- •Кримінальний процесуальний кодекс України
- •Глава 1.
- •Глава 2.
- •Глава 3.
- •§ 2. Сторона обвинувачення
- •§ 3. Сторона захисту
- •Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи су- дом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, ви- значених статтями 49 та 53 цього Кодексу.
- •§ 4. Потерпілий і його представник
- •Питання участі законного представника потерпілого у криміналь- ному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Ко- дексу.
- •§ 5. Інші учасники кримінального провадження
- •Права та обов’язки цивільного позивача виникають з моменту по- дання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.
- •Питання участі законного представника цивільного позивача у кримінальному провадженні регулюється згідно з положеннями статті 44 цього Кодексу.
- •Давати правдиві показання під час досудового розслідування та су- дового розгляду;
- •За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
- •Не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження або потерпілого.
- •Експерт має право:
- •Знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосу- ються предмета дослідження;
- •За завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов’язків у суді, невиконання інших обов’язків експерт несе відповідальність, встановлену законом.
- •1. У разі неприбуття до суду без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття на спеціаліста судом покладаються всі витрати, пов’язані з оголошенням перерви в судовому засіданні.
- •§ 6. Відводи
- •Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримі- нальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, мате- ріали яких використовуються у цьому провадженні.
- •У разі задоволення відводу експерта, спеціаліста або перекладача до кримінального провадження повинні бути залучені інші учасники у строк, визначений слідчим суддею, судом.
- •Глава 4. Докази і доказування
- •§ 1. Поняття доказів, належність та допустимість при визнанні відомостей доказами
- •Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, до- кументи, висновки експертів.
- •Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
- •Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні су- дового рішення.
- •Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в на- радчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.
- •Обов’язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують об- винуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
- •Збирання доказів здійснюється сторонами кримінального прова- дження, потерпілим у порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
- •§ 3. Показання
- •§ 4. Речові докази і документи
- •§ 5. Висновок експерта
- •Висновок експерта не є обов’язковим для особи або органу, яка здійснює провадженая, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку.
- •Глава 5.
- •У випадках, передбачених цим Кодексом, хід і результати проведен- ня процесуальної дії фіксується у протоколі.
- •Протокол під час досудового розслідування складається слідчим або прокурором, які проводять відповідну процесуальну дію, під час її про- ведення або безпосередньо після її закінчення.
- •До складу слідчої (розшукової) дії входять також дії щодо належно- го упакування речей і документів та інші дії, що мають значення для пере- вірки результатів процесуальної дії.
- •Глава 6. Повідомлення
- •Повідомлення учасників кримінального провадження з приводу вчинення процесуальних дій здійснюється у випадку, якщо участь цих осіб у таких діях не є обов’язковою.
- •Глава 7. Процесуальні строки
- •Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший доку-
- •Пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
- •Ухвала слідчого судді, суду про поновлення чи відмову в поновлен- ні процесуального строку може бути оскаржена в порядку, передбаченому цим Кодексом.
- •Подання клопотання заінтересованою особою про поновлення про- пущеного строку не припиняє виконання рішення, оскарженого з пропу- щенням строку.
- •Глава 8.
- •Якщо оплату процесуальних витрат відстрочено або розстрочено до ухвалення судового рішення, витрати розподіляються відповідно до су- дового рішення.
- •Витрати, пов’язані з оплатою допомоги захисника, несе підозрюва- ний, обвинувачений, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
- •Витрати, пов’язані із участю потерпілих у кримінальному про- вадженні, залученням та участю перекладачів для перекладу показань
- •Граничний розмір компенсації витрат, пов’язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів та експертів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •Витрати, пов’язані із зберіганням і пересиланням речей і докумен- тів, здійснюються за рахунок Державного бюджету України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
- •Граничний розмір витрат, пов’язаних із зберіганням і пересилан- ням речей і документів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
- •У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваче- ного на користь держави документально підтверджені витрати на залучен- ня експерта.
- •Суд за клопотанням осіб має право визначити грошовий розмір процесуальних витрат, які повинні бути їм компенсовані.
- •Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
- •Сторони кримінального провадження, свідки, експерти, спеціаліс- ти, перекладачі мають право оскаржити судове рішення щодо процесуаль- них витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.
- •Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов Стаття 127. Відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому
- •Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопо- рушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
- •У разі встановлення відсутності події кримінального правопору- шення суд відмовляє в позові.
- •Глава 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
- •Суд здійснює судовий виклик учасників кримінального проваджен- ня, участь яких у судовому провадженні є обов’язковою.
- •Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.
- •Ухвала про здійснення приводу оголошується особі, до якої він за- стосовується, особою, яка виконує ухвалу.
- •У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, повертає її до суду з письмовим поясненням при- чин невиконання.
- •Глава 12.
- •Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суд- дею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.
- •Глава 13. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом
- •Мотиви застосування або відмови у задоволенні клопотання про застосування тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом;
- •Глава 14. Відсторонення від посади
- •Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання подано без додер- жання вимог статті 155 цього Кодексу, повертає його прокурору, про що постановляє ухвалу.
- •Глава 15. Тимчасовий доступ до речей і документів
- •Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.
