування можна знайти на предметах з гладкою поверхнею,вкритого тонким шаром пилу,свіжої фарби або іншої речовини,оскільки в момент дотику руки до цих речовин,папілярні лінії залишають слід.Це найпоширеніші сліди.

У випадках коли рука вкрита відповідно слідами крові,чорнина та іншими речовинами сліди забарвлені.

Якщо поверхневий слід руки утворився за рахунок пото-жирових виділень сліди звуться безбарвними і в свою чергу поділяються на:

Маловидімі (на гладкі поверхні- метал,фарфор,скло ) і невидимі (на грошах,папері,тканинах,дереві тобто на об'єктах,що вбирають пото-жирові виділення.)

При пошуках слідів рук треба добре орієнтуватися в обстановці місця події,з'ясувавши до чого міг доторкнутися злочинець.

В тих випадках коли зазначеним прийомом не вдається виявити сліди (або не вдається їх скопіювати), вдаються до застосування порошків,лейкоплівок.

Порошки або просипають на предмет,або наносять з допомогою м'якої щіточки на пористих і шорстких поверхнях ,сліди рук виявляють застосовуючи порошок заліза,відновленого водним ,за допомогою магнітної щіточки,закріпити такі сліди можна окурюванням парами йоду.

Копіювання пото-жирових слідів,проявлених порошками,роблять на спеціальну копіювальну плівку (чорна,прозора) з урахуванням кольору порошку на зволожений фотопапір,лейкопластер.

3. В слідчи практиці сліди ніг людини використовуються для ідентифікації людини і взуття,розшуку злочинця,встановлення різних обставин подійдощо .

Об'єктом метросилогічного дослідження можуть бути: сліди босих ніг,взуття і доріжка слідів.Найбільш поширеними є сліди взуття,які бувають: статичними і динамічними,об'ємними і поверхневими.

Статичні, об'ємні сліди взуття утворюються при

:стоянні,ходьбі,бігу людини на м'якому грунті,снігу,сипких речовинах.

Поверхневі - на твердих

поверхнях:паркеті,картону,фанері....Вони залишаються від різних забруднень на слідосприймаючому об'єкті у вигляді нашарувань.

В таких слідах відбивається загальна форма підметки взуття її частини (форма підметки,каблука),що дає можливість мати уявлення про вид взуття,номер,фасон та індивідуальні особливості мікрорельєфу підматки,які утворюються як в процесі виготовлення взуття,так і внаслідок його носіння і ремонту.

4. При вчиненні деяких злочинів злочинець для подолання деяких перешкод використовує різні технічні засоби : інструменти побутового і виробничого призначення, спец.виготовленого знаряддя,або випадковий предмет.Ці знаряддя і інструменти використовуються і в інших цілях ( порубці лісу,витягтя цвяху.. .).При цьому на об'єктах залишаються сліди від знарядь зламу та інструментівДх знаходять на замках,запорах при зламі вікон, дверей, проколі шдлоги,стелі,тощо.По цих слідах можна з'ясувати характер подій, встановити:рід, вид і особливості інструменту, провести ідентифікацію. Сліди знарядь зламу та інструментів бувають: об 'ємними і поверхневими,статичними і динамічними.Утворення їх залежить від знарядь, характеру взаємодії,контактних поверхонь, слідоутворюючого і слідосприймаючого об'єктів, та властивостей останнього.

Найпоширенішими є об'ємні сліди як : сліди удава або натискання,ковзання,розрубу,розрізу,розпилу,свердління і тощо.

Внаслідок удару або натискання утворюються статичні сліди,иря цьому знаряддя зламу діє за принципом важеля.

В об'ємному статичному сліді відображається форма і розміри знарядь зламу , частини і характерні особливості будови поверхні.

Статичні і динамічні сліди знарядь зламу і інструментів придатні для ідентифікації.Так трасологічна експертиза

може встановити;чи ножєм,вилу нсним у зрізаної гілки, якими було закидано труп потерпілого. Сліди розпилу як правило не можуть бути використані для ототожнення пилки, оскільки кожен зуб при пилянні знищує сліди попереднього, не залишаючи особливостей достатніх для ідентифікації. По слідах розпилу встановлюють вид і крок пилки, спосіб заточки зубів.

В окремих випадках, коли один або декілька зубів пилки виведені за лінії розводу - ототожнення можливо.

