- •1.1.1 Державне управління охороною праці
- •1.1.2 Структура системи управління охороною праці в енергетичній галузі
- •1.1.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.1.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •1.1.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •1.2.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •1.2.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •2.1.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •2.1.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •2.2.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •2.2.1 Вентиляція на підприємствах енергетичної галузі
- •2.2.2 Вентиляторні установки
- •2.2.3 Кондиціювання повітря
- •2.2.4 Опалення
- •2.3.1 Основні світлотехнічні величини
- •2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •2.3.4 Освітлювальні прилади
- •2.4.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •2.4.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •2.4.4 Методи захисту від вібрації
- •2.5.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.5.3 Ультразвук
- •2.5.4 Інфразвук
- •2.5.5 Електричні поля та електромагнітне випромінювання
- •2.5.6 Нормування електромагнітних полів
- •2.5.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •3.1.2 Заходи безпеки експлуатації балонів з стисненим, зрідженим та
- •3.1.3 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •3.2.1 Конструктивні вимоги до впм
- •3.2.2 Запобіжні пристрої впм
- •3.2.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •3.2.4 Канати
- •3.2.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •3.3.4 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •4.1 Основи пожежної профілактики
- •4.4.1 Основи процесу горіння
- •4.1.2 Основи процесу вибуху
- •4.1.3 Основи пожежної профілактики
- •4.1.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •4.2.2 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •4.2.3 Засоби протипожежного захисту
- •4.2.4 Організація служби пожежної безпеки
2.3.1 Основні світлотехнічні величини
Інтенсивність, або сила світла вимірюється в свічах (Св) та канделах (Кд). Свіча - це сила світла, для якої яскравість повного випромінювання при температурі затвердіння платини дорівнює 60 св/см .
Світловий потік F вимірюється в люменах (Лм). Це потужність променистої енергії, яка оцінюється за світловим відчуттям,що сприймається оком людини. Зв'язок між силою світла I та світловим потоком F:
I = dF/dω,
де dF – світловий потік, що рівномірно розподілений в межах кута dω.
Освітленість Е — густина світлового потоку на освітлювальній поверхні
E =dF/dS,
де dS – площа поверхні, на яку падає світловий потік dF.
Освітленість вимірюється в люксах (Лк).
Яскравість поверхні В вимірюється в нитах (Нт) або канделах на квадратний метр (Кд/м2) - це відношення сили світла до площі цієї поверхні
Е = dl/dScosα ,
де dІ – сила світла, випромінюваного поверхнею dS в напрямку α.
Світлова енергія вимірюється в люмен – секундах (Лмс) - це добуток світлового потоку, що освітлює дану поверхню на час тривалості освітлення.
Кількість освітлення вимірюється в люкс – секундах (Лкс) - це відношення світлової енергії, що падає на поверхню, до площі цієї поверхні.
2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
Джерело природного освітлення – сонячна радіація. Систему природного освітлення приймають з врахуванням таких факторів:
1. Призначення будови та прийнятого конструктивного її рішення.
2. Вимоги до природного освітлення, виходячи з особливостей технологічної i зорової роботи.
3. Кліматичних та світло кліматичних особливостей місця будови.
4. Економічності природного освітлення.
Основна величина для нормування та розрахунку – коефіцієнт природної освітленості (КПО) - це відношення освітленості в даній точці приміщення Евн до освітленості під відкритим небом Езов у відсотках:
КПО=( Евн/ Езов)100%
Для нормування освітленості робочих місць уci зорові роботи за ступенем точності ділять на 8 розрядів.
Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів для приміщення .
Для бокового освітлення:
Sв=ен· hв· Sn ·Kзб ·Кз/to· r1 ·100, м2
Для верхнього освітлення:
Sвн=ун· hп· Sn ·Кз/to· r2 ·100, м2
де Sв – площа вікна;
Sп – площа підлоги, м2;
ен – нормоване значення КПО;
Кз – коефіцієнт запасу (Кз=1,2 - 2,0);
hв, hп – світлові характеристики вікна, фонаря;
to – загальний коефіцієнт світло пропускання;
r1, r2 – коефіцієнти, що враховують відбивання світла при боковому та верхньому освітленні;
Kзб – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон сусідніми будівлями (1 – 1,7);
2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
Штучне освітлення поділяють на робоче, аварійне, евакуаційне та охоронне. Для рівномірного розміщення світильників використовують метод коефіцієнта використання світлового потоку.
Система загального освітлення призначена для освітлення всього приміщення, вона може бути рівномірною та локалізованою.
Загальне рівномірне освітлення встановлюють у цехах, де виконуються однотипні роботи невисокої точності по усій площі приміщення при великій щільності робочих місць. Загальне локалізоване освітлення встановлюють на поточних лініях, при виконанні робіт, різноманітних за характером, на певних робочих місцях, при наявності стаціонарного заземлюючого обладнання, та якщо треба створити спрямованість світлового потоку.
Місцеве освітлення призначається для освітлення тільки робочих поверхонь, воно може бути стаціонарним та переносним. Категорично забороняється застосування лише місцевого освітлення, оскільки воно створює значну нерівномірність освітленості, яка підвищує втомленість зору та призводить до розладу нервової системи.
Комбіноване освітлення складається з загального та місцевого. Його передбачають для робіт І-VІІІ розрядів точності за зоровими параметрами, та коли необхідно створити концентроване освітлення без утворення різких тіней.
Аварійне освітлення призначається для продовження робіт там, де у випадку відсутності робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути небезпека вибуху, пожежі, отруєння людей. Найменша освітленість робочих поверхонь повинна становити 5% від робочого освітлення, але не менше 2 лк у приміщенні та 1 лк на території підприємства.
Евакуаційне освітлення передбачають для безпечної евакуації людей із приміщень у місцях, небезпечних для проходу, сходових клітках, а також на шляху евакуації людей із приміщення. Це освітлення повинно забезпечувати освітленість 0,5 лк на підлозі або східцях і 0,2 лк на землі. Для цього застосовуються світильники аварійного освітлення.
Охоронне освітлення передбачають уздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні. Для цього виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення, які забезпечують освітленість на рівні землі або підлоги не менше 0,5 лк.