Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МКП(посібникІЗДН).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
26.04.2019
Размер:
483.84 Кб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Юридичний інститут

Інститут повітряного і космічного права”

О.В. Бєглий

космічнЕ пРАВо

Навчально-методичний

посібник

Київ 2009

УДК 347. 85 (042.4)

ББК Х 911.19я7

Б375

Рецензенти: Н.Р. Малишева, заст. директора Міжнародного центру космічного права, д-р. юрид. наук , чл.-кор. АПрН України, професор;

Д.М. Веприняк, заст. директора Інституту повітряного і космічного права, канд. пед. наук

Затверджено на засіданні науково-методично-видавничої ради Інституту повітряного та космічного права 4 грудня 2006 року, протокол № 4.

Бєглий О.В.

К

Б375

осмічне право: Навчально-методичний посібник. – К.: НАУ, 2009. – 102 с.

Навчально-методичний посібник підготовлено на основі положень кредитно-модульної системи, які висвітлено в передмові. Посібник містить загальні методичні вказівки, програму курсу і зміст дисципліни за модулями та темами, тематичний план, завдання для самостійної роботи, експрес-контролю і практичних занять, плани семінарських занять, стисле розкриття змісту окремих тем і методичні рекомендації для виконання контрольних робіт, питання до самоконтролю та іспиту.

Для студентів і викладачів вищих навчальних закладів юридичних спеціальностей.

УДК 347. 85 (042.4)

ББК Х 911.19я7

  • О.В. Бєглий

  • НАУ, 2009

Зміст Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 12

глоссарій термінів космічного права 13

ВСТУП 20

І. Тематичний план навчальної дисципліни 23

ІІ. Модуль 1. Теорія міжнародного космічного права 24

Тема 1. Поняття та джерела міжнародного космічного права 24

Тема 2. Роль ООН у розвитку міжнародного космічного права 26

29

Тема 3. Міжнародно-правовий режим космічного простору 29

Тема 4. Правовий статус космічних об’єктів 33

Тема 5. Правовий статус суб’єктів міжнародного космічного права. 37

Тема 6. Правове регулювання прикладних видів космічної діяльності 44

Тема 7. Інституційні форми багатостороннього співробітництва в космічній галузі 47

Тема 8. Відповідальність у міжнародному космічному праві 51

ІІІ. Модуль 2. Сучасні проблеми правового регулювання діяльності з дослідження та використання космічного простору 54

Тема 9. Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій 54

Тема 10. Актуальні проблеми міжнародного космічного права 57

Тема 11. Особливості національного законодавства з питань космічної діяльності 59

ІV. Методичні рекомендації до виконання самостійних робіт, модульних контрольних робіт і самоконтролю 62

4.1. Методичні рекомендації щодо написання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання 62

4.2. Тематика контрольних робіт (як приклад) 63

63

4.3. Питання для самоконтролю, модульного контролю та іспиту 65

V. Навчально-методичні матеріали з дисципліни 69

5.1. Література 69

5.2. Нормативно-правові та міжнародні акти 70

Перелік умовних скорочень

АМП - Асоціація міжнародного права

ВМО - Всесвітня метеорологічна організація

ВОІВ - Всесвітня організація інтелектуальної власності

ГСО - геостаціонарна орбіта

ДЗЗ - дистанційне зондування Землі з космосу

ЄВТЕЛСАТ - Європейська організація супутникового зв’язку

ЄВМЕТСАТ - Європейська організація з експлуатації метеорологічних супутників

ЄКА - Європейське космічне агентство

ІКАО – Всесвітня організація цивільної авіації

ІМО – Всесвітня морська організація

ІНМАРСАТ - Міжнародна організація мобільного супутникового зв’язку

ІНТЕЛСАТ - Міжнародна організація супутникового зв’язку

ІНТЕРСУПУТНИК - Міжнародна організація космічного зв’язку

КА - космічний апарат

КЕОС – Комітет супутникового спостереження Землі

КОСПАР - Комітет з дослідження космічного простору Міжнародної спілки наукових союзів

