- •1. Банкрутство підприємств як економічне явище
- •2. Основні показники оборотних коштів підприємства.
- •3. Оплата праці: види, форми, сучасна політика.
- •4. Поняття кошторису виробництва продукції
- •5, Формування і використання прибутку підприємствами.
- •6. Прогнозування: види, сутність, причини.
- •7. Оцінка вартості та амортизації нематеріальних активів.
- •8. Різновиди і структура капітальних вкладень.
- •10. Напрямки використання прибутку підприємства.
- •11. Ефективність використання оборотних коштів.
- •13. Способи ефективного використання основних засобів на підприємстві.
- •15. Державне економічне регулювання діяльності суб'єктів господарювання.
- •16,Обчислення необхідного обсягу виробничих інвестицій.
- •17. 3Міст і форми фінансової діяльності підприємства (організації).
- •18.Основні чинники підвищення ефективності капітальних вкладень.
- •19.Амортизація основних засобів підприємства.
- •20. Поняття, напрямки та об'єкти організаційного процесу.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки господарюючого суб'єкта.
- •23. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •24. Собівартість окремих виробів на підприємстві
- •25. Поняття, класифікація і структура персоналу підприємства.
- •26 Сукупні витрати і собівартість продукції
- •27. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •29. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •30. Показники ефективності основних засобів.
- •32. Джерела фінансування виробничих і фінансових інвестицій.
- •33. Оцінка ефективності виробничих і фінансових інвестицій.
- •34. Оцінка фінікової стійкості та платоспроможності підприємства.
- •35. Класифікація, види та структура підприэмств
- •37. Загальна характеристика і нормування оборотних коштів підприємства.
- •38. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •39.Ліквідація збанкрутілиз підприємств (організацій).
- •42.Методи ціноутворення на продукцію підприємства.
- •44.Суть,показники та методи оцінювання якості продукції.
- •45. Ціни на продукцію:сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •46.Сучасні методи планування на підприємстві.
- •47.Оцінка ,класифікація та структура основних засобів.
- •48. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •49.Структура, нормування та використання оборотних засобів підприємства.
- •50. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства(організації).
- •51. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •52. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції.
- •53. Застосування норми та системи оплати правці.
- •54.Витрати та собівартість продукції на підприємстві.
- •55. Загальна характеристика капіталу та виробничих засобів.
- •56. Оцінка фінансово-економічного стану підприємства(організації).
- •57. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •58. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •1. Банкрутство підприємств як економічне явище
- •44.Суть,показники та методи оцінювання якості продукції.
29. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
Основними суб’єктами ринкової економіки виступають підприємства, об’єднання громадян, окремі підприємці і державні установи, громадські організації і т. п.
Усі суб’єкти господарської діяльності у взаємозв’язку складають єдине ціле економічного механізму суспільства. Мета і характер діяльності суб’єктів господарської діяльності можуть бути різні. Тому за цими ознаками їх можна поділити на підприємницькі (комерційні), котрі функціонують і розвиваються за рахунок власних коштів, і непідприємницькі (некомерційні), існування яких забезпечується бюджетним фінансуванням державою. Суб’єкти господарювання з підприємницьким характером діяльності являють собою підприємства.
Підприємство – це організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка господарювання (економіки), що виготовляє продукцію або надає платні послуги.
В умовах ринкової системи господарювання підприємство виступає її первинною ланкою, має економічну та юридичну самостійність.
Економічна самостійність підприємства – самостійне вирішення основних питань економічної діяльності: що, як і для кого виробляти, за якою ціною продавати продукцію та як розпоряджатися одержаним прибутком, що залишається після сплати податків та інших обов’язкових платежів.
Юридична самостійність підприємства – юридична особа з правом укладання господарських угод, має власну назву, власний рахунок у банку, печатку.
Досягнення успіху на ринку можливо за умови ефективного використання ресурсів в умовах їх обмеженості, чіткої взаємодії виробничих факторів для досягнення потрібного обсягу реалізації продукції при інших заданих показниках, а також, в залежності від конкретних обставин підприємство може:
максимізувати результат діяльності при заданому обсязі виробництва;
мінімізувати витрати ресурсів при обмеженні обсягу результату;
оптимізувати витрати і результати в оптимальних співвідношеннях.
Підприємства, як суб’єкти ринкової економіки відрізняються поміж собою структурою, номенклатурою, асортиментом продукції, що виробляється, сферами прикладання капіталів.
За структурою підприємства підрозділяються на вузькоспеціалізовані, багатопрофільні і комбіновані.
Вузькоспеціалізовані – це підприємства, що виготовляють обмежений асортимент продукції масового чи багатосерійного виробництва (виробництво чавуну, сталі, прокату, зерна, м’яса і т.д.).
Багатопрофільні підприємства випускають продукцію різноманітного асортименту і різного призначення. У промисловості вони можуть одночасно спеціалізуватися на виготовленні морських суден, автомобілів, комп’ютерів, перевезенню вантажів і т.д. У сільському господарстві – вирощуванні зерна, овочів, фруктів, кормів, худоби і т.д.
Комбіновані підприємства один вид сировини або готової продукції перетворюють паралельно або послідовно в інший вид, потім у третій і т.д.
Усі підприємства можна також класифікувати за такими критеріями, як форма власності на засоби виробництва та ступінь концентрації капіталу.
Власність – це економічне поняття, яке означає сукупність економічних механізмів, обумовлених правовим відношенням людей до засобів виробництва, ступені концентрації капіталу і отриманої з їх допомогою продукції.
Державні підприємства – засновниками яких є держава (уряд, місцеві органи влади) і функціонують вони за рахунок бюджету держави. Ці підприємства розрізняються за цілями та характером діяльності, способами управління й контролю з боку держави, характером фінансових і майнових відносин з нею та з грошовим ринком, за ступенем господарської самостійності. Вони поділяються на такі види: казені, бюджетні, приватні, громадські.
Приватні підприємства засновуються на власності фізичної особи та існують у кількох формах:
одноосібні підприємства – власником капіталу яких є одна людина;
партнерства на паях (спілки) – поєднання капіталу кількох осіб;
корпорації, або акціонерні, товариства – внесок (пай) підтверджується цінним папером, акцією.
Колективні підприємства – засновані на власності трудового колективу підприємства.
Комунальні підприємства – засновані на власності територіальної громади.
Господарські товариства – засновані на засадах угоди між юридичними особами й громадянами шляхом об’єднання їхнього майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.
Підприємства, засновані на власності об’єднання громадян.
Іноземні підприємства – створені на власності іноземного капіталу, або мають контрольний пакет акцій (спільні підприємства).
Основною формою підприємств в ринкових умовах є акціонерні товариства (компанії), власність яких утворюється внаслідок злиття капіталів засновників компаній, а також випуску цінних паперів (акцій) і їхнього продажу. У структурі акціонерного капіталу (власності) виділяють власний і позичковий капітал.
Об’єктом підприємництва є господарська діяльність, спрямована на одержання доходу, а суб’єктами підприємництва – підприємці і підприємства в цілому.