При неможливості вилучення об'єкта з слідами зламу треба виготовити з об'ємних слідів злитки, використовуючи при цьому синтетичні матеріали, а також зуболікарські злиточні маси.

Ці матеріали мають значні переваги перед пластиліном, яким користувалися до недавнього часу.

Сліди знарядь зламу на цеглі, штукатурці перед копіюванням необхідно закріпити водним розчином силікатного клея з допомогпульверизатора. 5.По слідах транспортних засобів автомобіля, мотоцикла тощо, можно встановити його тип і модель, провести ідентифікацію, а також з'ясувати характер події і обставин, пов'язаних з нею (напрямок руху, гальмування ).

В основному трасологією вивчаються сліди ходової частини транспортних засобів, які найбільш специфічні.

Об'єктом трасологічного дослідження виступають зразки різного транспорту, рідше гусеничного.

Колісний транспорт залишає своєрідні сліди статичного походження — сліди кочення.

4

По дефектах, малюнках, протектора, ПОШКОДЖеННЯХ ШИНИ

проводять ідентифікацію шин.

Вимірювання відстані між двома одинаковими індивідуальними особливостями (по тріщинах, які відбилися в сліді, можна встановити діаметри колеса).

Вимірювання слідів транспортних засобів треба робити з максимальною точністю , оскільки по довжині сліду гальмування можна вирахувати швидкість руху автомашини, по розмірах дефектів малюнку протекторів, пошкодження, розташування їх, можна встановити конкретно шину.

З об'ємних слідів транспортних засобів роблять гіпсові зліпки, зазначаючи з слідів яких коліс (передніх чи задніх, лівих чи правих )вони зроблені.

Зліпки повинні мати довжин}⁷ 50-60 см., що пояснюється необхідністю мати вірне уявлення про малюнок протектору і розміру його елементів.Тому копіюють не тільки частину сліду, де виявлені індивідуальні особливості, а і ту, де читко відображена будова малюнку протектору.

Каркас зліпків мусе забезпечити їх міцкість, для чого краще всього використовувати дріт.

Для копіювання окремих деталей слідів коліс застосовується полімер. Поверхневі сліди протекторів можуть бути скопійовані на фотопапір або прошкурену листову гуму.

В разі виявлення слідів шин на фанері, папері або одязі потерпілого, вони вилучаються в натурі і зберігаються.

^6.

Огляд і вивчення слідів на місці події дозволяє:

• встановити окремі ооставини події (по слідах ніг можно з'ясувати приблизний зріст людини, число злочинців... );

• встановити об'єкт з метою його розшуку (розшук злочинця полегшується коли слід руки вказує на відсутність пальця; значна різниця між кроком лівої і правої ноги в довжині, що вказує на шкутильгавість людини; по слідах зламу можно встановити вид знаряддя, що звужує коло предметів , а по характерних особливостях розшукати саме те знаряддя, яки вчинено злочин.);

• припустити які сліди в широкому розумінні залишились на злочинці, виходячи з обстановки події і дій злочинця.

Про результат огляду місця події складається протокол, у відповідності з КПК України.

В його описові частині про сліди , виявлені в ході розслідування, треба вказати приміщення або назву предмету, матеріали стан поверхні на яких вони залишені, де і яким чином, за допомогою яких науково-технічних засобів виявлено сліди, їх кількість, розташування, загальний вигляд, форма, колір, тобто індивідуальні особливості кожного сліду.

В заключні частині записують способи фіксації слідів, які сліди або предмети з слідчими вилучені, яким способом упаковані і т.і.

Подана схема є лише орієнтовною і може доповнюватись в залежності від специфіки слідів і особливостей огляду конкретного місця події.

Упаковка предметів з слідами і копій слідів мусить забезпечити цілість і надійне зберігання їх.

Для виявлення і фіксації слідів при проведенні окремих слідчих дій можуть запропонуватись спеціалісти -криміналісти, які не заінтересовані в результатах справи з числа працівників інститутів судової експертизи, оперативно - технічних підрозділів МВС.

Їхня допомога може мати дві форми:

А)консультації,що до того : які сліди і де? За допомогою яких науково-технічних засобів їх можно виявити ? Чи придатні сліди для ототожнення ? Які знаки необхідні для експертного дослідження і як їх виготовити ?

Б)безпосередні участі в пошуках, копіюванні, фіксації, та оглядів слідів, виготовлення зразків.

Спеціаліст може також дати пояснення, що до походження слідів, часу їх утворення тощо.