- •1. Банкрутство підприємств як економічне явище
- •2. Основні показники оборотних коштів підприємства.
- •3. Оплата праці: види, форми, сучасна політика.
- •4. Поняття кошторису виробництва продукції
- •5, Формування і використання прибутку підприємствами.
- •6. Прогнозування: види, сутність, причини.
- •7. Оцінка вартості та амортизації нематеріальних активів.
- •8. Різновиди і структура капітальних вкладень.
- •10. Напрямки використання прибутку підприємства.
- •11. Ефективність використання оборотних коштів.
- •13. Способи ефективного використання основних засобів на підприємстві.
- •15. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання.
- •16,Обчислення необхідного обсягу виробничих інвестицій.
- •17. 3Міст і форми фінансової діяльності підприємства (організації).
- •18.Основні чинники підвищення ефективності капітальних вкладень.
- •19.Амортизація основних засобів підприємства.
- •20. Поняття, напрямки та об'єкти організаційного процесу.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки господарюючого суб'єкта.
- •23. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •24. Собівартість окремих виробів на підприємстві
- •25. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства.
- •26 Сукупні витрати і собівартість продукції
- •27. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •29. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •30. Показники ефективності основних засобів.
- •32. Джерела фінансування виробничих і фінансових інвестицій.
- •33. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •34. Оцінка фінікової стійкості та платоспроможності підприємства.
- •35. Класифікація, види та структура підприэмств
- •37. Загальна характеристика і нормування оборотних коштів підприємства.
- •38. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •39.Ліквідація збанкрутілиз підприємств (організацій).
- •42.Методи ціноутворення на продукцію підприємства.
- •44.Суть,показники та методи оцінювання якості продукції.
- •45. Ціни на продукцію:сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •46.Сучасні методи планування на підприємстві.
- •47.Оцінка ,класифікація та структура основних засобів.
- •48. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •49.Структура, нормування та використання оборотних засобів підприємства.
- •50. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства(організації).
- •51. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •52. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.
- •53. Застосування норми та системи оплати правці.
- •54.Витрати та собівартість продукції на підприємстві.
- •55. Загальна характеристика капіталу та виробничих засобів.
- •56. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства(організації).
- •57. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •58. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •1. Банкрутство підприємств як економічне явище
- •44.Суть,показники та методи оцінювання якості продукції.
44.Суть,показники та методи оцінювання якості продукції.
Корисність будь-яких речей відбиває їхню споживчу вартість. Споживча ва-ртість і якість товару безпосередньо пов’язані між собою. Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби людини відповідно свого призначення. По-няття технічного рівня продукції охоплює сукупність лише техніко-економічних характеристик.
Абсолютний рівень якості знаходять обчисленням вибраних для його вимірювання показників не порівнюючи їх з показниками аналогічних виробів. Одночасно визначають відносний рівень якості окремих видів продукції, порівнюючи її показники з найліпшими аналогами. Під впливом науково-технічного прогресу якість продукції постійно зростає. Тому виникає необхідність оцінки перспективного рівня продукції. Для знарядь праці доцільно визначати оптимальний рівень якості при якому величина суспільних витратна його виробництво й використання є мінімальною.
Усі показники якості виробів поділяють на дві групи:1)диференційовані показники; 2) загальні показники, що оцінюють якість усієї сукупності продукції. Найбільш складна за кількістю система показників застосовується для оцінки якості (технічного рівня) знарядь праці. Вони охоплюють більшість одиночних показників і майже всі комплексні.
Довговічність – це властивість виробу тривалий час зберігати свою робото-здатність. Її оцінюють двома показниками – строком служби і технічним ресурсом (можливим напрацюванням у годинах).
Ремонтопридатність техніки – характеризує можливість швидко знаходи-ти й усувати несправності в ній. Патентна чистота виробу відображає викорис-тання для його розробки запатентованих винаходів і можливість безперешкодного продажу на світовому ринку.
Показники для оцінки якості споживчих товарів диференціюють залежно від залежно від їхнього конкретного призначення. Так якість продуктів харчування характеризують показники калорійності, консистенції ,смаку, запаху, терміну зберігання тощо, а одягу та взуття – показники міцності, естетичності, силует то-що.
Рівень якості продукції – це відносна характеристика, яка ґрунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими. Для оцінки рівня якості проводять сукупність операцій, які включають вибір номенклатури показників якості продукції, визначення значень цих показників і співставлення з базовими.
Оцінка рівня якості виготовленої продукції – це встановлення міри відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції.
Існують наступні методи визначення якості, які поділяють на дві групи: за способом отримання інформації — вимірювальний, реєстраційний розрахунковий, органолептичний, та за джерелом її отримання – соціологічний, експертний, традиційний.
Вимірювальний метод полягає у вимірюванні та аналізі показників за допомогою приладів і виражається в кількісних показниках.
Реєстраційний метод полягає в спостереженні і підрахунку числа окремих випадків (наприклад, відмовлень виробу при випробуваннях).
Розрахунковий метод здійснюється на основі використання теоретичних і емпіричних залежностей показників якості продукції від її параметрів.
Органолептичний метод - це визначення якості продукції за допомогою органів чуття людини (зору, слуху, дотику, смаку): людина визначає зовнішній вигляд, смак, запах, колір, структуру, консистенцію продукції.
Соціологічний метод передбачає визначення показників якості продукції, що здійснюється на основі збору і аналізу думок фактичних і можливих споживачів.
Експертний метод оснований на визначенні числових показників продукції на базі рішень, які приймає група спеціалістів-експертів.
Традиційний метод передбачає собою, що показники якості визначаються посадовими особами спеціалізованих експериментальних лабораторій, полігонів, стендів і розрахункових підрозділів підприємств — конструкторських відділів, обчислювальних центрів, служб надійності.
При оцінюванні рівня якості продукції одного виду використовують диференційний, комплексний або змішаний методи.
Диференційним називається метод оцінювання рівня якості продукції, заснований на використанні одиничних показників її якості.
Комплексний метод оцінювання рівня якості продукції заснований на використанні узагальненого показника якості продукції.
Змішаний метод оцінювання рівня якості продукції засновано на спільному використанні одиничних і комплексних (групових) показників.