маа - Міжнародна астронавтична академія

МАФ - Міжнародна аеронавтична федерація

МІКП - Міжнародний інститут космічного права

МЕП - міжнародне економічне право

МКП - міжнародне космічне право

МКС - міжнародна космічна станція

МСЕ - Міжнародний союз електрозв’язку

НКАУ - Національне космічне агентство України

ННО - низька навколоземна орбіта

РКРТ - Режим контролю за ракетними технологіями

РКТ - ракетно- космічна техніка

ТНК – транснаціональні корпорації

УНІДРУА – Міжнародний інститут з уніфікації приватного права

ШСЗ - штучний супутник Землі

ЮНЕСКО - Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури

ЮНІСПЕЙС-III - Третя Конференція ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях

Глоссарій термінів космічного права

Absolute liability (абсолютна відповідальність)у міжнародному праві це вид матеріальної відповідальності держави, що, на відміну від доктрини винності, може виникати навіть за відсутності вини (умислу або недбалості) суб'єкта міжнародного права. МКП проводить розмежування між шкодою, спричиненою на поверхні Землі або повітряному судну в польоті, та шкодою, спричиненою в будь-якому іншому місці, окрім поверхні Землі, космічному об’єкту іншої держави. У першому випадку запускаючи держава несе абсолютну відповідальність, у другому – тільки на підставі її вини або осіб, за які вона відповідає.

Artificial Earth satellite (штучний супутник Землі, ШСЗ) – технічний засіб (апарат), створений людиною і призначений для наукових досліджень на орбіті Землі або практичного використання навколоземного космічного простору.

Codification and progressive development of the International space law (кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного космічного права) — діяльність суб’єктів міжнародного права, спрямована на його впорядкування, закріплення і дальший розвиток.

Commercialization of the space activities (комерціалізація космічної діяльності – процес поступового переорієнтування ракетно-космічного сектора економіки на випуск продукції цивільного призначення та реалізації цієї продукції (техніки, технологій та послуг) на комерційних засадах.

Committee on the Peaceful Uses of Outer Space, COPUOS (Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях, Комітет ООН з космосу, КВКП) — постійний орган Організації Об'єднаних Націй, утворений ГА ООН (1959 р.) з метою: підтримувати тісні зв’язки між урядовими та неурядовими організаціями, які опікуються питаннями космосу; координувати обмін інформацією між державами-членами щодо напрямів застосування космічної техніки; сприяти міжнародному спів-робітництву у сфері космічної діяльності та розвитку МКП.

Component parts of space object (складові частини космічного об'єкта) – апаратурa, джерело енергії і все устаткування, необхідне для нормального функціонування космічного об'єкта; складові частини, що відокремилися від цього об'єкта, а також залишки космічного об'єкта, що розпався. Крім того, до поняття космічного об'єкта включаються засоби його доставки та його частини.

Cosmonaut, astronaut (космонавт, астронавт) – людина, яка пройшла спеціальну медико-біологічну та технічну підготовку і брала участь в космічному польоті як командир космічного корабля (КК) або член екіпажу. У США та більшості розвинених держав Заходу використовується термін "астронавт" – людина, яка пройшла спеціальну медико-біологічну та технічну підготовку і готова до участі або брала участь в космічному польоті.

Damage (шкода) – позбавлення життя, тілесне пошкодження або інше пошкодження здоров'я, спричинене космічним об'єктом, а також знищення або пошкодження майна держав, чи фізичних або юридичних осіб, або майна міжнародних міжурядових організацій.

General Assembly, GA UN (Генеральна Асамблея ООН, ГА ООН) — один з головних органів Організації Об'єднаних Націй, який опікується проблемами міжнародного співробітництва держав у сфері підтримання миру і безпеки, роззброєння, соціального, економічного і національно-культурного розвитку усіх держав, охорони довкілля, а також сприяє розвитку міжнародного права та його кодифікації. Складається з представників усіх держав — членів ООН.

Geostationary orbit (геостаціонарна орбіта, ГСО)- траєкторія руху ШСЗ у навколоземному просторі в екваторіальній площині на відстані приблизно 35-36 тис. км над поверхнею Світового океану.

Globalization (глобалізація) – комплекс зв’язків і відносин між державами та соціальними системами, суспільством і природою у загально планетарному масштабі, які зачіпають життєві інтереси народів усіх країн і можуть бути розв’язані шляхом їх спільної взаємодії.

