- •Модуль 5. Методика проектування дидактичних матеріалів
- •Цільова настанова
- •Поняття дидактичних матеріалів
- •Структура діяльності з проектування дидактичних матеріалів
- •Визначення плану, тексту, конспекту
- •Мета аналізу навчальної літератури 5.1.2 Методика аналізу навчальної літератури
- •Елементи підручника
- •Методи аналізу навчальної літератури. Органо-метричний метод
- •5.1.3 Методика проектування дидактичних матеріалів
- •Послідовність проектування плану викладення теми
- •Електричні машини
- •Класифікація за особливостями основного технологічного процесу перетворення енергії і виду енергетичного ресурсу, що використовується
- •Системи охолодження трансформаторів
- •Узагальнені плани викладення тем дисциплін політехнічного і спеціального циклу:
- •Проектування тексту з навчальної теми
- •Проектування конспекту з навчальної теми
- •5.2.1.Дидактичні основи формування навчального матеріалу
- •План викладення навчальної теми та особливості його проектування
- •Виявлення змістовних елементів та встановлення їхніх взаємозв’язків з використанням знань формальної логіки
- •Знання семантики як засіб проектування плану викладення теми
- •Вибір послідовності викладення змістовних елементів та формулювання заголовків, які об’єднують змістові елементи за однорідними ознаками
- •Вибір рівня складності плану
- •Текст навчальної теми та особливості його проектування
- •Вимоги до тексту
- •Способи виконання вимог
- •Конспект навчальної теми та особливості його проектування
- •Формулювання заголовків змістових фрагментів і визначення ступеня складності плану
- •Визначення послідовності викладення плану
- •Проектування тексту з теми шляхом вибору:
- •Проектування конспекту з теми
- •5.3 Словник з теми
- •Завдання 5.3
- •Завдання 5.4
- •Банк даних:
- •Завдання 5.5
- •Банк даних:
- •Завдання 5.6
- •Завдання 5.7
- •Банк даних:
- •Завдання 5.8
- •Завдання 5.9 Яке із висновків
- •Є істинним для наступних посилок:
- •Завдання 5.10
- •Типи семантичних відношень:
- •Банк даних:
- •Завдання 5.12
- •Банк даних:
- •Завдання 5.13
- •Банк даних:
- •Завдання 5.14
- •Банк даних:
- •Завдання 5.16
- •Банк даних:
- •Завдання 5.18
- •Банк даних:
- •Завдання 5.19
- •Банк даних:
- •Завдання 5.20
- •Банк даних:
- •Завдання 5.21
- •Банк даних:
- •Завдання 5.22
- •Навчальні теми:
- •Пункти плану:
- •5.5 Завдання для самостійної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
Модуль 5. Методика проектування дидактичних матеріалів
У
процесі вивчення теми у студентів
формуються вміння: для
певної дисципліни технічного профілю
аналізувати наявні джерела інформації
(навчальні, наукові), виявляти переваги
та недоліки, визначати способи
виправлення недоліків і порядок
використання джерел в навчальному
процесі; для
заданої навчальної теми на основі
встановленої мети проектувати
дидактичні матеріали, що включають
план викладення навчального
матеріалу, текст, конспект з теми.
План Загальна
характеристика діяльності з проектування
дидактичних матеріалів. Методика
аналізу навчальної літератури. Методика
проектування дидактичних матеріалів.
Цільова настанова
5.1 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
5.1.1 Загальна характеристика діяльності з проектування дидактичних матеріалів
Наявність
протиріч у системі ПТО
Йому властиве збільшення обсягу й швидкості поширення інформації, через що один її вид швидко витісняє інший.
Особливо швидко зростає обсяг науково-технічної, економічної, політичної інформації.
