- •1.1.1 Державне управління охороною праці
- •1.1.2 Структура системи управління охороною праці в енергетичній галузі
- •1.1.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.1.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •1.1.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •1.2.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •1.2.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •2.1.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •2.1.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •2.2.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •2.2.1 Вентиляція на підприємствах енергетичної галузі
- •2.2.2 Вентиляторні установки
- •2.2.3 Кондиціювання повітря
- •2.2.4 Опалення
- •2.3.1 Основні світлотехнічні величини
- •2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •2.3.4 Освітлювальні прилади
- •2.4.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •2.4.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •2.4.4 Методи захисту від вібрації
- •2.5.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.5.3 Ультразвук
- •2.5.4 Інфразвук
- •2.5.5 Електричні поля та електромагнітне випромінювання
- •2.5.6 Нормування електромагнітних полів
- •2.5.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •3.1.2 Заходи безпеки експлуатації балонів з стисненим, зрідженим та
- •3.1.3 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •3.2.1 Конструктивні вимоги до впм
- •3.2.2 Запобіжні пристрої впм
- •3.2.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •3.2.4 Канати
- •3.2.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •3.3.4 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •4.1 Основи пожежної профілактики
- •4.4.1 Основи процесу горіння
- •4.1.2 Основи процесу вибуху
- •4.1.3 Основи пожежної профілактики
- •4.1.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •4.2.2 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •4.2.3 Засоби протипожежного захисту
- •4.2.4 Організація служби пожежної безпеки
1.1.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
Посадові особи за порушення правил та законодавства з охорони праці підлягають дисциплінарній, адміністративній та карній відповідальності.
До дисциплінарної відповідальності посадові особи підлягають як з ініціативи адміністрації, так і за поданням державних та профспілкових органів, що здійснюють функції нагляду та контролю. Постійний контроль за виконанням робітниками всіх вимог інструкцій з охорони праці покладається на адміністрацію підприємств, установ та організацій.
До адміністративної відповідальності за порушення законодавства про охорону праці мають право залучати державні органи нагляду та технічні інспектори праці. Винуваті особи піддаються штрафуванню. У випадку оскарження стягнень, що накладаються цими органами вони можуть бути підтверджені в судовому порядку.
Кримінальна відповідальність посадових осіб настає у випадку порушень, що мають характер злочинів. Такі порушення караються штрафом або ув’язненням. Характер порушень: порушення правил техніки безпеки, промислової санітарії або інших правил з охорони праці.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1.1:
1. Система управління охороною праці. Її задачі.
2. Функції системи управління охорони праці.
3. Управління охороною праці на підприємстві.
4. Фінансування номенклатурних заходів.
5. Структурна схема системи управління охороною праці.
6. Функції управління охорони праці.
7. Функції служби охорони праці.
8. Нагляд та контроль за дотримуванням законодавства про охорону праці.
9. Функції технічної інспекції.
10. Функції технічних інспекторів.
11. Санітарний нагляд.
12.Пожежний нагляд.
13. Енергетичний нагляд.
14. Правила, норми та інструкції.
15. Система стандартів безпеки праці (ССБТ).
16. Функції підсистеми 1.
17. Функції підсистеми 2.
18. Функції підсистеми 3.
19. Функції підсистеми 4.
20. Дисциплінарна відповідальність.
21. Адміністративна відповідальність.
22. Кримінальна відповідальність.
1.2 РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ, ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ТА АВАРІЙ НА ВИРОБНИЦТВІ
1.2.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
1.2.2 Методи аналізу виробничого травматизму
1.2.3 Розслідування та облік нещасних випадків
1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
Виробничий травматизм – це явище, яке характеризується сукупністю виробничих травм.
Виробнича травма – травма, отримана працюючим на виробництві та викликана порушенням вимог безпеки.
Вимоги безпеки праці – вимоги, встановлені законодавчими актами, нормативно-технічною документацією, правилами та інструкціями, виконання яких забезпечує безпеку праці.
Безпека праці – стан умов праці, для якого виключена дія на працюючих небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Небезпечний виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого в певних умовах приводить до травми або іншого раптового погіршення здоров’я.
Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого викликає захворювання або зниження працездатності.
Нещасний випадок на виробництві – випадок з працюючим, пов’язаний з дією на нього небезпечного виробничого фактора.
Професійне захворювання – захворювання, викликане дією на працюючого шкідливих умов праці. Гостре – це захворювання, що виникає на протязі короткого терміну часу (однієї зміни чи доби). Хронічне - що виникає на протязі більш тривалого терміну.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяють на 4 класи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.