Останнім часом все більш значне місце в космічних програмах розвинених країн світу відводиться розробці та впровадженню проектів загальнолюдської цінності, орієнтованих на вирішення глобальних земних проблем: екологічної; енергетичної; зв’язку; контролю над озброєннями; прогнозування, попередження та ліквідації наслідків стихійних лих і техногенних катастроф тощо.

Delimitation of the outer space and air space (делімітація космічного та повітряного просторів)договірне встановлення межі між космічним і повітряним просторами.

Demilitarization of the outer space (демілітаризація космічного простору) – міжнародно-правовий режим, який передбачає заборону випробувань, прольоту і розміщення в межах цього простору військових об’єктів, зброї будь-якого роду, військових контингентів.

direct television broadcasting (безпосереднє телевізійне мовлення) – передача або ретрансляція ШСЗ (приймально-передавальними пристроями на борту об'єктів, які знаходяться за межами основної частини атмосфери Землі) сигналів, призначених для прийому населенням зображень і звуку телевізійних програм мовлення безпосередньо на індивідуальні або колективні (кабельне ТБ) приймачі.

Celestial bodies (небесні тіла)узагальнена назва природних космічних об’єктів: Місяця, планет, астероїдів (малих планет) тощо.

International space law (міжнародне космічне право, МКП) сукупність спеціальних норм сучасного загального міжнародного права, що встановлюють міжнародно-правовий режим космічного простору, Місяця та інших небесних тіл, а також регулюють взаємовідносини держав та відносини їх з міжнародними міжурядовими організаціями, а останніх – ще й між собою у зв’язку з провадженням усіма ними діяльності з дослідження та використання космічного простору.

International law order (міжнародний правопорядок) — це стан фактичної впорядкованості міжнародних відносин, який відображає реальне, практичне здійснення вимог міжнародної законності та міжнародного права.

International liability (відповідальність міжнародно-правова) – обов'язок суб'єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб'єктові цього права.

International registration of space objects (міжнародна реєстрація космічних об'єктів) – комплекс заходів з підготовки та подання на ім'я Генерального секретаря ООН інформації про запущені в космос об'єкти, а також занесення цієї інформації до міжнародного реєстру згідно з регламентом ООН.

Jurisdiction and control over the space object and over any personnel thereof (юрисдикція і контроль над космічним об'єктом і його екіпажем) – розуміється в міжнародному космічному праві у широкому сенсі як право держави на здійснення законодавчої, виконавчої та судової влади стосовно осіб і об'єктів, які знаходяться в космічному просторі та на небесних тілах.

Launch of space object (запуск космічного об'єкта) – комплекс заходів щодо виведення на орбіту Землі або далі в космічний простір технічного засобу (апарата), створеного людиною з метою дослідження та використання цього простору, включаючи також і спробу такого виведення.

Launching state (запускаюча держава) – термін, що застосовується в низці договорів МКП для позначення: а) держави, яка здійснює запуск космічного об’єкта; б) держави, яка організує запуск космічного об’єкта; в) держави, з території якої здійснюється запуск космічного об’єкта; г) держави, з установок якої здійснюється запуск космічного об’єкта.

Legal Subcommittee (Юридичний підкомітет КВКП) — підкомітет КВКП, основними функціями якого є розгляд актуальних правових проблем космічної діяльності, теоретична розробка норм і принципів міжнародного космічного права та надання рекомендацій щодо впровадження цих норм і принципів в практику космічної діяльності держав світової спільноти.

lex mercatoria (транснаціональне торгове право) – сукупність норм, що регулюють транснаціональні торгові відносини. Транснаціональне право як нова система норм, які регулюють міжнародні економічні (торговельні) відносини, складається з відповідних норм міжнародного публічного, міжнародного приватного та національного права і регламентує не тільки відносини між державами, але й відносини держав з міжнародними міжурядовими організаціями, останніх між собою і їх усіх з приватними корпораціями та індивідами, які разом складають єдиний економіко-правовий простір.

Material liability (матеріальна відповідальність)майнова відповідальність держави за шкоду, спричинену космічним об'єктом або його складовими частинами на Землі, у повітрі чи космічному просторі, включаючи Місяць та інші небесні тіла, іншій державі та її фізичним і юридичним особам.

Nuclear power sources in outer space (ядерні джерела енергії в космічному просторі) – радіоізотопні генератори та компактні ядерні реактори, які використовуються для живлення переважно апаратури довготермінових космічних місій.