- •Глава 16.
- •Глава 17.
- •Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
- •Запобіжні заходи, затримання особи
- •§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду
- •Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом пе- редбачено покарання у виді позбавлення волі.
- •При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави слідчий суддя, суд роз’яснюють підозрюваному, обвинуваченому його обов’язки, передбачені
- •Розмір цивільного позову, розмір матеріальних вимог потерпілого, не пов’язаних із вчиненим щодо нього злочином, розмір судових витрат тощо на розмір застави не впливає.
- •Розгляд клопотання про застосування або зміну запобіжного захо- ду слідчим суддею, судом невідкладно означає, що воно має розглядатися
- •Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
- •1. Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
- •§ 2. Затримання особи без ухвали слідчого судді, суду
- •Глава 19. Загальні положення досудового розслідування
- •1. Досудове розслідування злочинів здійснюється у формі досудового слідства, а кримінальних проступків - у формі дізнання в порядку, перед- баченому цим Кодексом.
- •Матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту до- судового розслідування та судового розгляду.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування приймається прокурором.
- •Рішення про об’єднання чи виділення матеріалів досудового роз- слідування не може бути оскаржене.
- •Досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудо- вого розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
- •Відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
- •Глава 20.
- •1. У виняткових випадках, пов’язаних із необхідністю отримання по- казань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через
- •При проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, пе- дагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
- •Пред’явлення трупа для впізнання здійснюється з додержанням ви- мог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 цього Кодексу.
- •Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання зна-
- •Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають зане- сенню до протоколу обшуку.
- •3. Персональна (спеціальна, суб’єктна) підслідність визначається характе- ристиками суб’єкта злочину. Наприклад, за всіма кримінальними провадження-
За завідомо неправдиві показання слідчому, прокурору, слідчому судді чи суду або за відмову від давання показань слідчому, прокурору, слід- чому судді чи суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, свідок несе кримінальну відповідальність.
За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду свідок несе відповідальність, встановлену законом.
Перед допитом під час досудового розслідування і в судовому розгляді свідок попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від даван- ня показань (ст. 385 КК України) і за давання завідомо неправдивих показань (ст. 384 КК України). Згідно з ч. 2 ст. 352 КПК, якщо перешкод для допиту
свідка в судовому розгляді не встановлено, головуючий у судовому засіданні приводить його до присяги такого змісту: «Я, (прізвище, ім’я, по батькові), при- сягаю говорити суду правду і лише правду».
Про відмову свідка давати показання під час досудового розслідування зазначається в протоколі допиту чи іншої слідчої дії, а під час судового роз- гляду - у журналі судового засідання. Свідок має право дати пояснення щодо причини відмови.
За злісне ухилення від явки до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду свідок несе відповідальність за ч. 1 ст. 1853 або ст. 1854 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Злісне ухилення свідка від явки за викликом може виявлятися, зокрема, у систематичному неприбутті за викликом без поважних причин після вручення йому повісток про виклик, у зміні або приховуванні місця свого проживання, у поданні підроблених документів про хворобу. Ухилення свідка від явки за викликом, яке не є злісним, може тягнути за собою накладення грошового стяг- нення і застосування приводу.
С т а т т я 68. Перекладач
У разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояс- нень, показань або документів сторони кримінального провадження або слід- чий судця чи сул залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).
Перекладач має право:
ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу;
знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження;
одержати винагороду за виконаний переклад та відшкодування ви- трат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження;
заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, перед- бачених законом.
Перекладач зобов’язаний:
прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Ко- дексом;
здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати пра- вильність перекладу своїм підписом;
не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та проце- суальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі перекладачу у зв’язку з виконанням його обов’язків.
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального проваджен- ня, яка залучила перекладача, чи слідчий суддя або суд пересвідчуються в осо- бі і компетентності перекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпілим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки,
За завідомо неправильний переклад або за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків перекладач несе відповідальність, передбачену законом.
Перекладач - це особа, яка в порядку, передбаченому ст. 68 КПК, залу- чена до участі в кримінальному провадженні сторонами, слідчим суддею чи су- дом і володіє, крім мови, якою здійснюється кримінальне провадження, іншою мовою, необхідною для перекладу. Перекладач належить до «інших учасників кримінального провадження» (параграф 5 глави З КПК), проте саме він відіграє ключову роль у мовних контактах і відносинах учасників кримінального про- вадження і без нього неможливе проведення слідчих та інших процесуальних дій, захист прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального прова- дження, якщо хтось із них не володіє або недостатньо володіє мовою, якою здійснюється кримінальне провадження.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд, виходячи з вимог засади держав- ної мови кримінального провадження (див. ст. 29 КПК), повинні роз’яснити і забезпечити учасникам кримінального провадження, які не володіють чи не- достатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання, подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, і користуватись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому КПК (див. ч. З ст. 29 КПК). Це положення знайшло свій вияв у вигляді права кожного обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення одержувати безоплатну допомогу перекладача, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, у ч. З ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ч. З ст. 6 Кон- венції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.
