18.Основні чинники підвищення ефективності капітальних вкладень.

Основою оцінки діяльності кап витрат служить порівняння вигідності того чи іншого проекту за умови обмеженості капіталу чи ресурсу та забезпечення найбільших прибутків через реалізацію кращого з проектів. З огляду на це прийнято розрізняти загальну або абсолютну та порівняльну ефективність кап вкладень. Абсолютна ефективність показує загальну величину їх віддачі. Його потрібно розраховувати для оцінки очікуваного прибутку від реальних інвестицій за певний період часу. Порівняльна ефективність визначається лише тоді, коли є декілька варіантів інвестиційних проектів і характеризує перевагу одного проекту над іншим.

Найвагомішим організаційно-економічним важелем ефективнішого формування та використання фінансових інвестицій (цінних паперів) можна вважати розвиток фондового ринку в Україні до масштабів, що відповідають параметрам достатньо потужної ринкової системи господарювання. Неодмінною умовою ефективного функціонування фондового ринку, використання всіх видів цінних паперів має бути постійна підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, які професійно займаються формуванням і реалізацією необхідних обсягів фінансових інвестицій Досягнення такої важливої мети можливе з допомогою розширення мережі спеціальних навчальних закладів відповідних рівнів, започаткування в діючих навчальних центрах підготовки високопрофесійних фахівців за всіма необхідними спеціальностями та спеціалізаціями.

Важливим організаційно-економічним важелем ефективнішого використання фінансових інвестицій в економіку України треба вважати оптимізацію обсягів купівлі пакетів різних видів цінних паперів вітчизняними й зарубіжними інвесторами.

Лише комплексне використання названих організаційно-економічних чинників спроможне забезпечити максимально можливу ефективність формування та реалізації фінансових інвестицій усіх суб'єктів підприємницької діяльності.

19.Амортизація основних засобів підприємства.

Амортизація – систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їхнього корисного експлуатації.

Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

- прямолінійний – річна сума амортизації визначається шляхом ділення вартості, яка амортизується, на очікуваний період часу використання об’єкта основних засобів (А_РП);

- зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного періоду або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта на його первісну вартість (А_РЗЗВ);

- прискореного зменшення залишкової вартості – річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку корисного використання об’єкта, і подвоюється (А_РП);

- кумулятивний – річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується шляхом ділення кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта основних засобів, на суму кількості років його корисного використання (А_РЗЗВ);

- виробничий – місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) і виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється шляхом ділення вартості продукції, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів (А_В).

Підприємство може застосовувати норми та методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.