3. Алгоритм діяльності викладача під час розро­блення технологій активізації пізнавальної діяльності

Д

Алгоритм діяльності викладача під час розроблення технологій активізації пізнавальної діяльності

іяльність із проектування проблем­них технологій навчання починається з аналізу мети навчання і визначення того рівня, якого необхідно досягти, формуючи професійну діяльність.

Наступним етапом є аналіз джерел створення проблемних ситуацій (суб'єктивних й об'єктивних).

Аналізуючи об'єктивні джерела проблемних ситуацій, викладачеві необхідно вичленувати з навчального матеріалу такі питання, які могли б скласти предмет проблемної ситуації. Для цього викладачеві потріб­но чітко володіти структурою свого курсу, уявляти всі наявні змістові взаємозв'язки. Особливу увагу слід звернути на цікаві, оригінальні, не­сподівані, парадоксальні результати, ретельно проаналізувати особли­вості процесів, змінення їхнього ходу. Ці якості, підкреслює Г.А. Атанов, визначаються, як правило, суперечливістю, і саме тут є можливість ство­рення проблемної ситуації. Найбільш продуктивною така робота може бути при постановці нового курсу, коли в самого викладача можуть ви­никати суперечності, пов'язані зі сприйняттям і засвоєнням матеріалу.

Необхідно визначити місця, які викликають труднощі у студентів в процесі викладання, проаналізувати наявні помилки.

Далі викладачеві потрібно проаналізувати суб'єктивні джерела створення проблемних ситуацій. Для цього слід визначити, на підставі яких фактичних знань студентів має створюватися проблемна ситуація. Необхідно з'ясувати, що учні мусять знати, на яких їхніх уявленнях бу­дуються суперечності, що засновані на суперечностях процесу сприй­няття та мають відносний характер. Те, що в одних учнів викликає ін­терес, інших може залишити байдужими, і проблемної ситуації не буде. Це може відбуватися з багатьох причин, важливу роль тут відіграють базові знання й уміння учнів, а також загальна активність. Важливим у цьому випадку є також доречність і своєчасність проблемної ситуації в навчальному процесі, оскільки створена завчасно або вже після освоє­ного матеріалу, вона може не вийти.

Наступним етапом після аналізу джерел є етап формування спосо­бів навчання, або самої технології проблемного навчання. У цьому разі визначаються засоби і методи створення проблемної ситуації, а саме: вибір типу проблемної ситуації, засобів її здійснення, визначення по­рядку діяльності викладача й учнів у процесі вирішення проблеми.

Після опису сценарію проблемного навчання викладачеві необхід­но провести контроль й оцінку проектованої ситуації: визначити мож­ливу оцінку ситуації учнями, виділити можливі відповіді, передбачити ускладнення і способи їхнього усунення. Насамперед слід сформулюва­ти передбачувані відповіді на питання, продумати хід подачі матеріалу, передбачити можливі коригування викладача, якщо відповіді учнів будуватимуться невірно.

2. Опорні схеми для повторення

Рис. 10.2.1. Суперечності проблемної освіти

Рис. 10.2.2. Сутність проблемного навчання за В.І. Лозовою, Г.В. Троцко

Рис. 10.2.3. Дидактичні характеристики проблемного навчання

Р ис. 10.2.4. Методи навчання в залежності від характеру