Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування

Стаття 131. Види заходів забезпечення кримінального провадження

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:

1. виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід;

2. накладення грошового стягнення;

3. тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;

4. відсторонення від посади;

5. тимчасовий доступ до речей і документів;

6. тимчасове вилучення майна;

7. арешт майна;

8. затримання особи;

9. запобіжні заходи.

1. Нормальне в межах закону проведення досудового розслідування і су- дового провадження, які разом складають кримінальне провадження у зв’язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відпо- відальність, вимагає великих зусиль організаційного і примусового характеру, які багато в чому забезпечують досягнення дієвості цього провадження. До їх застосування треба ставитись з особливою увагою, ретельно обгрунтовувати необхідність їх проведення, оскільки вони досить часто обмежують права, сво- боди і законні інтереси осіб, які потрапляють у сферу кримінального прова- дження.

2. Перелік заходів забезпечення кримінального провадження, який на- ведено в ч. 2 коментованої статті, є вичерпним. Підстави і процедури вико- ристання кожного із зазначених дев’яти заходів ґрунтовно виписані в главах 11-18 КПК.

Стаття 132. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, перед- бачених цим Кодексом.

2. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду,

/

в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Орган досудового розслідування. /

3. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: /

1. існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального право- порушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосу- вання заходів забезпечення кримінального провадження;

2. потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь

втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні

слідчого, прокурора;

3. може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, про- курор звертається із клопотанням.

4. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов’язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримі- нальному провадженні.

5. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження пови- нні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посила- ються.

6. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг>^ДинорО'реєстру досудових розслідувань щодо кримінального про- вадження, в рамках якого подасться клопотання.

1. ЗагальніШТтрОцедурним правилом здійснення будь-якого із передбаче- них в ч. 2 ст. 131 КПК заходів забезпечення кримінального провадження є їх призначення ухвалою слідчого судді або суду. Проте з цього правила можуть 5ути винятки^^исГобумовлюються особливими ситуаціями, що виникають під же кримінального провадження, до яких слід віднести виклик слідчим, проку- рором (ст. 133 КПК) та судовий виклик (ст. 134 КПК) зазначених у цих статтях тевних осіб для допиту або для обов’язкової участі в процесуальній дії, тим- іасового обмеження у користуванні спеціальним правом шляхом тимчасового іа нетривалий час вилучення уповноваженою особою документів, які посвід- іують користування спеціальним правом, у законно затриманої нею особи (ч. 1 nr. 148, ч. 1 та 3 ст. 208 КПК) (потім, якщо потреба в тимчасовому обмеженні г користуванні спеціальним правом не відпаде, слідчий суддя має постано- іити відповідну ухвалу - ч. 1 ст. 150 КПК), тимчасове вилучення майна, яке 4оже здійснити кожний, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому т.ст. 207, 208 КПК (ст. 168 КПК), затримання особи як тимчасовий запобіж- іий захід (ч. 2 ст. 176 КПК), яке здійснюється в порядку, визначеному КПК (ч. 2 т. 207, ч. 1 ст. 208 КПК).

2. Клопотання слідчого, прокурора про застосування заходів забезпечення кримінального провадження для постановлення відповідної ухвали подається до слідчого судді топі місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган, що здійснює досудове розслідування, незалежно від того, де мешкає, перебуває, працює, зареєстрована особа, стосовно якої має бути по- становлена ухвала.

3. Для одержання дозволу на застосування заходів забезпечення кримі- нального провадження слідчий, прокурор під час розгляду його клопотання слідчим суддею мають довести, що (а) з поданих слідчому судді матеріалів мож- на зробити обґрунтоване припущення щодо вчинення кримінального правопо- рушення такого ступеня тяжкості, що для забезпечення дієвості кримінального провадження необхідне застосування заходів забезпечення цього провадження;

(б) умови й потреби досудового розслідування вимагають такого втручання в права, свободи і законні інтереси особи, на якому наполягає слідчий, проку- рор, особливо коли йдеться про застосування запобіжних заходів (ст. 184 КПК);

(в) значною мірою саме таким чином може бути виконане завдання розсліду- вання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

В іншому випадку позитивне рішення слідчого судді щодо поданого кло- потання є дуже проблематичним.