Orbit of space object (орбіта космічного об'єкта) — траєкторія, по якій космічний об'єкт обертається навколо Землі або іншого небесного тіла. Кожна орбіта космічного корабля характеризується показниками висоти — апогею і перигею, нахилом площини орбіти до площини екватора в градусах.

Orbital position (орбітальна позиція) – місцезнаходження космічного апарата на орбіті ШСЗ. Орбітальні позиції на ГСО є предметом регулювання (розподілу) МСЕ.

Orbital space station (орбітальна космічна станція) – космічний об’єкт, який запускається на навколопланетну орбіту або складається на орбіті для довготермінового активного функціонування з метою використання факторів космічного простору з науковою чи виробничою метою.

Outer space (космічний простір) простір за межами земної атмосфери, включаючи Місяць та інші небесні тіла. На цей час нижня межа космічного простору встановлюється міжнародним звичаєм і становить 100‑110 км над поверхнею Світового океану.

Political liability (політична відповідальність)відповідальність держави за забезпечення відповідності національної космічної діяльності положенням (нормам і принципам) Договору про космос 1967 р.

Principles of the international space law (принципи міжнародного космічного права) – абстракції та узагальнення, які походять від юридичних фактів і норм загального міжнародного права та характеризують правовий порядок у сфері космічних відносин.

Privatization of the space activities (приватизація космічної діяльності) – процес залучення приватного сектора економіки до реалізації космічних програм і проектів на комерційних засадах.

У 80-х рр. минулого століття спостерігається прискорення процесу приватизації космічної діяльності, а в окремих країнах (США) – провадження державної доктрини залучення приватного сектора в цю сферу, зокрема до реалізації конверсійних проектів щодо техніки військового призначення з метою комерційного використання останньої.

Remote sensing of the Earth from outer space (дистанційне зондування Землі з космосу) – спостереження, що здійснюються за допомогою автоматичних ШСЗ, а також з борту космічних кораблів і населених орбітальних станцій, за різними компонентами земного середовища.

Satellite communication (супутниковий зв'язок) – різновид електрозв'язку, за якого одна з функцій системи прийому-передачі інформації (найчастіше ретрансляції сигналів) здійснюється технічними засобами, встановленими на борту штучних супутників зв'язку (ШСЗ).

Scientific and Technical subcommittee (Науково-технічний підкомітет КВКП) — підкомітет КВКП, основними функціями якого є дослідження проблем практичного застосування космічної техніки і напрацювання рекомендацій сесіям КВКП стосовно перспектив розвитку цієї техніки з метою прискорення соціально-економічного розвитку країн світу, а також шляхів поглиблення міжнародного співробітництва у сфері космічної науки і техніки.

Secretary-General of the United Nations (Генеральний секретар ООН) — найвища адміністративна посадова особа в ООН. Генеральний секретар ООН очолює Секретаріат ООН.

Several liability (солідарна відповідальність)відповідальність двох або більше запускаючих держав за шкоду, спричинену третій стороні космічними об'єктами цих держав; відповідальність міжнародної організації та держав-членів за шкоду, спричинену третій стороні.

space activitis (космiчна дiяльнiсть) – наукові космічні дослідження, створення та застосування космічної технiки, використання космiчного простору.

Space-craft crew, spacecrew (екіпаж пілотованого космічного корабля) – колектив космонавтів (астронавтів), до якого входять особи, не тільки пов'язані з пілотуванням, керуванням і обслуговуванням космічного об'єкта, але й особи, призначені для здійснення наукових досліджень та експериментів.

Space debris (космічне сміття) – нефункціонуючі техногенні об’єкти та фрагменти техногенних об’єктів, які знаходяться в космічному просторі або повертаються в атмосферу.

Space meteorology (космічна метеорологія) – системні спостереження за кліматом Землі за допомогою космічних засобів, ШСЗ.

Space navigation (супутникова навігація) – комплекс заходів з місцевизначення та маршрутизації мобільного об'єкта керування з використанням можливостей космічних засобів на орбіті ШСЗ.

Space object (космічний об’єкт)  – технічний засіб (апарат), створений людиною і призначений для дослідження в космічному просторі, включаючи Місяць і планети Сонячної системи.

