- •Перелік умовних скорочень
- •Глоссарій термінів космічного права
- •І. Тематичний план навчальної дисципліни
- •Іі. Модуль 1. Теорія міжнародного космічного права Тема 1. Поняття та джерела міжнародного космічного права
- •Тема 2. Роль оон у розвитку міжнародного космічного права
- •Тема 3. Міжнародно-правовий режим космічного простору
- •Тема 4. Правовий статус космічних об’єктів
- •Тема 5. Правовий статус суб’єктів міжнародного космічного права.
- •Тема 6. Правове регулювання прикладних видів космічної діяльності
- •Тема 7. Інституційні форми багатостороннього співробітництва в космічній галузі
- •Спеціалізовані установи оон
- •Інші міжурядові космічні організації:
- •Міжнародні космічні програми і проекти:
- •Тема 8. Відповідальність у міжнародному космічному праві
- •Ііі. Модуль 2. Сучасні проблеми правового регулювання діяльності з дослідження та використання космічного простору Тема 9. Правове регулювання світового ринку космічних послуг і технологій
- •Тема 10. Актуальні проблеми міжнародного космічного права
- •Тема 11. Особливості національного законодавства з питань космічної діяльності
- •Іv. Методичні рекомендації до виконання самостійних робіт, модульних контрольних робіт і самоконтролю
- •4.1. Методичні рекомендації щодо написання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •4.2. Тематика контрольних робіт (як приклад)
- •4.3. Питання для самоконтролю, модульного контролю та іспиту
- •V. Навчально-методичні матеріали з дисципліни
- •5.1. Література
- •5.2. Нормативно-правові та міжнародні акти
Тема 2. Роль оон у розвитку міжнародного космічного права
Організація Об'єднаних Націй і її діяльність в сфері дослідження та використання космічного простору.
Провідна роль Генеральної асамблеї ООН у встановленні правопорядку в космічній сфері, у започаткуванні та розвитку МКП.
Роль Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях і його підкомітетів у прогресивному розвитку і кодифікації МКП.
Внесок спеціалізованих установ ООН у розбудову МКП.
Всесвітні конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях і розвиток міжнародного космічного права.
Основні категорії та поняття
Організація Об'єднаних Націй — міжнародна організація незалежних, суверенних держав, які визнають Статут ООН. Основними завданнями ООН є підтримання і зміцнення міжнародного правопорядку, розвиток співробітництва між державами.
Міжнародний правопорядок — це стан фактичної впорядкованості міжнародних відносин, який відображає реальне, практичне здійснення вимог міжнародної законності та міжнародного права. Він характеризується єдністю, організованістю, злагодженістю і сталістю міжнародних відносин. Для міжнародного правопорядку притаманні визначеність змісту міжнародних відносин, узгодженість, гармонійність, забезпеченість та системність міжнародних правовідносин, при цьому — динамізм і можливість цілеспрямованих змін.
Генеральна Асамблея ООН (ГА ООН) — один з головних органів Організації Об'єднаних Націй, який опікується проблемами міжнародного співробітництва держав у сфері підтримання миру і безпеки, роззброєння, соціального, економічного і національно-культурного розвитку усіх держав, охорони довкілля, а також сприяє розвитку міжнародного права та його кодифікації. Складається з представників усіх держав-членів ООН.
Комітет ООН з використання космічного простору в мирних цілях (Комітет ООН з космосу) — постійний орган Організації Об'єднаних Націй, утворений згідно з резолюцією ГА ООН від 12.12.59 р. з такими повноваженнями: підтримувати тісні зв’язки між урядовими та неурядовими організаціями, які опікуються питаннями космосу; координувати обмін інформацією між державами-членами щодо напрямів застосування космічної техніки; сприяти міжнародному співробітництву у сфері космічної діяльності та розвитку МКП. У 1961 році в складі Комітету ООН з космосу було утворено два підкомітети: науково-технічний і юридичний.
Кодифікація і прогресивний розвиток міжнародного права — діяльність суб’єктів міжнародного права, спрямована на його впорядкування, закріплення і дальший розвиток.
Конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях — міжнародні наради держав, які проходили за рішенням ГА ООН для обміну думками з питань дослідження та використання космічного простору.
Визначними віхами в розвитку теорії та практики застосування космічної техніки в різних галузях людської діяльності, а також удосконалення міжнародно-правових механізмів регулювання співробітництва держав у ході освоєння космічного простору стали три Всесвітні конференції під егідою ООН.
