Тема 7. Інституційні форми багатостороннього співробітництва в космічній галузі

Спеціалізовані установи Організації Об'єднаних Націй з питань дослідження та використання космічного простору та з питань, пов'язаних з космічною діяльністю.

Інші міжурядові міжнародні організації.

Неурядові міжнародні космічні організації.

Масштабні міжнародні програми і проекти: (МКС тощо).

Основні категорії та поняття

Спеціалізовані установи оон

Спеціалізовані установи ООН відіграють значну роль у розвитку міжнародного співробітництва держав у сфері практичного впровадження космічних технологій, координації діяльності держав у спеціальних галузях використання космічної техніки.

Міжнародний союз електрозв’язку здійснює розроблення регламентів, які розподіляють діапазони радіочастот і орбітальні позиції на ГСО для космічного зв’язку, вивчення можливостей залучення космічного зв’язку у світову систему електрозв’язку, дослідження економічних аспектів космічного зв’язку, обмін інформацією щодо використання ШСЗ для розвитку дальнього зв’язку тощо.

Всесвітня метеорологічна організація вивчає проблеми співробітництва держав у сфері застосування ШСЗ в метеорології, розробки всесвітньої служби погоди, дослідження можливості використання ШСЗ для глобального збору метеорологічних даних.

Комітет супутникового спостереження Землі спрямовує свою діяльність на розвиток засобів і методів ДЗЗ з космосу, налагодження та підтримку співробітництва держав у сфері ДЗЗ, розробку рекомендацій щодо оптимальних методів використання інформації з борту ШСЗ з метою прискорення соціально-економічного розвитку регіонів планети.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури поряд із загальними питаннями розвитку освіти, науки та культури досліджує й проблеми використання космічного зв’язку з метою підвищення загальноосвітнього рівня, розповсюдження інформації, соціального розвитку та поширення культурного обміну.

Всесвітню організацію інтелектуальної власності створено з метою боротьби з міжнародним піратським перехопленням радіо- та телевізійних сигналів, що передаються за допомогою супутників, а також незаконним розповсюдженням програм, які розраховані на обмежену внутрішню аудиторію. В Брюссельській конвенції (розробленій спільно з ЮНЕСКО) державам-членам пропонується здійснювати заходи щодо державного запобігання несанкціонованому розповсюдженню сигналів, які передаються через ШСЗ.

Всесвітня морська організація та її робочі органи розробляють рекомендації для членів щодо прийняття положень і керівних принципів, що стосуються безпеки мореплавства, запобігання забрудненню морського середовища, боротьби з ним. Комітет з безпеки мореплавства, Підкомітет з радіозв’язку, Підкомітет з безпеки навігації розглядають питання та надають рекомендації стосовно проблем, які їм передаються для опрацювання керівними органами ІМО.

У результаті спільних досліджень ІМО, МСЕ/МКРР, ВМО, Міжнародної гідрофізичної організації, ІНМАРСАТ і Міжнародної супутникової системи пошуково-рятувальних операцій (КОСПАС/САРСАТ) у 80-ті роки було спроектовано і розпочато створення Глобальної системи сповіщення про лиха та забезпечення охорони людського життя на морі на базі супутникових телекомунікаційних технологій (ГМДСС).

Всесвітня організація цивільної авіації одним зі своїх основних завдань вважає убезпечення та плановий розвиток міжнародної цивільної авіації, а також створення умов для забезпечення міжнародного повітряного транспорту сучасними засобами аеронавігації.

Останні дослідження робочих органів ІМО та ІКАО щодо застосування космічних технологій спрямовуються на дослідження проблемних питань і організацію міжнародного співробітництва у сфері створення Глобальної системи навігації (ГСН) на основі практики використання угруповань ШСЗ супутникових систем зв’язку, навігації, пошуку та порятунку ІНМАРСАТ, ІНТЕЛСАТ, ГЛОНАСС (РФ), НАВСТАР (США), КОСПАС/САРСАТ тощо.