- •Кримінальний процесуальний кодекс України
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи су- дом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, ви- значених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •Питання участі законного представника потерпілого у криміналь- ному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Ко- дексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по- дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •Давати правдиві показання під час досудового розслідування та су- дового розгляду;
- •За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
- •Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
- •Експерт має право:
- •Знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосу- ються предмета дослідження;
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
- •§ 6. Відводи
- •Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримі- нальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, мате- ріали яких використовуються у цьому провадженні.
- •У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, до- кументи, висновки експертів.
- •Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні су- дового рішення.
- •Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в на- радчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують об- винуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
- •Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального прова- дження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадженая, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
- •Глава 5.
- •У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведен- ня процесуальної дії фіксується у протоколі.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її про- ведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належно- го упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для пере- вірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший доку-
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновлен- ні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення про- пущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу- щенням строку.
- •Глава 8.
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до су- дового рішення.
- •Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюва- ний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному про- вадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань
- •Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і докумен- тів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- •Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересилан- ням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваче- ного на користь держави документально підтверджені витрати на залучен- ня експерта.
- •Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціаліс- ти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуаль- них витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопо- рушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопору- шення суд відмовляє в позові.
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
- •Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням при- чин невиконання.
- •Глава 12.
- •Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суд- дею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер- жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •Глава 16.
- •Глава 17.
- •Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом пе- редбачено покарання у виді позбавлення волі.
- •При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому його обов’язки, передбачені
- •Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.
- •Розгляд клопотання про застосування або зміну запобіжного захо- ду слідчим суддею, судом невідкладно означає, що воно має розглядатися
- •Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед- баченому цим Кодексом.
- •Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до- судового розслідування та судового розгляду.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування приймається прокурором.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування не може бути оскаржене.
- •Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо- вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20.
- •1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання по- казань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через
- •При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, пе- дагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням ви- мог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання зна-
- •Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
- •3. Персональна (спеціальна, суб’єктна) підслідність визначається характе- ристиками суб’єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-
§ 6. Відводи
С т а т т я 75. Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні
Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримі- нальному провадженні:
якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивіль- ним відповідачем, близьким родичем чи членом сім’ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного пози- вача, цивільного відповідача;
якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спе- ціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах провадження;
за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупе- редженості;
у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути осо- би, які є родичами між собою.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у криміналь- ному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суд- дів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що перед- бачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності об- ставин, що виключають таку участь. При цьому під «судом, встановленим зако- ном» необхідно розуміти суд як орган, який розглядає справу за предметною та інстанційною підсудністю (див. ст.ст. 32,33 КПК), так і конкретний склад суду, який розглядає справу одноособово, колегією професійних суддів, колегією за участі професійних суддів і присяжних (див. ст. 31 КПК) і, що не менш важли- во, професійних суддів і присяжних до такого складу суду визначено автомати- зованою системою документообігу суду (див. ст. 35 КПК).
Важливу роль у забезпеченні права особи на доступ до справедливого судового розгляду, до правосуддя, відіграє і слідчий суддя, який здійснює судо- вий контроль за дотриманням прав, свобод та законних інтересів особи під час досудового розслідування і який також має бути усунутий від участі у кримі- нальному провадженні за наявності обставин, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК.
Судця (професійний суддя чи присяжний) не може брати участь у кри- мінальному провадженні, по-перше, через неможливість поєднання виконання ним функції судці з іншою процесуальною функцією, яку він вже виконує в цьому провадженні: заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, слідчого, прокурора, за- хисника або представника; по-друге, через заінтересованість його самого, його близьких родичів чи членів сім’ї у результатах провадження, тобто у відповід- ному варіанті вироку чи іншого процесуального рішення у цьому провадженні; по-третє, через порушення порядку визначення його кандидатури для конкрет- ного судового провадження автоматизованою системою документообігу суду (див. ст. 35 КПК). Судця (професійний судця чи присяжний) не може брати участь у кримінальному провадженні і в тому разі, коли він ще не допитувався, але підлягає допиту як свідок про обставини кримінального правопорушення, оскільки свідки є незамінними.
Під «іншими обставинами», які викликають сумнів у неупередженос- ті судці, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) суддя є двоюрідним чи троюрідним братом або сестрою, дядьком чи тіткою, племінником чи племін- ницею чи іншим родичем, хрещеним батьком чи хрещеною матір’ю, хреще- ником чи хрещеницею слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача або членів їх сімей; 2) у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чо- ловіка судді; 3) судця перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасників кримінального провадження; 4) судця перебуває в матеріальній, службовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального прова- дження; 5) суддя публічно, усно або письмово, у тому числі в засобах масової інформації, наперед висловив свою думку щодо винуватості обвинуваченого або з інших питань ще не закінченого відповідним судовим рішенням кримі- нального провадження. Відповідно до Бенгалорських принципів поведінки суд- дів, схвалених Резолюцією № 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 p., перед розглядом справи (про який відомо, що він відбудеться, або це тільки передбачається) судця утримується від будь-яких коментарів, що могли б, виходячи з розумної оцінки ситуації, якимось чином вплинути на хід цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Судця утри- мується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити не- упередженому розгляду справи щодо певної особи чи питання (п. 2.4).