Перекладач залучається до участі в кримінальному провадженні для здійснення як усного перекладу усних пояснень, показань, клопотань, запере- чень, зауважень тощо, так і письмових документів, з якими учасники кримі- нального провадження ознайомлюються під час проведення конкретних слід- чих (розшукових) чи інших процесуальних дій, при ознайомленні учасників з матеріалами досудового розслідування до його завершення (див. ст. 221 КПК), при відкритті матеріалів іншій стороні (див. ст. 290 КПК), при ознайомленні учасників судового провадження з матеріалами кримінального провадження після призначення справи до судового розгляду (див. ст. 317 КПК), а також для здійснення письмового перекладу процесуальних документів, копії яких за законом обов’язково вручаються учасникам кримінального провадження, зо- крема, повідомлення про підозру (див. ст. 278 КПК), копії постанови слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження (див. ч. 5 ст. 284 КПК), копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування (див. ст. 293 КПК) тощо.
Як перекладач може бути залучена будь-яка особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, і мовою, якою володіє
учасник кримінального провадження, який не володіє або недостатньо володіє мовою провадження. Перекладач не обов’язково повинен мати спеціальність або професію перекладача. Проте це не може бути особа, яка здійснює кримі- нальне провадження і вільно володіє необхідними мовами. Ця особа не може бути одночасно і перекладачем, оскільки суміщення цих процесуальних функ- цій є підставою для відводу (див. п. 2 ч. 1 ст. 75 КПК).
Перед початком процесуальної дії сторона кримінального провадження, яка залучила перекладача, чи суд пересвідчуються в особі і компетентності пе- рекладача, з’ясовують його стосунки з підозрюваним, обвинуваченим, потерпі- лим, свідком і роз’яснюють його права і обов’язки,
Сурдопереклад - це переклад особою, яка має навички сурдоперекладу, усної мови через жестову мову (прямий переклад) для глухих учасників кримі- нального провадження. Крім того, вона має вміти здійснювати зворотний пере- клад жестової мови глухих на усну мову (зворотний переклад).
Реалізація перших двох прав перекладача - ставити запитання з метою уточнень для правильного перекладу та знайомитися з протоколами процесу- альних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження - є необхідною умовою виконання ним свого обов’язку, зазначеного у п. З ч. З цієї статті, - обов’язку здійснювати повний і правильний переклад, посвідчувати правиль- ність перекладу своїм підписом.
Перекладач має право на сплату йому винагороди, якщо це не є його службовим обов’язком, а також на відшкодування витрат, пов’язаних із залу- ченням його до кримінального провадження (проїзд і добові в разі переїзду до іншого населеного пункту). При цьому витрати, пов’язані із залученням перекладача, несе сторона кримінального провадження, яка його залучила. Проте витрати, пов’язані із залученням та участю перекладача для перекладу показань підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, пояснень цивільного позивача, цивільного відповідача, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (див.
ч. 1,2,4 ст. 122 КПК).
Витрати, пов’язані з залученням перекладача, відшкодовуються в роз- мірах, передбачених нормативно-правовими актами України для працівників (див. постанову Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 р. № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та орга- нізаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів»).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 р. перекладач, а також члени його сім’ї та близькі родичі належать до кола осіб, які мають пра- во на забезпечення безпеки, якщо шляхом погроз або інших протиправних дій щодо них робляться спроби вплинути на перекладача у зв’язку з залученням до участі у кримінальному провадженні.
Про порядок виклику перекладача слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом та наслідки неявки його без поважних причин див. ст.ст. 133— 139 КПК.
Згідно з ч. 2 ст. 327 КПК прибуття в суд перекладача (за винятком за- лучення його судом) забезпечується стороною кримінального провадження, яка заявила клопотання про його виклик. Суд сприяє сторонам кримінального провадження у забезпеченні явки перекладача шляхом здійснення судового ви- клику.
Про обставини, які виключають участь перекладача у кримінальному провадженні, див. ч. 1 ст. 77 КПК і коментар до неї. За наявності цих обставин перекладач має заявити самовідвід або ж йому може бути заявлено відвід ін- шими учасниками кримінального провадження як під час досудового розслі- дування, так і в судовому провадженні. Проте попередня участь перекладача у кримінальному провадженні не може бути підставою для його відводу чи само- відводу (див. ст.ст. 79, 80 КПК).
Стаття 222 КПК встановлює недопустимість розголошення відомос- тей досудового розслідування і перекладачем. Відповідно ст. 187 КК України передбачає кримінальну відповідальність перекладача за розголошення без до- зволу слідчого, прокурора даних досудового розслідування, якщо його було по- переджено в установленому законом порядку про обов’язок не розголошувати такі дані.
Проте за змістом ст. 68 КПК обов’язок перекладача не розголошувати ві- домості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження і які стали йому відомі у зв'язку з виконанням ним своїх обов’язків, поширюється не тільки на досудове розслідування, а й на судове провадження.
Відмова перекладача без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків у суді або під час досудового розслідування, а також заві- домо неправильний переклад тягнуть за собою кримінальну відповідальність (див. ст.ст. 385,384 КК України).
С т а т т я 69. Експерт