Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 5.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
968.43 Кб
Скачать

Модуль 5. Методика проектування дидактичних матеріалів

Цільова настанова

У процесі вивчення теми у студентів формуються вміння:

  • для певної дисципліни технічного профілю аналізувати наявні джерела інформації (навчальні, наукові), виявляти переваги та недоліки, визначати способи виправлення недоліків і порядок викорис­тання джерел в навчальному процесі;

  • для заданої навчальної теми на основі встановленої мети про­ектувати дидактичні матеріали, що включають план викладення на­вчального матеріалу, текст, конспект з теми.

План

  1. Загальна характеристика діяльності з проектування ди­дактичних матеріалів.

  2. Методика аналізу навчальної літератури.

  3. Методика проектування дидактичних матеріалів.

5.1 ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1.1 Загальна характеристика діяльності з проекту­вання дидактичних матеріалів

Наявність протиріч у системі ПТО

Проблема переробки інформації в осві­ті сьогодні відіграє величезну роль, оскільки сучасне століття справедливо назване століттям інформаційних технологій.

Йому властиве збільшення обсягу й швидкості поширення інформації, через що один її вид швидко витісняє інший.

Особливо швидко зростає обсяг науково-технічної, економічної, політичної інформації.

Як вже відзначалося раніше, в системі професійно-технічної освіти існують певні протиріччя, на подолання яких спрямовані дії інженерів - педагогів під час організації та здійснення навчально-виховного проце­су. На етапі визначення змісту навчання мають бути усунені, перш за все, такі з багатьох протиріч:

  • протиріччя між потрібним часом на засвоєння певних обсягів навчального матеріалу і часом, відведеним у навчальних планах та програмах;

  • протиріччя між потрібним рівнем подання навчального матеріалу і його реальним станом.

Перше протиріччя існуватиме завжди, бо загальний термін під­готовки фахівців не може збільшуватися пропорційно збільшенню на­вчальної інформації.

Друге протиріччя існуватиме доти, доки допускатимуться неточ­ності та помилки в джерелах необхідної інформації, існуватимуть роз­біжності між способами подання навчальної інформації та особливос­тями сприйняття і засвоєння цієї інформації майбутніми фахівцями. Авторами цих неточностей і помилок можуть бути як дослідник предме­тів, процесів, явищ з технічної галузі, так і автор навчально-методичної літератури, що висвітлює ці предмети, процеси та явища. До навчально-методичної літератури відносяться:

Таблиця 5.1.1 – Характеристика начально-методичної літератури

Підручник

Містить систематичний виклад навчальної дисципліни або її розділу, частини, що відповідає навчальній програмі.

Навчальний посібник

Розкриває теоретичну частину дисципліни, тим самим, доповнюючи підручник, але точно не слідує типовій програмі дисципліни.

Практикум

Теоретична частина: повна автономія змісту самостійного розділу, що не припускає обов’язкового пророблення передуючих темі розділів.

Курси(тексти) лекцій

Містять тільки інформаційну частину дисципліни.

Конспект лекцій

За структурою відповідає плану навчальної книги або програмі дисципліни. Містить основні дані лекційної частини дисципліни без зайвих подробиць і другорядних деталей.

Хрестоматія

Збірник систематично підібраних наукових матеріалів або уривків з них, а також різних документів.

Альбом

Книжкове або листкове образотворче видання з коротким пояснювальним текстом, що включає рисунки, наукові фотографії, схеми тощо.

Роздавальний матеріал до лекції

Включає таблиці, графіки, схеми, креслення, малюнки, копії статей, сторінки книг, описи винаходів, службові матеріали й інші зручні форми подання інформації про досліджуванні факти, явища, події, предмети.

Памятка

Представляє короткі, найважливіші відомості, необхідні для виконання завдань, доручень або певного виду робіт.

Інструкції

Містить точно сформульовані окремі нумеровані положення, вказівки, що регламентують деяку діяльність.

Методичні рекомендації й вказівки

Пояснюють характер дій при виконанні певного завдання, причому, вказівки припускають обов’язкове виконання, а рекомендації – волю прийняття рішень.

Монографія

Містить повне і всебічне дослідження однієї проблеми або теми.

Збірник наукових праць

Містить дослідницькі матеріали наукових установ, навчальних закладів або суспільств з найважливіших наукових і науково-технічних проблем, що має принципове наукове значення й практичну цінність.

Практичне керівництво

Виробниче видання, що містить, переважно, описово-емпіричний матеріал і призначене для підвищення кваліфікації фахівців або розраховане на осіб, що бажають самостійно опанувати якою-небудь професією або навичками роботи.

Словник, довідник

Містить відомості наукового або прикладного характеру, розташовані в порядку, зручному для їхнього швидкого знаходження, не призначені для суцільного читання.

Дані К.К. Гомоюнова, а також результати власного аналізу навчаль­них технічних текстів (з фізики, електротехніки тощо) дозволили отри­мати перелік найбільш поширених неточностей і помилок.

Таблиця 5.1.2 - Перелік найбільш поширених неточностей і помилок під час аналізу навчальних технічних текстів

№ п/п

Найменування неточностей, помилок

Приклади неточностей, помилок і їхній аналіз

1

2

3

1

Наявність термінів, які неправильно орі­єнтують учня.

  1. Термін «транслятор» вводиться не як назва блоку цифрової обчислювальної машини, а як назва програми.

  2. Терміни «лінійний» та «нелінійний» не можна застосовувати до електрич­них ланцюгів, якщо ланцюгом називати реально існуючу річ. Природа не може бути лінійною або нелінійною. Поняття «лінійний» та «нелінійний» - мате­матичні. Вони відносяться не до самих речей, а до їх математичних моделей. Замість «Теорія лінійних ланцюгів», «Теорія нелінійних ланцюгів» слід вжива­ти «Лінійна теорія ланцюгів» і «Нелінійна теорія ланцюгів».

2

Присутність багато­значних термінів.

Термін «Активний» часто відноситься і до елементів електричного ланцюга, че­рез які енергія поступає в ланцюг, і до елементів, через які вона виводиться з ланцюга, і до управляючих елементів підсилювачів, до підсилювачів в цілому, діодам, стабілітронам, варікапам та ін.

3

Розповсюдження властивостей моделі об'єкту на сам об'єкт.

Помилково визначати, наприклад, матеріальну точку або ідеальний газ як деяке тіло. Під словом «тіло» прийнято розуміти деяку об'єктивну реальність. Таким чином, в загальноприйнятому визначенні сказано, що думка є річ.

4

Порушення правил визначення.

Визначення швидкості як шляху, пройденого за одиницю часу як правильне вва­жати не можна. По-перше, «швидкість» - це зовсім не «шлях». Дані поняття не є тотожними, тому що «швидкість» об'єднує два такі поняття, як «шлях» і «час» і є результатом їх відношення. По-друге, неясно, що слід вважати одиницею часу.

5

Наявність зайвої інформації.

Для деяких фахівців зайвою буде інформація: «Рух окремого заряду в провід­нику іноді називають мікрострумом, а повний струм - макрострумом. До того ж далі в тексті ці терміни не фігурують.

1

2

3

6

Відсутність релевантної (базової) інформації.

Прикладом цієї помітки в електротехніці може служити вказівка на те, що магнітопровід трансформатора з метою зменшення втрат на вихрові струми збира­ється з тонких пластин трансформаторної сталі, якщо відсутнє попереднє по­яснення поняття «вихрові струми».

7

Порушення послі­довності викладення матеріалу

Наприклад, пояснення принципу дії асинхронного двигуна передує відомостям про його конструкцію.

8

Порушення зв'язності тексту.

Наприклад, після визначення магнетизму без вказівки на способи використову­вання цього явища в побуті і на виробництві описуються особливості установки стрілки компаса і йде перерахування форм магнітів.

9

Завищення склад­ності побудови речень.

Наприклад, «При достатньо високій напрузі, коли напруженість поля між плас­тинами досягає десятків тисяч вольт на сантиметр, вільні електрони, рухаючись під дією сил поля, придбавають на довжині вільного пробігу таку велику кіне­тичну енергію, що при зіткненні з молекулами газу відривають від них електро­ни, тобто іонізують молекули».

10

Невідповідність змістовних фрагмен­тів найменуванню параграфа.

У параграфі «Принцип дії асинхронного двигуна», крім позначеного, зібрані ві­домості про винахідників асинхронного двигуна, основні його конструктивні елементи, достоїнства електричної машини, пояснюється на простому прикладі магніту і мідного диска явище, що одержало назву «диск Араго-Ленця».

Отже, виходячи із зазначених протиріч, інженер-педагог при визна­ченні змісту навчання з конкретної теми має вирішити такі проблеми:

  • який обсяг навчальної інформації вважати необхідним і достат­нім для майбутнього фахівця;

  • яким чином слід представити навчальну інформацію (послідов­ність, спосіб подання), щоб вона була істинною, доступною.

  • Для вирішення цих проблем потрібно провести ретельне й на­уково обґрунтоване структурування всієї необхідної для вивчення ін­формації. В результаті цієї роботи будуть отримані певні дидактичні матеріали.

  • Взагалі під дидактичними матеріалами, згідно визначення Г.О. Белла, слід розуміти систему об'єктів, кожний з яких:

  • по-перше, призначений для використовування в процесі навчання у якості матеріальної або матеріалізованої моделі того або іншого ком­поненту суспільного знання і досвіду;

  • по-друге, є засобом рішення деякої дидактичної задачі.

Матеріальна модель - це діюча модель деякого механізму.

Матеріалізована модель - це креслення або словесний опис.

Отже, коло матеріалів, які називатимуться дидактичними, досить широке: це і матеріали, які інженер-педагог створює для себе, встанов­люючи зміст навчання з конкретної теми, і матеріали, які він може за­пропонувати учням для забезпечення доступності змісту навчання.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]