Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ep_shpory.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
226.81 Кб
Скачать

20. Поняття, напрямки та об'єкти організаційного процесу.

Організаційний процес виступає як узагальнена хар-ка процесу виконання організаційних факторів розвитку і підвищення ефективності вир-ва. Суть організаційного процесу полягає в удосконаленні існуючих і застосуванні нових методів і форм організації вир-ва і праці, а також елементів господарського механізму у всіх ланках управління економікою. Серед організаційних чинників розвитку економіки ключову роль відіграє організація вир-ва, складовою частиною якої є організація праці.

Основними напрямками організаційного процесу є: загально-системний (галузеві, міжгалузеві, регіональні); внутрішньо-виробничий локальний. Ключовими об’єктами організаційного процесу на під-ві є: удосконалення організації вир-ва, поліпшення організації праці, раціоналізація елементів госп-го механізму. На під-вах різних галузей народного госп-ва відбуваються складні і суперечливі процеси суспільного поділу праці основними показниками рівня розвитку суспільних форм організації вир-ва є: концентрація вир-ва, спеціалізація вир-ва, кооперування, комбінування.

В зв’язку з переходом до ринкової економіки, з’являються нові форми розвитку суспільної праці. це конверсія вир-ва, диверсифікація вир-ва.

21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності вир-ва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліп­шого використання діючих основних фондів під-тв. Ці про­цеси, сприяють постійному підтримуванню належно­го технічного рівня кожного підприємства,дають змо­гу збільшувати обсяг вир-ва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробниц­тва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.Система показників, що хар-є ефективність основних фондів, охоп­лює 2 блоки:

1 — показники ефектив­ності відтворення окремих видів і всієї сукупності засобів праці;

2 — показники рівня використання основних фондів у цілому та окремих їхніх видів. Необхідність виокремлення в само­стійну групу показників відтворення засобів праці, які хар-ють процес їхнього руху, технічний стан та структуру, зумовлена тим, що відтворювальні процеси істотно й безпосередньо впливають на ступінь ефективності використання застосовуваних у виробництві машин, устаткування та інших знарядь праці.

Необхідно розрізняти 2форми оновлення основних фондів — екстенсивну та інтенсивну. Екстенсивне оновлення хар-є темпи збільшення обсягу експлуатованих основних фондів. Інтенсивне оновлення передбачає заміну діючих основних фондів новими, більш ефективними. Проте процес виведення з ек­сплуатації застарілих і спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює не лише введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів, а й передачу певної їхньої частини з балансу одного підприємства на баланс іншого.У систему показників ефективності відтворення о/ф включити два нові: коефіцієнт інтенсивного оновлення (співвідношення обсягів вибуття і введення в дію за певний період); коефіцієнт оптимальності вибуття основ­них фондів (відношення фактичного коефіцієнта вибуття до нормативного).Показники, що характеризують рівень ефективності використання о/ф об'єднуються в групи за ознаками узагальнення й охоплення елементів засобів праці,а саме:

коефіцієнт змінності роботи устаткування — відношення загальної кількості відпрацьованих машинозмін за добу до кількості одиниць встановленого устаткування;

напруженість використання устаткування (виробничих площ) — випуск продукції в розрахунку на одиницю устаткування (загальної або виробничої площі);

коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування — відношення кількості виготовлених виробів за одиницю часу до техні­чної (паспортної) продуктивності відповідного устаткування.З-поміж показників використання устаткування та виробничих площ найбільш відомим і широко застосовуваним на практиці є коефіцієнт змінності роботи устаткування. Проте спосіб його розрахунку не можна визна­ти досконалим, оскільки він не враховує внутрізмінних втрат робочого часу. У зв'язку з цим правильніше буде обчислювати, виходячи з коефіцієнта вико­ристання календарного фонду часу і максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]