Порушення заборони щодо наявності у складі суду, який здійснює судове провадження, осіб, які є родичами між собою, також є підставою для відводу (самовідводу) цих суд ців.
Наявність у складі суду хоча б одного судді, щодо якого існували об- ставини, що виключали його участь у провадженні, робить такий склад неза- конним. Ухвалення судового рішення незаконним складом суду є істотним по- рушенням кримінального процесуального закону і безумовною підставою для скасування судового рішення (п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК).
С т а т т я 76. Недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час до- судового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді пер- шої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верхо- вним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у ново- му провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеля- ційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому про- вадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді каса- ційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і апеляційної інстанцій, при перегляді судових рішень Верховним Судом України або за нововиявленими обставинами, а також у новому про- вадженні після скасування вироку або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні при пере- гляді судових рішень Верховним Судом України, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій та при перегляді судових рішень за нововиявленими обставинами.
Закріплена в статті заборона повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ’єктивності та упередженості судді, пов’язаним з тим, що він під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення.
Беручи участь у досудовому розслідуванні, суддя (слідчий суддя) не вирішує основне питання кримінального провадження щодо винуватості підозрюваного. Проте у рамках повноважень із здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (див. п. 18 ч. 1 ст. З, ст. 206 КПК) він вирішує питання про обрання запобіжних
заходів та інших заходів забезпечення кримінального провадження (ст.ст. 132, 174,194 КПК), а у випадках, передбачених КПК, - питання про надання дозво- лу на проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій (див., зокрема, ст.ст. 233, 234, 246 КПК), розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час до- судового розслідування (ст.ст. 303-308 КПК) тощо і при цьому у своїх ухвалах має констатувати доведення чи не доведення прокурором вчинення підозрю- ваним кримінального правопорушення (обґрунтованість підозри). Так, згідно зч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про на- явність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального право- порушення.
Оскільки відповідно до ст. 247 КПК розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій, який віднесено до повноважень слідчого судді, здій- снюється головою чи за його визначенням іншим суддею Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва, Севастополя, у межах територі- альної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, то відпо- відно голова апеляційного суду чи зазначений інший суддя не матимуть права брати участь у розгляді справи в апеляційному порядку і з цієї підстави.
Провадження в суді першої інстанції складається з двох стадій - під- готовчого провадження (глава 27 КПК) і судового розгляду (глави 28, 29 КПК). Проте не розглядається законодавцем як повторна участь судді, визначеного для конкретного судового провадження з допомогою автоматизованої системи до- кументообігу суду (див. ч. З ст. 35 КПК), в судовому розгляді після його участі в підготовчому провадженні, виходячи з того, що підготовче провадження і су- довий розгляд становлять єдиний процес провадження в суді першої інстанції.
С т а т т я 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого
Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному про- вадженні:
якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивіль- ним відповідачем, членом сім’ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;
якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суд- дя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім’ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обгрунтовані сумніви в його неупередженості.
Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному проваджен- ні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні прн пе- регляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не є під- ставою для його відводу.
Для успішного виконання своїх конституційних функцій (ст. 121 Кон- ституціїУкраїни) та виконання своїх повноважень на досудовому розслідуванні і в судовому провадженні (див. ст. 36 КПК та коментар до неї) для здійснення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК) прокурор має бути незалеж- ним, об’єктивним та неупередженим.
Відповідно до Керівних принципів ООН щодо ролі обвинувачів, при- йнятих восьмим Конгресом ООН із запобігання злочинності і поводження з правопорушниками (Гавана, Куба, 27 серпня - 7 вересня 1990 p.), обвинува- чі відповідно до закону виконують свої обов’язки справедливо, послідовно і швидко, поважають і захищають людську гідність і захищають права людини, сприяючи тим самим забезпеченню належного процесу і безперебійного функ- ціонування системи кримінального правосуддя. При виконанні своїх обов’язків обвинувачі виконують свої функції неупереджено і уникають будь-якої дискри- мінації на основі політичних переконань, соціального походження, раси, куль- тури, статі або будь-якої іншої дискримінації; захищають державні інтереси, діють об’єктивно, належним чином враховують становище підозрюваного та жертви і звертають увагу на всі обставини, що мають відношення до справи, незалежно від того, вигідні чи невигідні вони для підозрюваного (п.п. 12,13).
Необ’єктивність, упереджене і дискримінаційне ставлення прокурора до учасників кримінального провадження і поєднання в одній особі різних про- цесуальних функцій є підставою для відводу (самовідводу) прокурора.
Прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні, по- перше, через неможливість поєднання виконання ним функції прокурора з іншою процесуальною функцією, яку він вже виконує в цьому провадженні: заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, слідчого, захисника або представника; по- друге, через заінтересованість його самого, його близьких родичів чи членів сім’ї у результатах провадження, тобто у відповідному варіанті вироку чи ін- шого процесуального рішення у цьому провадженні. Прокурор не може брати участь у кримінальному провадженні і в тому разі, коли він ще не допитувався, але підлягає допиту як свідок про обставини кримінального правопорушення, оскільки свідки є незамінними.
Під «іншими обставинами», які викликають обгрунтований сумнів у не- упередженості прокурора, мають розглядатися, зокрема, наступні: 1) у резуль- татах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чоловіка прокурора;
прокурор перебуває в дружніх або неприязних стосунках з кимось із учасни- ків кримінального провадження; 3) прокурор перебуває в матеріальній, служ- бовій або іншій залежності від когось із учасників кримінального провадження.
Прокурор є обов’язковим учасником кримінального провадження на всіх його стадіях, тому його попередня участь у кримінальному провадженні, на відміну від судді, не є підставою для його відводу.
Аналогічні підстави для відводу передбачає закон і для слідчого. Про- те, на відміну від прокурора, він є учасником лише досудового розслідування.
Тому застереження ч. 2 щодо попередньої участі прокурора слідчого не стосу- ється.
С т а т т я 78. Підстави для відводу захисника, представника
Захисником, представником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивіль- ний відповідач, експерт, спеціаліст, перекладач.
Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному прова- дженні як захисник, представник також у випадках:
якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;
зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяль- ністю (зупинення дп свідоцтва про право на заняття адвокатською діяль- ністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;
якщо вона є близьким родичем або членом сім’ї слідчого, прокуро- ра, потерпілого або будь-кого із складу суду.
Положення ч. 1 статті грунтується на неможливості як для захисника, так і для представника поєднання в одній особі процесуальних функцій захис- ника чи представника та слідчого судці, судді, присяжного, прокурора, слідчо- го, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача, експерта, спеці- аліста, перекладача.
Захисником і представником не має права бути також особа, яка вже була допитана або підлягає допиту як свідок у цьому ж провадженні. Згідно з
ч. 2 ст. 65 КПК захисник, представник потерпілого, цивільного позивача, ци- вільного відповідача, законний представник потерпілого, цивільного позивача у кримінальному провадженні не можуть бути допитані як свідки лише про обставини, які стали їм відомі у зв’язку з виконанням функцій представника чи захисника. В інших випадках, виходячи з незамінності свідків, особа (адвокат) не може взяти участь у провадженні як захисник чи представник, а якщо вона вже бере участь у провадженні, то має заявити самовідвід або ж їй мають право заявити відвід інші учасники кримінального провадження.
Незнання захисником чи представником мови, якою здійснюється кри- мінальне провадження, не може бути підставою для відводу. У цьому разі має бути забезпечена участь перекладача.
Адвокат не може брати на себе обов’язки захисника підозрюваного, об- винуваченого, якщо він надає або раніше надавав правову допомогу потерпіло- му, цивільному позивачу у цьому ж кримінальному провадженні, або ж брати на себе захист двох чи більше підозрюваних, обвинувачених, в інтересах яких є суперечності (визнання підозри чи обвинувачення одним і заперечення іншим, викриття підозрюваними, обвинуваченими один одного, обвинувачення кож-
йому з них є різними за змістом тощо), оскільки за таких обставин ставиться під серйозний сумнів здатність адвоката одночасно здійснювати ефективний захист законних інтересів двох чи більше підзахисних.
Адвокат не може брати на себе надання правової допомоги представни- ка потерпілому, цивільному позивачу, якщо він раніше надавав чи надає право- ву допомогу підозрюваному, обвинуваченому у цьому ж провадженні.
Обставиною, яка виключає участь у кримінальному провадженні захис- ника чи представника, є також зупинення або припинення права особи на занят- гя адвокатською діяльністю внаслідок зупинення дії свідоцтва про право на за- няття адвокатською діяльністю або його анулювання. За Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» такі найсуворіші дисциплінарні стягнен- ня можуть бути накладені рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дис- циплінарної комісії за порушення вимог цього Закону, інших актів законодав- ства України, що регулюють діяльність адвокатури. Присяги адвоката України.
Не може бути підставою для відводу захисника чи представника і та обставина, що їхні клієнти - підозрюваний, обвинувачений або потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач - є близькими родичами чи членами сім’ї відповідно захисника чи представника. Про коло осіб, які належать до близьких родичів та членів сім’ї, див. п. 1 ч. 1 ст. З КПК.
С т а т т я 79. Підстави для відводу спеціаліста, перекладача, експерта, секретаря судового засідання