Глава 16.

Тимчасове вилучення майна

Стаття 167. Підстави тимчасового вилучення майна

1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрю- ваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, докумен- тів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1. підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2. надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального право- порушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення криміналь- ного правопорушення чи як винагорода за його вчинення;

3. є предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з їх не- законним обігом;

4. набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, до- ходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

1. Тимчасове вилучення майна є одним із заходів забезпечення криміналь- ного провадження. При його застосуванні обмежується право особи, гаранто- ване ст. 41 Конституції України. При тимчасовому вилученні майна підозрю- ваний фактично позбавляється можливості користуватися та розпоряджатися певним своїм майном до вирішення питання про його арешт або повернення.

2. Тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей. Під річчю слід розуміти предмет матеріального світу, щодо якого мо- жуть виникати цивільні права та обов'язки. Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини. Гроші - це законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на свій території України. Таким платіжним засобом є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

3. Тимчасовому вилученню підлягає майно у вигляді речей, документів, грошей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовле- ні, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінально- го правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушен- ня, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

4. Засоби вчинення кримінального правопорушення - це предмети матері- ального світу, що застосовуються особою при вчиненні суспільно небезпечного діяння. Знаряддя кримінального правопорушення - це предмети, використову- ючи які, особа вчиняє фізичний вплив на матеріальні об’єкти. Під предметом кримінального правопорушення розуміють предмети матеріального світу, у зв’язку з якими чи з приводу яких вчиняється таке правопорушення. Сліди кри- мінального правопорушення у вузькому розумінні - це матеріально фіксовані відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому. Якщо такі сліди збереглися на речах, документах, вони тимчасового вилучаються. Винагорода за вчинення кримінального правопорушення - це гроші, цінності та інші речі, надані особі з метою схилити її до його вчинення. Речі, документи, здобуті в результаті вчинення кримінального правопорушення або на які воно було спря- моване - це об’єкти такого правопорушення. Доходи від набутих у результаті вчинення кримінального правопорушення речей, грошей - це все те, що набуто від реалізації майна, отриманого злочинним шляхом.

5. Під достатніми даними для проведення тимчасового вилучення май- на розуміються відомості, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, у протоколах слідчих (розшукових) дій, а також одержані в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Стаття 168. Порядок тимчасового вилучення майна

1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав осо- бу в порядку, передбаченому статтями 207,208 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов’язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.

2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час об- шуку, огляду.

3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час за- тримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол.

4. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановлено- му Кабінетом Міністрів України.

1. Тимчасове вилучення майна застосовується при затримані особи у по- рядку, передбаченому ст.ст. 207,208 КПК. Якщо затримання було проведено не уповноваженою службовою особою, вона зобов’язана одночасно із доставлен- ням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно.

При передачі тимчасово вилученого майна складається протокол. У цьому протоколі вказується, хто передав і яка уповноважена службова особа прийняла

майно з зазначенням його назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого воно виготовлено та індивідуальних ознак.

2. Тимчасове вилучення майна здійснюється також під час обшуку, огляду. Порядок проведення цих слідчих дій визначений у ст.ст. 236,237 КПК.

3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час за- тримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов’язана скласти відповідний протокол. Протокол складається зі вступної, описової та заключної частин. Вступна частина повинна містити відомості про місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка про- водить процесуальну дію (її прізвище, ім’я, по батькові, займана посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвище, ім’я, по батькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії та порядок їх використання. В описовій частини протоколу вказуються відомості про послі- довність дій; отримані в результаті процесуальної дії речі, документи, гроші. У заключній частині протоколу зазначається про тимчасово вилучені речі, доку- менти, гроші; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із його текстом. Зауваження і доповнення зазнача- ються у протоколі перед підписами. Протокол підписують всі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії.

4. Уповноважена службова особа зобов’язана забезпечити схоронність тимчасово вилученого майна. Процедура його зберігання визначена в інструк- ції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних провадженнях, цінностей та іншого майна органами досудового розслідування і суду, яка затверджена відповідною постановою Кабінету Мі- ністрів України. Порядок зберігання залежить від того, що собою становить вилучене майно. Наприклад, гроші підлягають передачі на зберігання до фінан- сових органів. Документи зберігаються при справі, а інше майно - спеціально пристосованих приміщеннях.

Стаття 169. Припинення тимчасового вилучення майна

1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було ви- лучено:

1. за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;

2. за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні кло- потання прокурора про арешт цього майна;

3. у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.

1. Прокурор уповноважений винести постанову про визнання безпідстав- ним тимчасове вилучення майна, коли немає достатніх підстав вважати, що вилучені речі, документи, гроші підшукані, виготовлені, пристосовані чи ви- користані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпе- чення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов’язаного з їх незаконним обі- гом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.

2. У разі винесення слідчим суддею чи судом ухвали про відмову у задово- ленні клопотання прокурора, клопотання слідчого, погодженого з прокурором, про арешт майна, тимчасове вилучене майно також повертається особі, у якої воно було вилучено. Таке рішення приймається у разі, якщо немає достатніх підстав вважати, що речі, які є майном підозрюваного, обвинуваченого, не від- повідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК.

3. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилу- чено, у разі: 1) якщо клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово ви- лученого майна було подано до суду пізніше наступного робочого дня після ви- лучення майна; 2) клопотання про тимчасовий арешт майна надійшло до суду після закінчення 72 годин з моменту його вилучення.

4. Про можливість отримання володільцем вилученого у нього майна він повідомляється письмово. Копія повідомлення долучається до кримінального провадження. У розписці отримувач вказує дані свого паспорта або іншого до- кумента, який посвідчує його особу, та місце проживання. У разі неможливості особистої явки власника майна воно може бути отримано за дорученням іншою особою, розписка якої разом з дорученням приєднується до справи. Якщо влас- ником є підприємство, установа, організація, майно передається їх представ- никам за наявності доручення, документа, що засвідчує особу, і під розписку.