Першу Конференцію ООН з космосу було проведено у Відні з 14 по 27 серпня 1968 року. Конференцію було скликано відповідно до резолюцій ГА ООН 2221 (ХХІ) “Конференція ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях” і 2261 (ХХІІ) з метою: вивчення практичних вигод, які можуть бути отримані від дослідження та вивчення космічного простору, а також якою мірою некосмічні держави, особливо країни, що розвиваються, можуть їх використати; розгляду можливостей участі некосмічних держав у міжнародному співробітництві в галузі космічної діяльності, беручи до уваги можливу міру участі в цій справі ООН. У Конференції взяло участь 78 держав з усіх континентів Землі.
Другу Конференцію ООН з дослідження та мирного використання космічного простору (ЮНІСПЕЙС-82) було проведено згідно з резолюцією 35/14 ГА ООН у Відні з 9 по 21 серпня 1982 року. У Конференції взяли участь 94 держави-члени ООН, а також 45 міжурядових і неурядових організацій як спостерігачі. Основну увагу під час проведення ЮНІСПЕЙС-82 було приділено розгляду трьох головних проблем: оцінюванню рівня розвитку космічної науки та техніки; практичному використанню космічних технологій; міжнародному співробітництву та ролі ООН.
Третя конференція ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (ЮНІСПЕЙС-ІІІ) відбулася згідно з резолюцією ГА ООН 52/56 від 10 грудня 1997 року з 19 по 30 липня 1999 року у Відні (Австрія) як спеціальна сесія Комітету з використання космічного простору в мирних цілях, відкрита для участі всіх держав-членів ООН. Тема Конференції: “Космос на службі людству в ХХІ столітті”. Участь у Конференції взяли представники 98 країн-членів ООН, у тому числі України, представники Святійшого Престолу та Швейцарії, спостерігач від Палестини, представники 9 органів, програм та спеціалізованих установ ООН, 23 міжнародні організації та понад 100 неурядових організацій і підприємств з виробництва космічної техніки, які отримали запрошення від оргкомітету Конференції на участь у роботі форуму як гостей за поданням своїх урядів.
Крім підведення підсумків розвитку космічної діяльності за час, який минув після ЮНІСПЕЙС-82 (1982 р.), оприлюднення інформації щодо національних програм розвитку космічної науки та техніки, а також огляду шляхів удосконалення міжнародного співробітництва в рамках розвитку світової космонавтики, порядок денний Конференції включав розгляд таких питань як: стан наукових знань про Землю та її навколишнє середовище (п.7 порядку денного Конференції); стан розвитку космічної науки та техніки та їх прикладне застосування (п.8); реальні вигоди від фундаментальної космічної науки і створення потенціалу (мався на увазі потенціал для практичного використання космічних засобів і технологій у країнах, що розвиваються) (п.9); інформаційні потреби і глобальний підхід (п.10); соціально-економічні вигоди (п.11); розширення міжнародного співробітництва (п.12) [9].
У рамках Конференції було також проведено семінари і симпозіуми за усіма зазначеними напрямами космічної діяльності та міжнародного співробітництва “Міжнародне космічне спів-робітництво: вирішення глобальних проблем”, а також Практикум з космічного права у ХХІ столітті;
Крім того, у рамках ЮНІСПЕЙС-ІІІ відбулася зустріч астронавтів і космонавтів, а також форум представників космічного покоління, який зібрав для обміну досвідом понад 160 молодих учених, дослідників і практиків у сфері космосу з 60 країн світу.
Завдання для самостійної роботи
2.1. Ознайомтесь із запропонованою до цієї теми літературою (зокрема, [10], С.47-51).
2.2. Проаналізуйте основні етапи становлення МКП і роль ООН, її органів у прогресивному розвитку цієї галузі права.
2.3. Охарактеризуйте основні функції Комітету ООН з космосу та його Юридичного підкомітету в розвитку МКП.
2.4. Визначте основні міжнародні акти з МКП, які заклали підґрунтя для побудови космічного правопорядку.
Практичні завдання
№ 2.1. Дайте розгорнутий аналіз перших резолюцій ГА ООН з питань космічної діяльності, а саме 1148 (ХІІ), 1348 (ХІІІ), 1472 (XIV), 1721 (ХVІ).
№ 2.2. Чому саме ООН змогла „очолити” процес становлення та прогресивного розвитку МКП?
№ 2.3. Розкрийте керівну роль Генеральної Асамблеї ООН в подальшому розвитку МКП.
№ 2.4. Які організації в системі ООН і за якими напрямами беруть безпосередню участь у вдосконаленні міжнародного космічного права?
№ 2.5. Які функції покладено на Комітет ООН з космосу та його Юридичний підкомітет у заходах з прогресивного розвитку МКП?
№ 2.6. У чому полягає внесок спеціалізованих установ ООН у розбудову міжнародного космічного права?
№ 2.7. Проаналізуйте місце і значення Всесвітніх конференцій ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях у подальшому вдосконаленні МКП.
№ 2.8. Сформулюйте шляхи розвитку міжнародного косміч-ного права на підставі рішень Третьої конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях.