- •1.1.1 Державне управління охороною праці
- •1.1.2 Структура системи управління охороною праці в енергетичній галузі
- •1.1.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.1.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •1.1.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •1.2.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •1.2.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •2.1.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •2.1.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •2.2.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •2.2.1 Вентиляція на підприємствах енергетичної галузі
- •2.2.2 Вентиляторні установки
- •2.2.3 Кондиціювання повітря
- •2.2.4 Опалення
- •2.3.1 Основні світлотехнічні величини
- •2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •2.3.4 Освітлювальні прилади
- •2.4.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •2.4.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •2.4.4 Методи захисту від вібрації
- •2.5.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.5.3 Ультразвук
- •2.5.4 Інфразвук
- •2.5.5 Електричні поля та електромагнітне випромінювання
- •2.5.6 Нормування електромагнітних полів
- •2.5.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •3.1.2 Заходи безпеки експлуатації балонів з стисненим, зрідженим та
- •3.1.3 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •3.2.1 Конструктивні вимоги до впм
- •3.2.2 Запобіжні пристрої впм
- •3.2.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •3.2.4 Канати
- •3.2.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •3.3.4 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •4.1 Основи пожежної профілактики
- •4.4.1 Основи процесу горіння
- •4.1.2 Основи процесу вибуху
- •4.1.3 Основи пожежної профілактики
- •4.1.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •4.2.2 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •4.2.3 Засоби протипожежного захисту
- •4.2.4 Організація служби пожежної безпеки
4.2.2 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
Розрізняють фізичні та хімічні способи припинення горіння, дія яких полягає в припиненні надходження в зону горіння окислювача або горючої речовини. Фізичні способи: охолодження зони горіння або горючих речовин; розбавлення в зоні горіння горючих речовин негорючими, ізоляція реагуючих речовин від зони горіння. Хімічні способи – хімічне гальмування реакцій горіння.
Вогнегасні речовини та їх властивості.
1. Вода. Має значну теплоємність та охолоджувальну здатність, хорошу термоздатність та розпилюваність. Недоліки – значна електропровідність та висока густина.
2. Рідкі вогнегасні речовини. Це водні речовини деяких солей (хлористий кальцій, карбонат, бікарбонат та інші. Мають властивості води, крім того на поверхні горючих речовин утворюється плівка з солей, на руйнування якої витрачається додаткова енергія горючої речовини.
3. Тверді (порошкоподібні) вогнегасні речовини. Це хлористий кальцій, карбонати, кварцит, флюси, сухий пісок, спеціальні суміші. Перекривають надходження кисню до горючої речовини та відбирають тепло з зони пожежі Використовують для гасіння двигунів ДВГ, лужних металів та складів.
4. Газоподібні вогнегасні речовини – азот, вуглекислий газ, водяний пар. Витісняють окислювачі з зони горіння i охолоджують горючу речовину. Використовують для гасіння пожеж в замкненому просторі (електроустановки) та невеликих пожеж на відкритих площадках (двигуни, розлиті горючі речовини).
5. Хімічні повітряно-хімічні тіла. Використовують для гасіння більшості горючих речовин за рахунок ізолюючої здатності. Для піно утворювання використовують речовини білкового походження.
6. Вуглеводи. Використовують для гасіння самих різних речовин. Дія заснована на здатності переривання ланцюгової реакції горіння. Це вуглекислота та інше.
4.2.3 Засоби протипожежного захисту
Система стандартів безпеки праці “Пожежна техніка для захисту об’єктів” виділяє вісім груп пожежної техніки для захисту об’єктів від пожеж:
1) Пожежні машини (автомобілі, мотопомпи); 2) Установки пожежогасіння; 3) Вогнегасники; 4) Засобу пожежної та охоронно-пожежної сигналізації; 5) Пожежні рятівні пристрої; 6) Пожежне обладнання (гідранти, рукава, стволи); 7) Пожежний ручний інструмент (багри, ломи, крюки, електропили); 8) Пожежний інвентар (бочки, відра, знаки, щити, ящики для піску).
Крім того, підприємства обладнують системами водяного гасіння: водопроводи з пожежними кранами. В цехах підприємств використовують установки водяного пожежогасіння, засоби сигналізації.
Вогнегасники встановлюють на компресорних станціях та інших об’єктах. На підприємствах промисловості найбільш поширені хімічні пінні вогнегасники типу ОХП-10, ОП-М та повітряно-пінні вогнегасники типу ОВП-5 та ОВП-10.
Пожежні підрозділи, що обслуговують підприємства промисловості комплектують пожежними автомобілями загального та спеціального призначення. При гасінні крупних пожеж ці автомобілі використовують в комплекті з автоцистернами.
Пожежні мотопомпи використовують для подавання води з відкритих водоймищ та перекачці їх при гасінні пожеж. Вони поділяються на переносні та причіпні та складаються з відцентрового насоса та двигуна.
Піногенератори призначені для отримання хімічної піни шляхом розчинення вогнегасних порошків при гасінні пожеж легкозаймистих рідин. Для боротьби з палаючими мастильними речовинами також використовують телескопічний підйомник-пінозлив.
Пожежна сигналізація та зв’язок. Для своєчасного повідомлення пожежної частини про місце виникнення пожежі та її характеру на підприємствах промисловості використовують електричну пожежну сигналізацію (ЕПС), телефонний зв’язок та радіозв’язок. Радіозв’язком з радіусом дії до 45 км комплектують віддалені об’єкти підприємств промисловості.
Методи гасіння рідин
Один з найбільш надійних та простих засобів гасіння рідин – припинення випаровування та пароутворення палаючої рідини шляхом ізоляції її поверхні від навколишнього повітря шаром піни або інших вогнегасних засобів.
При використанні піни для гасіння палаючих рідин в металічних резервуарах та посудинах їх зовнішні поверхні безперервно охолоджують водою. Пожежу в резервуарах можна гасити також розпиленням води дрібнодисперсними краплинами на рівні палаючої рідини, методом перемішування маси рідини та використанням вуглеводнів в паровому або розпиленому стані. Перерви та перебої в подачі вогнегасних насосів призводить до затяжки операції по гасінню пожежі, внаслідок чого в резервуарах можливе кипіння рідини та її викид, а також поширення пожеж на близько розташовані об’єкти. На початку пожежі з сусідніх резервуарів перекачують мастилопродукти в аварійні посудини або в резервуари, яким не загрожує пожежа.