State of registry (держава реєстрації) – запускаюча держава (чи одна з таких держав), яка надає інформацію про запущений нею космічний об'єкт і, отже , бере на себе усі міжнародні зобов'язання для таких держав відповідно до норм і принципів МКП.

Space radio communication (космічний радіозв'язок) – передача інформації за допомогою радіохвиль із застосуванням космічних об'єктів. Охоплює різні галузі мовлення, радіолокації, навігації та місцевизначення, спостереження Землі та метеорології, а також запуску та експлуатації космічних об'єктів. Одним з основних його видів є супутниковий зв'язок.

State registration of space objects (державна реєстрація космічних об'єктів) – комплекс заходів з підготовки та занесення інформації про запущені в космос об'єкти до національного реєстру таких об'єктів згідно з правилами реєстрації космічних об'єктів, ухваленими на державному рівні (урядовому, відомчому тощо).

Space services and technologies (космiчнi послуги та технологiї) – результати наукових розробок, методи, засоби та послуги, необхiднi для здійснення космiчної дiяльностi та для отримання і використання результатiв цiєї дiяльностi.

Subjects of the international space law (суб’єкти міжнародного космічного права) – учасники міжнародно-правових відносин, які виникають у зв'язку з їх діяльністю з дослідження та використання космічного простору. Основними суб’єктами МКП є держави та міжнародні міжурядові організації.

United Nations, UN (Організація Об'єднаних Націй, ООН) — міжнародна організація незалежних, суверенних держав, які визнають Статут ООН. Основними завданнями ООН є підтримання і зміцнення міжнародного правопорядку, розвиток співробітництва між державами.

United Nations Secretariat (Секретаріат ООН) — постійно діючий адміністративний орган Організації Об'єднаних Націй, який забезпечує діяльність усіх інших органів ООН.

world market of space services and technologies (світовий ринок космічних послуг і технологій) система міжнародних правових відносин у зв'язку з наданням космічних послуг, продажем-купівлею космічної техніки та технологій.

ВСТУП

У підсумкових документах Третьої конференції ООН з космосу (ЮНІСПЕЙС-ІІІ), що відбулася у Відні в 1999 році, зазначено, що алгоритми вирішення більшості глобальних проблем людства передбачають як налагодження все активнішого співробітництва учасників міжнародної спільноти, так і все більше залучення космічної техніки та технологій для потреб цієї спільноти за умови суворого дотримання норм і принципів міжнародного права. З наведеного в матеріалах Правового форуму, проведеного в рамках ЮНІСПЕЙС-ІІІ, огляду проблемних питань міжнародного космічного права стає зрозуміло, що сьогодні одних лише механізмів цієї галузі міжнародного публічного права вже недостатньо для врегулювання широкої гами відносин суб’єктів діяльності з дослідження та використання космічного простору.

Процеси комерціалізації космічної діяльності в останні три десятиліття зумовили утворення світового ринку космічних послуг і технологій із залученням до операцій на ньому підприємств і організацій недержавного сектору, що призвело, у свою чергу, як до зростання ваги міжнародного економічного права, так і до активного втручання міжнародного приватного права у врегулювання діяльності розширеного кола суб’єктів цього ринку. Подальший бурхливий розвиток світового космічного ринку, щільно пов’язаний з експлуатацією новітніх космічних засобів і часто такою, що має глобальні наслідки, а також закріплення транснаціональних корпорацій, банків і недержавних підприємств та організацій, а останнім часом і фізичних осіб як активних учасників відносин на теренах цього ринку потребують розробки радикально нових підходів до питань контролю за діями зазначених суб’єктів господарської діяльності на національному та міжнародному рівнях, про їх правовий статус, все більш зростаючу відповідальність держави за космічну діяльність підпорядкованих їй юридичних і фізичних осіб, запобігання можливій шкоді та її компенсації тощо.

