- •1.1.1 Державне управління охороною праці
- •1.1.2 Структура системи управління охороною праці в енергетичній галузі
- •1.1.3 Державний нагляд та громадський контроль за охороною праці
- •1.1.4 Стандартизація в галузі охорони праці
- •1.1.5 Відповідальність за порушення правил охорони праці
- •1.2.1 Класифікація причин травматизму та професійних захворювань
- •1.2.2 Методи аналізу виробничого травматизму
- •1.2.3 Розслідування та облік нещасних випадків
- •1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
- •2.1.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
- •2.1.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
- •2.2.3 Методи захисту від хімічних небезпек
- •2.2.1 Вентиляція на підприємствах енергетичної галузі
- •2.2.2 Вентиляторні установки
- •2.2.3 Кондиціювання повітря
- •2.2.4 Опалення
- •2.3.1 Основні світлотехнічні величини
- •2.3.2 Нормування та розрахунок природного освітлення
- •2.3.3 Нормування та розрахунок штучного освітлення
- •2.3.4 Освітлювальні прилади
- •2.4.2 Засоби та заходи боротьби з шумом
- •2.4.3 Основні поняття та визначення вібрації
- •2.4.4 Методи захисту від вібрації
- •2.5.2 Захист від іонізуючого випромінювання
- •2.5.3 Ультразвук
- •2.5.4 Інфразвук
- •2.5.5 Електричні поля та електромагнітне випромінювання
- •2.5.6 Нормування електромагнітних полів
- •2.5.7 Методи захисту від електромагнітних полів
- •3.1.2 Заходи безпеки експлуатації балонів з стисненим, зрідженим та
- •3.1.3 Безпека експлуатації газопроводів та компресорів
- •3.2.1 Конструктивні вимоги до впм
- •3.2.2 Запобіжні пристрої впм
- •3.2.3 Реєстрація та технічне обстеження впм
- •3.2.4 Канати
- •3.2.5 Безпека завантажувально-розвантажувальних робіт
- •3.3.2 Дія електричного струму на організм людини
- •3.3.3 Розряди статистичної та атмосферної електрики
- •3.3.4 Заходи боротьби з небезпекою електроураження
- •4.1 Основи пожежної профілактики
- •4.4.1 Основи процесу горіння
- •4.1.2 Основи процесу вибуху
- •4.1.3 Основи пожежної профілактики
- •4.1.4 Евакуація людей з зони пожежі
- •4.2.2 Заходи та засоби системи протипожежного захисту
- •4.2.3 Засоби протипожежного захисту
- •4.2.4 Організація служби пожежної безпеки
1.2.4 Оцінка ефективності заходів з охорони праці
Розрізняють науково – технічну , економічну , соціальну та екологічну ефективність .
Наукова ефективність визначається приростом наукової інформації, призначеної як для внутрішньо наукового споживання так і для інших галузей знань.
Технічна ефективність виявляється в практичній сфері діяльності у вигляді розробок безпечного обладнання, раціональних процесів, засобів індивідуального або колективного захисту і т.д.
Економічна ефективність. Полягає у зниженні втрат, пов’язаних з втратою працездатності внаслідок травматизму та захворюваності; прибуток отриманий внаслідок збільшення продуктивності праці, викликаного покращенням медико-біологічних та технічних умов; зниження втрат за рахунок зменшення плинності кадрів за умовами праці; економія сировини, матеріалів, енергії при експлуатації обладнання, що використовується як колективний засіб захисту; зниження витрат, пов’язаних з забезпеченням пільг для працюючих у шкідливих умовах праці; зниження витрат на ліквідацію аварій і пожеж.
Втрати пов’язані з травматизмом або захворюваннями складаються з таких показників:
П = С1+С2+…+Сn,
де С1,С2,…Сn – відповідно вартість розслідування нещасних випадків, надання першої долікарської допомоги, амбулаторного та клінічного лікування, сума виплат за лікарняним листом, виплат за інвалідністю або смертельними наслідками, витрати на перекваліфікацію потерпілого, на навчання нових робочих; збитки у вигляді вартості валової продукції, недоотриманої внаслідок зниження продуктивності; збитки у вигляді вартості валової продукції, недоотриманої внаслідок невиходу на роботу.
Найбільший процент матеріальних втрат від нещасних випадків (більше 50%) складають виплати по лікарняним листам
Влс = 1,5 ВДн,
де В – середня заробітна плата потерпілих за день;
Дн – сумарна втрата працездатності, днів.
Соціальна ефективність полягає у збільшенні вільного часу, зниженні моральних витрат, пов’язаних з травматизмом та захворюваністю, зростання трудових ресурсів внаслідок зниження травматизму та зростання тривалості життя, зменшення інвалідності. Соціальна ефективність виявляється не відразу, а з часом.
Екологічна ефективність заходів з охорони праці полягає у зниженні забруднення повітряного середовища води, ґрунтів, та збереження здоров’я самої людини.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1.2:
1. Поняття виробничого травматизму.
2. Поняття виробничої травми.
3. Вимоги безпеки праці.
4. Поняття безпеки праці.
5. Небезпечний виробничий фактор.
6. Шкідливий виробничий фактор.
7. Нещасний випадок на виробництві.
8. Поняття професійне захворювання.
9. Поняття гостре захворювання.
10. Поняття хронічне захворювання.
11. Організаційні захворювання.
12. Санітарно-гігієнічні захворювання.
13. Технічні захворювання.
14. Статистичний метод виробничого травматизму.
15. Монографічний метод.
16. Топографічний метод виробничого травматизму.
17. Груповий метод.
18. Комплексний метод аналізу виробничого травматизму.
19. Випадки, що підлягають розслідуванню.
20. Склад комісії спеціального розслідування.
21. Зміст акту про нещасний випадок.
22. Наукова ефективність заходів з охорони праці.
23. Технічна ефективність заходів з охорони праці.
24. Економічна ефективність заходів з охорони праці.
25. Соціальна ефективність заходів з охорони праці.
26. Екологічні ефективність заходів з охорони праці.
27. Складові втрат, пов’язаних з травматизмом.
РОЗДІЛ 2 ОСНОВИ ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
2.1 ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ
2.1.1 Мікрокліматичні умови виробничого середовища
2.1.2 Небезпечні шкідливі речовини повітря робочої зони
2.1.3 Методи захисту від хімічних небезпек
Промислова(виробнича) санітарія – це система організаційних, гігієнічних та санітарно-технічних заходів та засобів, які запобігають дії на працюючих шкідливих виробничих факторів. Виробнича санітарія призначена для використання наукових положень гігієни праці та займається вивченням питань санітарного устрою, експлуатації та утримання підприємств і обладнання, розробкою вимог, що забезпечують нормальні умови праці на робочих місцях, у виробничих приміщеннях та на території підприємств. Виробнича санітарія спрямована на усунення факторів, що несприятливо впливають на здоров’я працюючих та створення нормальних умов праці на виробництві.