Проектування конспекту з навчальної теми

На основі тексту створюється кон­спект навчальної теми, шляхом згортання кожної текстової структури. Структурні елементи виключаються, замінюються, узагальнюються. За обсягом інформації, що представляється конспекти діляться на повні і контурні (опорні), а за способом подання інформації - на плани-конспекти і конспекти-схеми.

У повному конспекті міститься, переважно, вся нова основна ін­формація (визначення, класифікація, УГП, перелік параметрів, режимів роботи, алгоритм здійснення діяльності та ін.). У контурному (опорно­му) ж конспекті містяться тільки ключові положення нової основної ін­формації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різно­го роду позначень, акцентів.

За визначенням В.Ф. Шаталова, опорний конспект - це схема, у якій різними символами «закодований» зміст теми. Читання коду, робота з конспектом можливі лише при глибокому розумінні матеріалу. Основна мета опорного конспекту - доступний і взаємопов'язаний виклад на­вчального матеріалу, що сприяє його швидкому запам'ятовуванню і за­своєнню. Як відзначає В.Ф. Шаталов, під час складання конспекту слід дотримуватися таких принципів:

• принцип лаконічності (реалізується висока інформаційна ємність слів, знаків, незакінчених фраз; графічна ємність конспекту - 300 зна­ків, час відтворення - не більше 10-12 хвилин);

• принцип блочності (передбачає таку структуру розташування блоків, яка є зручною як для запам'ятовування, так і для відтворення і перевірки знань);

• принцип акценту (передбачає, що в контексті кожен елемент має певне смислове навантаження і є «рельєфним» для запам'ятовування; при цьому, можливим є використання різних знаків, стрілок, різноманіт­не розташування слів тощо);

• принцип асоціацій і стереотипів, використання побутових порів­нянь, відомих афоризмів.

План-конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану (більше підходить для тем «Основні відомості про трансформатори», «Пристрій устаткування» та ін.). Конспект-схема - це ієрархія по­нять теми, впорядкованих згідно плану і доповнених основними відо­мостями (підходить для тем «Ремонт електричних машин», «Монтаж устаткування»).

5.2 ОПОРНІ СХЕМИ ДЛЯ ПОВТОРЕННЯ

Навчальна інформація

Педагогічна

Предметна

Фактичний матеріал

Дидактичний матеріал

Виховний матеріал

Теоретичний матеріал

Методологічний матеріал

Джерела неточностей у навчальній літературі

Дослідник предметів, процесів, явищ технічної

галузі

Основи формування навчального матеріалу

Структурні елементи діяльності з формування навчального матеріалу та їх зміст

Підстави для здійснення діяльності з формування навчального матеріалу

інженер-педагог

суб’єкт

мета

проблеми, що розв’язуються інженером-педагогом

наявність протиріч у системі ПТО

оптимізувати навчальну інформацію

навчально- і науково-технічні джерела інформації

предмет

Педагогічні, технічні, лінгвістичні, психологічні знання та уміння

засоби

1.Добір джерел змісту навчання.

2.Виявлення змістових елементів з теми (фактів, подій, понять, об’єктів);

3.Визначення способів взаємозв’язку елементів і послідовності їхнього викладення.

4.Вибір рівня складності плану і формулювання заголовків.

5.Розкриття в повному обсязі кожного з пунктів плану, що супроводжується вибором способу побудови речень, нової і базової для учнів інформації, видів, визначень, способів доказу тверджень, конкретизації змістових фрагментів;

6.Визначення ключових положень основної інформації і вибір способів їхнього подання.

який обсяг навчальної інформації вважати необхідним і достатнім для майбутнього фахівця

між обсягом навчальної інформації і відведеним на її засвоєння часом

процес

яким чином варто подати навчальну інформацію, щоб вона була істинною, доступною

між якість навчального матеріалу і вимогами, які до нього пред’являються

продукт

дидактичні матеріали (план, текст, конспект)