Визначення плану, тексту, конспекту

План - це набір коротких найменувань логічно завершених частин навчального матеріалу теми, Послідовністю яких вра­ховуються як особливості самого змісту, так і рівень знань учнів (базовий і той, що необхідно сформувати). Отриманню плану передує створення логіко-семантичної структури навчального матеріалу, якій далі буде приділена особлива увага.

Текст - це система граматичних, графічних, математичних знаків, які забезпечують вичерпне уявлення про об'єкт, що цікавить.

Конспект - це сукупність взаємозв'язаних опорних сигналів теми.

Мета аналізу навчальної літератури 5.1.2 Методика аналізу навчальної літератури

Аналіз навчальної літератури є дуже важливим етапом роботи викладача під час його підготовки до занять. Метою такого аналізу є виявлення досвіду викладання навчального матеріалу та вибір найбільш оптимального підручника для його подаль­шого використання.

При цьому також визначаються недоліки наявної навчально-методичної літератури і намічаються способи їхньої компенсації з ме­тою підготовки єдиної педагогічної системи та завершеного навчально­го процесу.

Продуктом діяльності під час аналізу навчальної літератури є пере­лік необхідних для навчального процесу підручників з чіткою вказівкою порядку і послідовності їхнього використання.

Елементи підручника

Ідеальний підручник або комплект на­вчальної літератури «є моделлю педагогіч­ної системи» і відповідно до цього мусить включати всі елементи педагогічного про­цесу (цільовий, змістовий, організаційно-діяльнісний, аналітико-результативний).

Цільовий компонент виявляється в тому, що, добираючи підручник, необхідно з'ясувати: для кого він призначений, які вміння набуваються учнями при роботі з ним, на якому рівні формуються вміння та якими є критерії оцінювання діяльності учнів після освоєння ними навчального матеріалу. Ці положення мають бути деталізовані стосовно кожного з розділів підручника. Рівень засвоєння обґрунтовується й розкриваєть­ся в передмові до підручника за допомогою різних інструкцій. У ній обов'язково зазначається структура кожного з розділів і порядок роботи з підручником. Після ознайомлення з передмовою в учня й викладача має скластися чітке уявлення стосовно результатів навчальної діяльнос­ті, здійснюваної за допомогою цього підручника, тобто про те конкретне прирощення досвіду особистості, яке буде отримане. У цьому разі мож­на буде відзначити, що мета є «діагностичною».

Основні вимоги, які висуваються до змісту навчальної літератури є доступність, систематичність, ілюстративність подання навчального ма­теріалу, оптимальність обсягу підручника, посильність матеріалу для ви­вчення, науковість і зв'язок із практикою. Крім того, певну роль відіграє й правильність відображення явищ, відповідність державним стандартам позначень, логічність і послідовність викладення навчального матеріалу.

Зміст підручника характеризується також формою передавання, мовою і стилем, тому що кожна галузь знання, кожна професія має своє коло ідей, свою специфічну лексику, фразеологізми й традиційні при­йоми викладення матеріалу. У технічному тексті, крім того, необхідно дотримуватися таких вимог:

• використання офіційно прийнятої термінології;

• відповідність термінів позначенням;

• однаковість написання найменувань тощо.

Доступність підручника визначається використанням під час скла­дання його тексту головних дидактичних законів і принципів, серед яких найважливішим є принцип «від простого до складного». Простий навчальний матеріал обов'язково повинен передувати складному, при вивченні навчальної дисципліни необхідно йти від нижчого ступеня аб­стракції до більш високого.

Крім цільового і змістового компонентів, слід аналізувати ще й на­явні в навчальній літературі організаційний і контрольно-корегувальний компоненти. Це пов'язано з тим, що сучасний підручник мусить не лише концентрувати необхідну інформацію, але й відбивати настанову на на­вчання й основу навчальної діяльності.

Загальна схема діяльності стосовно вивчення навчального матеріа­лу може бути показана за допомогою формули:

Д = О_д + В_д+К_д+К_ор

де О_д - поняття орієнтовної основи діяльності, подане у формі зміс­ту навчального матеріалу;

В_д - виконавчі дії щодо засвоєння матеріалу, виражені у формі задач і завдань, які розв'язані з прикладами;

К_а - контроль дії у вигляді питань і задач для контролю знань відпо­відно до мети функціонування педагогічної системи;

К_ор - коректування дій, яке встановлює розбіжність цілей резуль­тату, виражене у формі консультації з нерозв'язаної або розв'язаної з помилками задачі.

Залежно від того, які з компонентів містить структура підручни­ка, розрізняють різноманітні його організаційні форми і призначен­ня. Іншими словами, склад формули визначається типом навчальної літератури.