Отже, можна констатувати, що правові механізми регулювання сучасної космічної діяльності знаходяться в кількох площинах: міжнародного космічного права (регулювання відносин держав і міжурядових організацій у процесі космічної діяльності), міжнародного економічного права (правовідносини, пов’язані з міжнародною торгівлею космічною технікою та технологіями), міжнародного приватного права (майнові та немайнові правовідносини, обтяжені іноземним елементом), транснаціонального торгового права (правовідносини за участю ТНК, банків, підприємств та індивідів, які беруть участь у зовнішньоекономічних операціях, а також держав і міжурядових організацій, тією мірою, у якій вони виступають в ролі міжнародних комерсантів) і національного права (державне регулювання космічної діяльності, перш за все, ліцензування та експортний контроль, обов’язкове страхування окремих видів цієї діяльності, патентне право тощо). При цьому треба зазначити, що в матеріалах ЮНІСПЕЙС-ІІІ неодноразово підкреслюється важливість удосконалення національних правових механізмів регулювання космічної діяльності на сучасному етапі, наголошується на необхідності примноження зусиль з боку держав світової спільноти, спрямованих на розвиток національного космічного права.

Традиційно викладання навчальної дисципліни „Космічне право” у вищих навчальних закладах України відбувалося в рамках висвітлення основних положень міжнародного космічного права. Таке становище до останнього часу відповідало міжнародній практиці та змісту підручників, більшість яких побачила світ ще 20-30 років тому. Однак, зважаючи на згадані реалії космічної діяльності останніх років і беручи до уваги висновки та рекомендації Міжнародного симпозіуму Україна/ООН з космічного права (Київ-Дніпропетровськ-Житомир, 6-10.11.2006 р.), процес вивчення особливостей сучасного правового регулювання космічної діяльності не може вважатися таким, що відповідає потребам часу.

До цього ж треба додати, що навчально-методичне забезпечення навчальної дисципліни, що розглядається, у більшості вищих навчальних закладів України є вкрай недостатнім.

Для усунення зазначених недоліків і з метою впровадження в процес вивчення навчальної дисципліни „Міжнародне космічне право” проблемно-пошукових тем, орієнтованих на підвищення творчої активності студентської молоді, в програму курсу, що викладається в Інституті повітряного і космічного права Національного авіаційного університету було введено додатково до класичного обсягу ще кілька тем з висвітлення: актуальних проблем міжнародного космічного права на початку ХХІ століття, особливостей правового регулювання світового ринку космічних послуг і технологій та аналізу основних положень національного законодавства з питань правового регулювання космічної діяльності.

Пропонований навчально-методичний посібник має компенсувати відсутність належного методичного забезпечення зазначеної навчальної дисципліни. Його підготовлено відповідно до програми курсу „Міжнародне космічне право”.

Основна мета дисципліни “Міжнародне космічне право” – дати студентам такий рівень знань у галузі космічного права, який буде достатнім для: усвідомлення місця і ролі космічного права в системі світового правопорядку; здійснення професійної діяльності у сферах суспільного життя, пов’язаних з дослідженням та використанням космічного простору; прийняття виважених і обґрунтованих рішень у сфері правового регулювання космічної діяльності; надання кваліфікованої юридичної допомоги суб’єктам космічної діяльності в Україні; здійснення наукової діяльності в галузі досліджень актуальних проблем міжнародного космічного права і національного законодавства з питань космічної діяльності.

“Міжнародне космічне право”, крім висвітлення теоретичних аспектів правового регулювання суспільних відносин у сфері космічної діяльності, містить також ті знання, які дозволяють студентам більш глибоко оволодіти матеріалом таких навчальних дисциплін, як: “Міжнародне публічне право” (“Міжнародне право”), “Міжнародне повітряне право”, “Міжнародне економічне право”, „Міжнародні економічні відносини”, “Право Європейського Союзу” та інших.

Основними нормативно-правовими та навчально-методичними джерелами при вивченні курсу є:

1. Международное космическое право: Учебник / Отв. ред. Г.П. Жуков, Ю.М. Колосов. − М.: МО, 1999.

2. Космічне право України. Збірник нац. і міжнар. правових актів / Упоряд.: І.П. Андрушко, о.в. Бєглий; Відп. ред. Н.Р. Малишева та Ю.С. Шемшученко. − Вид. 3-тє, перероб. і допов. − К.: Юрінком Інтер, 2001.

3. Космическое законодательство стран мира: Тематическое собрание (на русском и английском языках), Т.1, Т2 / Отв. ред. Н.Р. Малышева, Ю.С.Шемшученко. − К.: Атика, 2001-2002.

Підсумковим етапом вивчення цього курсу є іспит (дифзалік).

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]