4. Слідчий суддя або суд, розглядаючи клопотання, повинні завжди вивча- ти можливість отримати для потреб досудового розслідування речі й докумен- ти, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні без застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Наприклад, тимчасово вилучені документи, які посвідчують користування спеціальним правом, зберігаються і можуть вивча- тись на підставі відповідного протоколу (ст.ст. 148, 149, 208 КПК), тимчасово вилучене майно також може досліджуватись і зберігатись на підставі протоколу (ст. 168 КПК), під час проведення огляду дозволяється вилучення речей і доку- ментів, які мають значення для кримінального провадження (ч. 5 ст. 237 КПК), речові докази і документи можуть бути надані добровільно (ч. 2 ст. 100 КПК).

Природно, що в подібних випадках застосування спеціальних заходів за- безпечення кримінального провадження не викликається необхідністю.

5. Сторони кримінального провадження свої клопотання про застосуван- ня заходів забезпечення кримінального провадження повинні обгрунтовувати доказами, поданими слідчому судді або суду, на підтвердження тих обставин, на які вони посилаються в клопотанні. Так, під час розгляду клопотання про здійснення приводу слідчий суддя заслуховує доводи особи, яка подала клопо- тання, досліджує наявне підтвердження отримання особою, яка не з’явилася за викликом без поважних причин, повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом (ч. 1 і 3 ст. 142 КПК); під час розгляду клопотання про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом слідчий суддя може заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значен- ня для вирішення поставленого в клопотанні питання (ч. 4 ст. 151 КПК); таку

саму можливість має слідчий суддя під час розгляду клопотання про відсто- ронення від посади (ч. З ст. 156 КПК); до клопотання проДрешт майна мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч. 2 ст. 171 КПК); під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має право за- слухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 193 КПК) тощо.

6. Для унеможливлення свавільного застосування, зміни або скасування заходу забезпечення кримінального провадження до клопотання слідчого, про- курора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який неза- перечно свідчить про те, що кримінальне провадження, в рамках якого подаєть- ся клопотання, дійсно офіційно ведеться, об’єюом процесуального втручання є права і свободи особи, які мають бути максимально захищені.

С т а т т я 133. Виклик слідчим, прокурором

1. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право ви- кликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримі- нального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

2. Слідчий, прокурор під час досудового розслідування мають право викликати особу, якщо є достатні підстави вважати, що вона може дати показання, які мають значення для кримінального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.

1. Виклик означає повідомлення, доведення до відома підозрюваного, свідка, потерпілого та деяких інших учасників кримінального провадження слідчим, прокурором, слідчим суддею або судом про необхідність з’явлення до слідчого, прокурора або судді для участі у допиті чи інші слідчі дії.

Для підозрюваного, обвинуваченого (ч. 7 ст. 42 КПК), потерпілого (ч. 1 ст. 57 КПК), свідка (ч. 2 ст. 66 КПК), експерта (ч. 5 ст. 69 КПК), спеціаліста (ч. 5 ст. 71 КПК), перекладача (ч. З ст. 68 КПК) з’явлення за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду є обов’язком, в тому числі і коли такий учасник криміналь- ного провадження згідно з КПК не може бути допитаний (наприклад, як свідок за наявності відповідного імунітету, передбаченого ч. 2 ст. 65 КПК). При цьому після з’явлення за викликом, підтвердження наявності відповідних підстав (наприклад, що відомості, які цікавлять слідство, свідку стали відомі як священнослужителю і одержані під час сповіді віруючого) та роз’яснення йому права відмовитись да- вати показання такі особи звільняються від обов’язку давати свідчення або у ви- падках, передбачених п.п. 1-5 ч. 2 ст. 65 КПК, можуть бути звільнені від обов’язку зберігати професійну таємницю (відповідно до вимог ч. З ст. 140 КПК щодо таких свідків, які не з’являються за викликом, не може бути застосований привід).

2. Виклик учасника кримінального провадження слідчим або прокурором здійснюється у разі, якщо у них є достатньо підстав вважати, що підозрюваний, свідок, потерпілий або інший учасник кримінального провадження може дати показання, які мають значення для кримінального провадження: наприклад, особа є очевидцем події, яка є предметом кримінального провадження, або коли участь особи у процесуальній дії є обов’язковою (очна ставка, пред’явлення для впізнання тощо).

Стаття 134. Судовий виклик

1. Слідчий суддя під час досудового розслідування чи суд під час су- дового провадження має право за власною ініціативою або за клопотан- ням слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, потерпілого, його представника здійснити судовий виклик певної особи,

якщо слідчий суддя чи суд встановить наявність достатніх підстав вважа- ти, що така особа може дати показання, які мають значення для кримі- нального провадження, або її участь у процесуальній дії є обов’язковою.