Як вже відзначалося раніше, в системі професійно-технічної освіти існують певні протиріччя, на подолання яких спрямовані дії інженерів - педагогів під час організації та здійснення навчально-виховного процесу. На етапі визначення змісту навчання мають бути усунені, перш за все, такі з багатьох протиріч:
протиріччя між потрібним часом на засвоєння певних обсягів навчального матеріалу і часом, відведеним у навчальних планах та програмах;
протиріччя між потрібним рівнем подання навчального матеріалу і його реальним станом.
Перше протиріччя існуватиме завжди, бо загальний термін підготовки фахівців не може збільшуватися пропорційно збільшенню навчальної інформації.
Друге протиріччя існуватиме доти, доки допускатимуться неточності та помилки в джерелах необхідної інформації, існуватимуть розбіжності між способами подання навчальної інформації та особливостями сприйняття і засвоєння цієї інформації майбутніми фахівцями. Авторами цих неточностей і помилок можуть бути як дослідник предметів, процесів, явищ з технічної галузі, так і автор навчально-методичної літератури, що висвітлює ці предмети, процеси та явища. До навчально-методичної літератури відносяться:
Таблиця 5.1.1 – Характеристика начально-методичної літератури
Підручник |
Містить систематичний виклад навчальної дисципліни або її розділу, частини, що відповідає навчальній програмі. |
Навчальний посібник |
Розкриває теоретичну частину дисципліни, тим самим, доповнюючи підручник, але точно не слідує типовій програмі дисципліни. |
Практикум |
Теоретична частина: повна автономія змісту самостійного розділу, що не припускає обов’язкового пророблення передуючих темі розділів. |
Курси(тексти) лекцій |
Містять тільки інформаційну частину дисципліни. |
Конспект лекцій |
За структурою відповідає плану навчальної книги або програмі дисципліни. Містить основні дані лекційної частини дисципліни без зайвих подробиць і другорядних деталей. |
Хрестоматія |
Збірник систематично підібраних наукових матеріалів або уривків з них, а також різних документів. |
Альбом |
Книжкове або листкове образотворче видання з коротким пояснювальним текстом, що включає рисунки, наукові фотографії, схеми тощо. |
Роздавальний матеріал до лекції |
Включає таблиці, графіки, схеми, креслення, малюнки, копії статей, сторінки книг, описи винаходів, службові матеріали й інші зручні форми подання інформації про досліджуванні факти, явища, події, предмети. |
Пам’ятка |
Представляє короткі, найважливіші відомості, необхідні для виконання завдань, доручень або певного виду робіт. |
Інструкції |
Містить точно сформульовані окремі нумеровані положення, вказівки, що регламентують деяку діяльність. |
Методичні рекомендації й вказівки |
Пояснюють характер дій при виконанні певного завдання, причому, вказівки припускають обов’язкове виконання, а рекомендації – волю прийняття рішень. |
Монографія |
Містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми. |
Збірник наукових праць |
Містить дослідницькі матеріали наукових установ, навчальних закладів або суспільств з найважливіших наукових і науково-технічних проблем, що має принципове наукове значення й практичну цінність. |
Практичне керівництво |
Виробниче видання, що містить, переважно, описово-емпіричний матеріал і призначене для підвищення кваліфікації фахівців або розраховане на осіб, що бажають самостійно опанувати якою-небудь професією або навичками роботи. |
Словник, довідник |
Містить відомості наукового або прикладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їхнього швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання. |
Дані К.К. Гомоюнова, а також результати власного аналізу навчальних технічних текстів (з фізики, електротехніки тощо) дозволили отримати перелік найбільш поширених неточностей і помилок.
