- •Проаналізувати процес інформаційно-аналітичної діяльності та його компоненти в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблеми інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати критерії оцінки інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати визначення інформаційних потреб аналітика в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційний запит в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати взаємозв’язок джерел та каналів отримання інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати передбачення в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати особливості прогнозування в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати заходи верифікації прогнозу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати джерела відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати причини відхилення прогнозу від дійсності в сфері міжнародних відносин
- •Дати характеристику стандартних і проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати проблему достовірності інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати думку та версію в інформаційно-аналітичній діяльності сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати принципи та підходи до методології
- •Принципи та підходи до методології інформаційно-аналітичної роботи
- •Проаналізувати методологічні аспекти інформаційно-аналітичної діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати міжнародні ситуації та їх конфліктологічні аспекти
- •Проаналізувати характеристики і компоненти проблемних ситуацій в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати глобальні та універсальні проблеми сучасності та шляхи їх подолання
- •Проаналізувати міжнародну злочинність
- •Проаналізувати міжнародний тероризм
- •Проаналізувати методи аналітико-синтетичної обробки первинної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати первинну та вторинну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати чинники, що визначають стан держави на міжнародній арені
- •Проаналізувати процес прийняття рішень в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку класичних методів аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати загальні принципи аналізу документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати та дати характеристику комплексних методів дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати розробку гіпотез та моделей розвитку ситуації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інтуїтивний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати статистичний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати невербальні методи дослідження в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості контент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості інтент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати сутність та можливості івент-аналізу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати методи експертних (колективних та індивідуальних) оцінок в сфері міжнародних відносин
- •1. Метод "експертних оцінок"
- •Проаналізувати метод екстраполяції в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати аксіологічний метод дослідження проблем в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати синергетичні аспекти в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати поєднання аналізу та синтезу у системному підході в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати етапи системного аналізу
- •Проаналізувати міжнародні комунікації
- •Проаналізувати стратегічну, оперативну і тактичну інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку оглядово-аналітичної інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати дезінформацію та направлену інформацію в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати нетрадиційні джерела інформації в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати кулуарну дипломатію та можливості отримання інформації
- •Проаналізувати можливості технічних засобів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність посольств та інших закордонних установ
- •Проаналізувати інформаційно-аналітичну діяльність в мзс
- •Проаналізувати інформаційно-дипломатичні документи в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати процес підготовки та прийняття аналітичного документу в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати роль неопублікованих документів в інформаційно-аналітичній діяльності в сфері міжнародних відносин
- •Дати оцінку впливу політичних ієрархій у зовнішній політиці
- •Проаналізувати політичну стабільність та баланс сил в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати національні особливості зовнішньої політики іноземних держав в сфері міжнародних відносин
- •Проаналізувати протекціонізм у зовнішній політиці
- •Аналіз політичного лідера та його можливостей у прийняття зовнішньополітичних рішень
- •1. Місце в суспільній ієрархії:
- •2. Психічні та фізичні особливості:
- •Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
- •Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
- •Проаналізувати проблеми лобіювання в зовнішній політиці
Проаналізувати взаємовплив внутрішньої та зовнішньої політики держави
Внешняя политика – это общий курс государства в международных делах. Она регулирует отношения данного государства с другими государствами и народами в соответствии с его принципами и целями, которые реализуются различными способами и методами. Внешняя политика любого государства тесно взаимосвязана с его внутренней политикой и должна отражать характер государственного и общественного строя. В этом случае она сочетает национальные интересы и ценности с общечеловеческими интересами и ценностями особенно в вопросах безопасности, сотрудничества и укрепления мира, в решении глобальных международных проблем.
Три точки зрения на проблему соотношения внутренней и внешней политики. Первая отождествляет внутреннюю и внешнюю политику. Г.Моргентау полагал, что "сущность международной политики идентична политике внутренней. И внутренняя и внешняя политика есть борьба за силу, которая модифицируется лишь различными условиями, складывающимися во внутренней и международной сферах". Вторая работами австрийского социолога Л. Гумпловича, который считал, что внешняя политика определяет внутреннюю. Исходя из того, что борьба за существование является главным фактором социальной жизни, Л. Гумплович сформулировал систему законов международной политики. Главный закон: соседние государства постоянно борются друг с другом из-за приграничной линии. Из основного закона вытекают вторичные. Один из них таков: любое государство должно препятствовать усилению могущества соседа и заботиться о политическом равновесии; кроме того, любое государство стремится к выгодным приобретениям, например, получить выход к морю как средству приобретения морского могущества. Наконец, третий закон: внутренняя политика должна быть подчинена целям наращивания военной силы, с помощью которой обеспечиваются ресурсы для выживания государства. Таковы, согласно Л. Гумпиловичу, основные законы международной политики. Третья представлена марксизмом, который считает, что внешняя политика определяется внутренней и является продолжением внутриобщественных отношений. Содержание последних обусловлено господствующими в обществе экономическими отношениями и интересами правящих классов. Доминирование внешней или внутренней политики зависит в каждом случае от конкретно-исторических обстоятельств.
Проаналізувати загальнонаціональні ідеї в зовнішній політиці країн
Общенациональная идея - это мысль, которая сочетает в себе общие национальные черты, культурные традиции, желания, потребности, мечты, актуальные для людей в данный исторический период, и дает направление для гармоничного сосуществования народов. Лучшим примером силы национальной идеи может служить масштабное объединение людей всех национальностей в период Великой Отечественной войны. При этом мы понимаем под государственной идеологией систему идей и принципов, с которой согласны и общество и власть. Таким образом, можно утверждать, что подъем общенациональной идеи может в очередной раз стать исторической силой, способной коренным образом преобразовать социально-политическую систему общества. Примеры: социалистическая идея, немецкая национальная идея, американская общенациональная идея (так называемая «американская мечта»).
Идея объединяет людей в обществе, формирует их идеалы. И на сегодня в Украине это наиболее актуально. Общество готово к проявлению общенациональной идеи, но есть некоторые существенные факторы, мешающие этому на более высоких уровнях активности. Первое — это конфликт систем ценностей разных групп граждан. (раскол в обществе, обусловленный слишком разными интересами социальных групп, большим разрывом между бедными и богатыми, различиями в условиях жизни центра и периферии, крупных городов и глубинки). Вторая— кризис обществознания. признаки общенациональной идеи выражаються через представления, которые: 1. отвечать интересам большинства общества вне зависимости от классовых, социальных, расовых, имущественных и иных дезинтеграционных признаков; 2. должно быть приемлемым для людей, исповедующих разные религии, не должно противоречить нормам общечеловеческой морали; 3. должно быть реально осуществимым для большинства общества с указанием конкретных путей его осуществления 4.должно заключать в себе решение жизненно необходимой, жизненно важной задачи для большинства общества