8. Різновиди і структура капітальних вкладень.

Капітальні вкладення – це витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів, спрямовані на відновлення і приріст основних засобів. Головним джерелом капітальних вкладень є фонд накопичення, що спрямовується на приріст основних засобів. Інші джерела – фонд амортизації, залучені кошти населення.

Джерелами формування капіталу є власні кошти підприємства та кошти, залучені з різних джерел.

У активі балансу підприємства вказується структура капіталу, а в пасиві – джерела його формування:

Структура активів	Власні та позичкові кошти, вкладені в майно підприємства
Усього майна, у тому числі: 1. Основні засоби і позаобігові активи 2. Оборотні кошти, із них: 2.1. Матеріальні оборотні кошти 2.2. Кошти 2.3. Кошти в розрахунках	Усього майна, у тому числі: 1. Власні засоби, із них: 1.1. Наявність власних оборотних коштів 2. Позичкові кошти, із них: 2.1. Довгострокові позички 2.2. Короткострокові позички 2.3. Кредиторська заборгованість

Джерелами формування власного капіталу є:

• початкові грошові та матеріальні внески фізичних і юридичних осіб у статутний (акціонерний, установчий) фонд;

• добродійні внески та пожертвування;

• прибуток від господарської діяльності;

• прибутки від інших операцій і т.д.

Джерелами формування позичкового капіталу є кредити банку та приватних осіб, кредиторська заборгованість, комерційний кредит, залучені кошти акціонерів, ефективне використання лізингу, оренди та інші джерела.

З точку зору функціональної цілеспрямованості розрізняють валові і чисті інвестиції. Валові інвестиції - це загальна сума одноразових витрат капіталу на просте і розширене відтворення виробничих фондів та об’єктів соціальної інфраструктури. Чисті кап вкладення – це витрати лише на розширене відтворення. До складу кап вкладень включають:

• Вартість будівельно-монтажних робіт;

• Вартість усіх видів виробничого устаткування, а також зарахованих до основних фондів інструментів та інвентарю;

• Інші капітальні роботи і витрати.

Співвідношення між переліченими видами кап витрат характеризує елементно-технлогічну структуру кап вкладень.

9. Ефективність використання оборотних засобів

Ефективність використання оборотних коштів здійснюється рядом показників:

1. коефіцієнт оборотності.

2. коефіцієнт завантаження;

3. тривалість одного обороту;

4. сума вивільнених в результаті прискорення оборотності оборотних засобів;

5. сума приросту прибутку або збитків;

6. вплив використання оборотних засобів на рівень рентабельності.

1. К_об=РП / S_ноз

де РП – реалізована продукція;

S_ноз – середнє річний залишок нормованих оборотних засобів.

2. К_зав=S_ноз / РП

3. Т_об=360 / К_об

4. S_ноз=РП / 360(Т_об.баз – Т_об.з.в.)

де Т_{об. –} середня тривалість одного обороту в базовому і звітному періоді.

5. П=Пр_баз.(РП_зв / РП_баз.)*(S_баз / S_з.в.)-Пр_баз

де Пр_{баз –} прибуток від реалізації продукції в базовому році;

S- відповідно середньорічні залишки нормованих оборотних засобів;

РП- обсяг реалізації продукції.

5. Р=(П_бал.зв.*100)/(S_сер.зв.+S_зв. – S_ноз.)-Р_зв.

де Р- зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни середніх залишків

нормованих оборотних засобів.

S_сер.зв.- середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році.

П_бал.зв.- балансовий прибуток у звітному році.

Р_зв.- загальна рентабельність виробництва.

Шляхи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства:

1. Оптимізація запасів , ресурсів і незавершеного виробництва;

2. Скорочення тривалості циклу;

3. Поліпшення організації матеріально-технічного забезпечення:

Прискорення реалізації товарної продукції.