Таблиця 5.1.2 - Перелік найбільш поширених неточностей і помилок під час аналізу навчальних технічних текстів
№ п/п |
Найменування неточностей, помилок |
Приклади неточностей, помилок і їхній аналіз |
|||
1 |
2 |
3 |
|||
1 |
Наявність термінів, які неправильно орієнтують учня. |
|
|||
2 |
Присутність багатозначних термінів. |
Термін «Активний» часто відноситься і до елементів електричного ланцюга, через які енергія поступає в ланцюг, і до елементів, через які вона виводиться з ланцюга, і до управляючих елементів підсилювачів, до підсилювачів в цілому, діодам, стабілітронам, варікапам та ін. |
|||
3 |
Розповсюдження властивостей моделі об'єкту на сам об'єкт. |
Помилково визначати, наприклад, матеріальну точку або ідеальний газ як деяке тіло. Під словом «тіло» прийнято розуміти деяку об'єктивну реальність. Таким чином, в загальноприйнятому визначенні сказано, що думка є річ. |
|||
4 |
Порушення правил визначення. |
Визначення швидкості як шляху, пройденого за одиницю часу як правильне вважати не можна. По-перше, «швидкість» - це зовсім не «шлях». Дані поняття не є тотожними, тому що «швидкість» об'єднує два такі поняття, як «шлях» і «час» і є результатом їх відношення. По-друге, неясно, що слід вважати одиницею часу. |
|||
5 |
Наявність зайвої інформації. |
Для деяких фахівців зайвою буде інформація: «Рух окремого заряду в провіднику іноді називають мікрострумом, а повний струм - макрострумом. До того ж далі в тексті ці терміни не фігурують. |
|||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
|
6 |
Відсутність релевантної (базової) інформації. |
Прикладом цієї помітки в електротехніці може служити вказівка на те, що магнітопровід трансформатора з метою зменшення втрат на вихрові струми збирається з тонких пластин трансформаторної сталі, якщо відсутнє попереднє пояснення поняття «вихрові струми». |
|
|
|
7 |
Порушення послідовності викладення матеріалу |
Наприклад, пояснення принципу дії асинхронного двигуна передує відомостям про його конструкцію. |
|
|
|
8 |
Порушення зв'язності тексту. |
Наприклад, після визначення магнетизму без вказівки на способи використовування цього явища в побуті і на виробництві описуються особливості установки стрілки компаса і йде перерахування форм магнітів. |
|
|
|
9 |
Завищення складності побудови речень. |
Наприклад, «При достатньо високій напрузі, коли напруженість поля між пластинами досягає десятків тисяч вольт на сантиметр, вільні електрони, рухаючись під дією сил поля, придбавають на довжині вільного пробігу таку велику кінетичну енергію, що при зіткненні з молекулами газу відривають від них електрони, тобто іонізують молекули». |
|
|
|
10 |
Невідповідність змістовних фрагментів найменуванню параграфа. |
У параграфі «Принцип дії асинхронного двигуна», крім позначеного, зібрані відомості про винахідників асинхронного двигуна, основні його конструктивні елементи, достоїнства електричної машини, пояснюється на простому прикладі магніту і мідного диска явище, що одержало назву «диск Араго-Ленця». |
|
Отже, виходячи із зазначених протиріч, інженер-педагог при визначенні змісту навчання з конкретної теми має вирішити такі проблеми:
який обсяг навчальної інформації вважати необхідним і достатнім для майбутнього фахівця;
яким чином слід представити навчальну інформацію (послідовність, спосіб подання), щоб вона була істинною, доступною.
Для вирішення цих проблем потрібно провести ретельне й науково обґрунтоване структурування всієї необхідної для вивчення інформації. В результаті цієї роботи будуть отримані певні дидактичні матеріали.
Взагалі під дидактичними матеріалами, згідно визначення Г.О. Белла, слід розуміти систему об'єктів, кожний з яких:
по-перше, призначений для використовування в процесі навчання у якості матеріальної або матеріалізованої моделі того або іншого компоненту суспільного знання і досвіду;
по-друге, є засобом рішення деякої дидактичної задачі.
Матеріальна модель - це діюча модель деякого механізму.
Матеріалізована модель - це креслення або словесний опис.
Отже, коло матеріалів, які називатимуться дидактичними, досить широке: це і матеріали, які інженер-педагог створює для себе, встановлюючи зміст навчання з конкретної теми, і матеріали, які він може запропонувати учням для забезпечення доступності змісту навчання.