2.2.4 Опалення

Системи опалення виробничих та допоміжних приміщень поділяють на 6 видів:

I вид – центральне опалення при нагріванні повітря за межами приміщення в калориферах паром або водою;

II вид – центральне водяне опалення низького тиску при нагріві труб i батарей не вище 95°С;

ІІІ вид – центральне парове опалення низького тиску (не більше 0,05 МПа) при нагріванні труб i батарей до 100 - 110°С;

ІV вид – центральне парове опалення високого тиску (до 0,2 МПа) або водяне при температурі води до 130°С;

V вид — місцеве опалення стаціонарними печами з відкритими топками, у тому числі газовими та електричними. До цього виду відносять також повітряне опалення з місцевим агрегатом підігріву у вогневому калорифері.

VI вид – місцеве опалення переносними печами.

Центральна система опалення (I - III види) забезпечує опалення шляхом передачі теплоносія по трубопроводах. Найбільш безпечні теплоносії – вода i пар низького тиску.

На підприємствах найбільш широке використання (особливо в північних районах) знайшло центральне опалення від парових котельних. Використовують також центральне водяне опалення, при якому тепло передається від промислових та районних теплоцентралей. На окремих об'єктах використовують комбіновану систему опалення (паровий калорифер та повітропроводи).

Місцева система опалення (IV i V види) забезпечує опалення приміщень без штучної передачі тепла на відстань. На підприємствах цей вид опалення не має широкого поширення та використовується в основному для опалення санітарно – побутових приміщень.

Для визначення основних показників роботи опалювальних систем необхідно розв'язати ряд задач:

- визначити втрати тепла приміщення;

- вибрати тип опалювальної системи та нагрівальних приладів;

- визначити теплову потужність, необхідну для опалювання кожного приміщення та необхідну кількість нагрівальних приладів;

- виконати гідравлічний розрахунок опалювальної системи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 2.2:

1. Поняття вентиляції.

2. Загальнообмінна вентиляція.

3. Місцева вентиляція.

4. Комбінована система вентиляції

5. Принцип роботи організованої вентиляції

6. Принцип роботи неорганізованої вентиляції

7. Призначення та принцип роботи дефлектора

8. Вентилятори звичайного виконання

9. Вентилятори антикорозійного виконання

10.Вентилятори вибухозахищеного виконання

11. Використання ежекторів

12. Комфортне кондиціювання

13. Технологічне кондиціювання

14. Види опалення

15. Центральна система опалення

16. Місцева система опалення

17. Задачі опалювальних систем

2.3 ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ

2.3.1 Основні світлотехнічні величини

2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення

2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення

2.3.4 Освітлювальні прилади

Світло являє собою електромагнітні хвилі з довжиною від380 до 760 Нм.

Через центральну нервову систему світло впливає на загальний нервово - психічний стан, викликає зміну частоти пульсу, інтенсивність процесу обміну речовин. Нестача світла знижує працездатності людини погіршує и орієнтацію в пpocтopi, знижує розпізнавання предметів, сприяє аварійності та травматизму.

За джерелом випромінювання світлового потоку розрізняють природне, штучне та сумісне освітлення. Природне освітлення в свою чергу, буває боковим (через вікна), верхнім (через світлові фонарі перекриття) i комбінованим. Штучне освітлення поділяють на загальне та комбіноване.