- •1.1.1 Державне управління охороною праці
- •1.1.2 Структура системи управління охороною праці в енергетичній галузі
- •1.1.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.1.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •1.1.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •1.2.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •1.2.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •2.1.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •2.1.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •2.2.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •2.2.1 Вентиляція на підприємствах енергетичної галузі
- •2.2.2 Вентиляторні установки
- •2.2.3 Кондиціювання повітря
- •2.2.4 Опалення
- •2.3.1 Основні світлотехнічні величини
- •2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •2.3.4 Освітлювальні прилади
- •2.4.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •2.4.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •2.4.4 Методи захисту від вібрації
- •2.5.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.5.3 Ультразвук
- •2.5.4 Інфразвук
- •2.5.5 Електричні поля та електромагнітне випромінювання
- •2.5.6 Нормування електромагнітних полів
- •2.5.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •3.1.2 Заходи безпеки експлуатації балонів з стисненим, зрідженим та
- •3.1.3 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •3.2.1 Конструктивні вимоги до впм
- •3.2.2 Запобіжні пристрої впм
- •3.2.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •3.2.4 Канати
- •3.2.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •3.3.4 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •4.1 Основи пожежної профілактики
- •4.4.1 Основи процесу горіння
- •4.1.2 Основи процесу вибуху
- •4.1.3 Основи пожежної профілактики
- •4.1.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •4.2.2 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •4.2.3 Засоби протипожежного захисту
- •4.2.4 Організація служби пожежної безпеки
3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
Розрізняють два види ураження електричним струмом: електричний удар та електрична травма.
При електричному ударові уражається весь організм в цілому, тому цей тип ураження має найбільшу небезпеку. При цьому з'являються судоми, розлад дихання або серцевої діяльності. Часто виникає фібриляція, тобто аперіодичні скорочення волокон серцевого м'яза, що порушує ритмічне нагнітання крові в судинах та веде до зупинки кровообігу.
Електричні травми викликають місцеві ураження: опіки, металізацію шкіри, електричні знаки.
Електричний струм діє на центральну нервову систему, викликає судомі скорочення нервів та їх параліч. Параліч дихальної системи або м'язів серця може призвести до смертельних наслідків.
Проходячи через тіло людини, електричний струм здійснює термічну, біологічну, електролітичну та механічну дію. Термічна дія – нагрівання людського організму. Біологічна дія — подразнення та збудження нервових волокон та тканин організму. Електролітична дія — розклад крові i плазми. Механічна дія — розрив та розшарування тканин та миттєве вибухоподібне утворення пари від перегрітої тканинної рідини та кров
Чинники, що визначають тяжкість ураження струмом: сила струму, опір людини, тривалість дії струму, рід (постійний чи змінний) струму, частота струму, індивідуальні особливості людини, умови оточуючого середовища.
Тіло людини умовно можна представити у вигляді електричного кола, що складається з трьох послідовно з'єднаних ділянок: шкіра , внутрішні органи та тканини
Опір шкіри в свою чергу складається з активного опору та ємнісного опору.
|
Особливості використання окремих типів електрообладнання
1. Значне підвищення (в 4-5 разів) сили струму під час запуску силового приводу бурової установки.
2. Установка електричного відцентрового насоса. Наявність струмопровідних частин (силового кабелю) з високим (до 70 А) значенням сили струму, можливість надходження рідини в порожнин у електродвигуна. Пошкодження силового кабелю та його елементів є причиною 50 % аварій з УЕВН.
3. Станок – качалка. Коливання сили струму в електричній системі приводу з періодом обертання кривошипу.
4. Електробур. Значна ймовірність ураження електричним струмом під час нарощування бурильної колони та промивання контактної муфти ведучої труби.
3.3.3 Розряди статистичної та атмосферної електрики
Заряди статистичної електрики можуть накопичуватись створюючи області високих потенціалів в десятки тисяч вольт. На вибухонебезпечних виробництвах значний електричний розряд може стати причиною вибуху та пожежі, які ведуть до значних руйнувань та можуть супроводжуватись людськими жертвами. Тому, починаючи з моменту будівництва об'єктів та під час їх експлуатації здійснюють заходи з обмеження утворення та накопичення зарядів статичної електрики. До основних захисних заходів відносять:
а) заземлення обладнання, посудин, комунікацій, в яких виникають заряди статичної електрики (металічні конструкції машин та апаратів, резервуарів, транспортери, зливно-наливні пристрої, трубопроводи та інше);
б) збільшення поверхневої провідності за рахунок підвищення відносної вологості повітря та використання антистатичних домішок;
в) запобігання утворення вибухонебезпечних концентрацій;
г) зменшення швидкості руху нафтопродуктів до 2,5 м/с;
д) іонізація повітря або середовища.
Значну небезпеку для вибухо та пожежонебезпечних об'єктів енергетичної промисловості має блискавка, яка може проявлятись в формі прямого удару, а також електростатичної та електромагнітної індукції. При прямому ударі блискавки відбуваються значні руйнування з значною імовірністю загорання та вибуху. Це найбільш небезпечний вид прояву блискавки. Вторинні прояви блискавки – електростатична та електромагнітна індукція. Перша може бути причиною вибуху при вибухонебезпечній концентрації, оскільки на заземлених предметах знаходяться електростатичні заряди, що викликають іскріння між металічними елементами конструкції та обладнання. Електромагнітна індукція виключає виникнення значних потенціалів в контурах по відношенню до заземлень та створює небезпеку іскріння в місцях нещільного з'єднання трубопроводів.